«Я роблю людей щасливішими». Історія бердянки та кондитерки Олександри Фоміної, яка розробляє солодощі 

Цікавилась кулінарією з дитинства 

Олександра Фоміна захопилася кулінарією ще у п’ять років. Тоді малою на вона збирала різні палиці, листя, землю та готувала з цього «суп», який приносила батькам. Найбільше дівчинку мотивував тато, саме він «дегустував» її страви. Згодом дитяча гра переросла у серйозний вибір. Олександра вступила до бердянського кулінарного училища, де три роки вчилася на кухаря-кондитера. Але з часом зрозуміла, що готувати страви її не захоплює, інша є справа – солодке.

«Десь на першому чи другому курсі я вже зрозуміла, що кухар – це трошки важко. І не так воно романтично і гарно, як здавалось би. А ось кондитерка – це те, що викликає емоції, це солодке, це красиве, це те, що хочеться робити, хочеться розвиватись у цьому», – згадує початок свого шляху майстриня.

Робота в столичному «Мілк Бар»

Життя поводило Олександру різними містами. Спочатку вона переїхала до бабусі в Кривий Ріг, де працювала в цеху тортів і зустріла чоловіка. А у 2019 році родина перебралася до Києва. На той час дівчина вже майже п’ять років працювала менеджером за комп’ютером. Столиця змусила обирати: далі сидіти в офісі чи повернутися до мрії. Олександра просто обожнювала вітрини столичного «Мілк Бару». Тому пішла туди і сказала, що хоче в них працювати. Окрім того, коли жінка працювала у Мілк Барі, то оформлювала торти для Вєри Брежневої, Монатіка, Тіни Кароль.
А на іншому закладі робила торт для Івана Дорна на його день народження.

«Був такий вибір: або я вертаюсь в кондитерку, або працюю далі з бумажками, з документами… Я просто прийшла туди, мені позвали HR, і я кажу, що хочу в них працювати. Мене взяли з нуля помічником кондитера, і вже через пів року я працювала на оформленні тортів. «Мілк Бар» –  взагалі в мене в сердечку», – ділиться Олександра.

Незабутні десерти та корисні солодощі 

Зараз бердянка розробляє справжні кулінарні шедеври на замовлення. Наприклад, для ресторану «Басана» вона придумала десерт у вигляді справжнього анатомічного серця. Спеціальну силіконову форму для нього робила дівчина, яка виготовляє свічки! 

«Подавалось на льоду з ножем, з кров’ю. Це був соус у вигляді крові. Офіціанти виходили у масці крику, виносили на льоду, брали його на ніж, на тарілку і поливали цим соусом. Це була така вау-подача, це було дійсно класно». 

А ще кондитерка створила лінійку десертів для «Зеро калорій» – це улюблені медовики, тірамісу та «Наполеони», але без цукру, які можна їсти хоч вночі. Щоб зробити такий десерт дійсно смачним і без присмаку замінників, знадобилося понад три місяці постійних експериментів на кухні.

«Десерт без цукру може бути не лише корисним, а й смачним. Над цим технологи і працюють», – каже кондитерка.

Сублімовані драже та попкорн в шоколаді 

Робота Олександри давно вийшла за межі ресторанних кухонь. Тепер вона працює і у великі промислових фабриках. В Олександрії вона розродляла драже: сублімовані ягоди засипають у здоровенні 60-кілограмові барабани і годинами вкривають їх шоколадом. 

«Щоб отримати драже, ми засипаємо полуницю у барабані, заливаємо туди суміш шоколадну і потихеньку накатуємо. Весь процес у нас займає десь примірно години дві-три. Ягідка залишає свою хрусткість і смак»

А ще технологиня готувала до запуску дуже яскравий проєкт в Ужгороді з попкорном у шоколаді та різними видами трюфелів, які вже можна замовити поштою по всій країні.

«Зараз запустився проєкт в Ужгороді. Він такий трошки дівчачий, рожевий, інстаграмний, такий весь яскравий, ніжний», – каже Олександра.

Чисті рецептори та секрети технолога 

Бути крутим технологом – це не лише вміти готувати, а й мати ідеальні рецептори. Олександра не курить, майже не п’є алкоголь і не їсть гострого, щоб відчувати найтонші смаки. А ще вона дуже суворо ставиться до авторського права. Усі її рецепти створюються під конкретного замовника, і вона ніколи не продає їх іншим ресторанам.

«Коли у мене запитують, а можна якусь техкарту, я кажу: ні, я її ніколи не продам, ніколи не здам, і це просто вже про принципи. Я можу вам розробити щось по вашому запиту, навіть те ж тирамісу, але воно буде не таке. Воно буде ваше», – наголошує Олександра.

Десерти, що повертають додому

Для Олександри солодощі – це насамперед про емоції. Коли почалося повномасштабне вторгнення, саме робота над новими меню допомогла їй не зламатися. Кондитерка вірить, що хороший торт може повернути людину в дитинство або нагадати про рідний дім. 

«Десерти – це завжди про емоції. Це завжди про солодкі якісь спогади. Можливо, спогади з дитинства. Ти пішов, взяв наполеон, з’їв і такий: «Я вдома»… Знаєте, коли почалась повномасштабка, це те, що мене тримало… Ці емоції, коли ти робиш щось своє, а потім дивишся, як людина його спочатку фоткає, потім їсть і кайфує», – ділиться технологиня.

Олександра закликає не відмовляти собі в шматочку чогось солодкого, особливо зараз – в ці буремні, сповнені непевності часи.