Судом встановлено, що обвинувачений добровільно зайняв посаду директора «государственное унитарное предприятие Запорожской области «Бердянский морской торговый порт», тим самим реалізував і підтримав рішення та дії окупаційної адміністрації держави-агресора, а також дії направлені на незаконну підготовку та передачу окупаційній адміністрації держави-агресора активів належних ДП «Бердянський морський торговельний порт».
На цій посаді посібник організував:
- пошук необхідних працівників;
- привласнення на користь окупаційної влади рф портове господарство та усі матеріальні цінності: морські торгові буксири, портові крани, автонавантажувачі, автомобільну вантажну техніку та інше майно;
- захід до морського порту Бердянська російського морського вантажного судна «Zhibek Zholy»;
- організовував стягнення портових зборів;
- утримання та експлуатацію майна, гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства та інших об’єктів портової інфраструктури;
- надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту, та інші.
Судовий розгляд справи проводився без обвинуваченого (спеціальне судове провадження) за участі захисника, якого було призначено державою.
Суд знайшов дослідженні докази достовірними, допустимими та такими, що в повній мірі доводять винуватість особи у скоєнні злочину за статтею 111-2 ч. 1 КК України – пособництво державі-агресору.
З вироком можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи № 331/1897/23.
