«Почати все з нуля». Ким бердянці працювали до війни і чим займаються зараз

Знайти роботу на новому місці одне з найважчих завдань для кожного, хто виїхав з окупації. У Бердянську хтось роками приймав відпочивальників, хтось працював у порту, а хтось продавав рибу та овочі на ринку. В інших регіонах такий досвід часто виявляється непотрібним. Щоб сплачувати за орендоване житло й годувати родину, людям доводиться швидко вчитися новому.

Як показують аналітичні дані платформи Work.ua, майже кожен другий переселенець в Україні вже змінив фах:

• близько 45-48% людей, які через війну покинули дім, тепер працюють не за спеціальністю; 
• за опитуваннями, до 70% ВПО готові вчитися будь-якої нової справи, аби мати стабільну зарплату; 
• у звітах Міжнародної організації з міграції зазначають, що найчастіше переселенці влаштовуються на виробництва, у сферу торгівлі, на логістичні склади або знаходять дистанційну роботу.

Історії бердянців

Бердянець понад десять років ремонтував машини. Робота була брудна, але стабільна. Після переїзду до великого міста він спробував влаштуватися на СТО, але зарплата не влаштовувала та й взагалі чоловік відчув, що за стільки років вигорів на роботі. Відчув, що це шанс щось змінити. Тоді він пішов на курси кавоваріння, оскільки завжди цікавився видами кави. 

«Раніше мої руки щодня були в мастилі, а тепер я варю каву в затишному закладі. Мені несподівано дуже сподобалося спілкуватися з людьми, хоча раніше я вважав себе замкнутим і неговірким».

Бердянка працювала адміністраторкою і щодня сиділа на телефоні відповідаючи на лесятки дзвінків. У вільний час вона просто для себе вчила корейську мову. Коли довелося їхати з рідного міста з однією валізою, знайти роботу адміністратора не вдалося – на одне місце претендувало забагато людей. До того ж, роботодавці хотіли бачити на ресепшені дівчат до 30. Тоді вона згадала про своє захоплення.

«Я й подумати не могла, що старе захоплення колись стане моїм головним заробітком. Зараз я перекладаю тексти, зокрема, художню літературу і вчу початківців онлайн».

Бердянка майже все життя провела в кабінеті за звітами працюючи бухгалтером. Після виїзду з окупації, вона свідомо не захотіла повератися до старої роботи, вирішила відпочити від розумової праці та пішла помічницею у квітковий магазин до знайомої. 

«Після всього пережитого я просто не витримала б знову сидіти в офісі над паперами. Робота з живими рослинами та квітами врятувала мене від важкої депресії та повернула радість до життя».

У Бердянську чоловік займався дрібною орендою обладнання для літніх свят і концертів. Він знав, де дістати генератор чи колонки навіть уночі. Після переїзду його вміння швидко знаходити будь-які речі допомогло потрапити до великого благодійного фонду.

«Колись я шукав техніку для пляжних вечірок, а тепер шукаю матраци, обігрівачі. Професія ніби й нова, але навичка діставати все з-під землі зараз приносить користь там, де це необхідно».

Ще одна бердянка в рідному місті працювала репетиторкою з англійської мови, але останні роки перебувала в декреті. Після виїзду з окупації довелось повернутися до роботи раніше, щоб фінансово допомагати чоловікові. 

«Я планувала ще рік побути в декреті, але обставини склалися інакше – в новому місці витрати більші, немає власного житла. Тому я повернулась до репетиторства. Тож, діяльність не змінювала, мені пощастило мати гнучку професію».

Де можна безкоштовно навчитися нової професії 

Якщо ви теж плануєте змінити роботу, держава та міжнародні організації пропонують кілька реальних можливостей:

• ваучери на навчання від Державної служби зайнятості 

держава дає змогу безоплатно опанувати нову спеціальність. У списку понад 150 професій – від водія, електрика та кухаря до IT-фахівця чи психолога; 

• грант «Власна справа» через «Дію» 

можна отримати до 250 тисяч гривень на відкриття власної справи, наприклад, кав’ярні, швейної майстерні чи СТО, якщо ви створите нові робочі місця; 

• Аналітика та актуальні вакансії на Work.ua 

Тут можна переглянути, які професії зараз найбільш затребувані в різних містах України та яку зарплату пропонують фахівцям без великого досвіду.

Історії бердянців доводять, що навіть втративши звичну справу й дім, завжди можна знайти сили опанувати новий фах, стати на ноги та рухатися вперед.

Читайте також

«Щоб знали, звідки вони родом». Що бердянці розповідають дітям про рідне місто та окупацію