«Й смішно, й грішно» - саме такою фразою я би узагальнив життя усіх студентів. Але у Сергія Семендяєва, видатного карикатуриста сучасності, є свій погляд на будь-яку ситуацію навколишнього середовища і виражає він його у кумедних малюночках. Взагалі важко пройти повз робіт цього художника, адже вони смішать, піднімають настрій і часом змушують зовсім під іншим кутом дивитися на прості і, здавалося б, абсолютно зрозумілі й звичні речі.
Двома словами про те, чим займається Сергій Константинович. Карикатура – одне з найдавніших видів малюнка. Вона відображає проблеми суспільства в цілому і з ранніх часів служила певним методом самоствердження над кривдником. Так насміхалися над ворогами, так народ глузував над своїми володарями або поневолювачами. Звичайно це був малюнок з грубими спотвореннями рис кривдників або їм примальовували роги, хвости та інше.
Сергії Семендяєв має пряме відношення до сьогоднішнього «Дня сміху». Нехай це не професійне свято, як, наприклад, «День художника», але відмічати 1 квітня мають всі, кому хоч трішки властиве відчуття гумору. А вже Сергій знає, як у своїх роботах зобразити будь-які явища через призму сатири.
- Сергію, ви як автор великої кількості смішних карикатур,скажіть будь ласка, як в собі розвинути відчуття гумору?
- Не кожен стає гумористом. Більш за все це проявляється у ставленні людини до дійсності, до її оточення, важливо до всього, що відбувається ставитися скептично. Але навчитися бути гумористом ніяк не можна, де б цьому не вчили, так само, як і карикатуристом теж не станеш, адже немає таких місць де цьому вчать. Гарні карикатуристи виходять з художників, бо для цього треба знати основи образотворчого живопису, мистецтва, графіки тощо. Це, швидше за все, дається від народження і знаходиться всередині нас.
- Скільки карикатур ви можете зробити за один день?
- Є художники, які можуть видавати по п'ять-шість малюнків за день. Я прихильник того, що потрібно брати якістю, а не кількістю. За тиждень можу придумати один-два образи. А скільки мені потрібно часу для того, щоб реалізувати ідеї, складно навіть сказати. По-різному виходить.
Велика частина карикатур Сергія Семендяєва створені ним на основі особистого досвіду, власних переживань, побаченого з навколишнього середовища. Кожен, хто уважно розглядає ці картинки, знаходить, що за гумором у них часто-густо ховається глибокий підтекст.
- Звідки беруться образи для ваших карикатур, народжуються всередині вас або це якісь надумані ідеї?
- Смішна ситуація народжується іноді навіть з побаченого, перекрутив цю ситуацію по іншому і ось готова ідея для малюнку. Буває, що думки приходять і з ранку, і пізно вночі. А коли намагаєшся вичавити щось із себе, змусити придумати сюжет - майже ніколи нічого не виходить. Карикатура має веселити, якщо не веселить - це вже не карикатура.
Особливою увагою і незвичайною популярністю користується карикатурист на всіляких міжнародних конкурсах та виставках. На підтвердження цього великий архів різноманітних нагород майже з усіх конкурсів в яких він приймав участь. Також неодноразова публікація його робіт в газетах та журналах Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Одеси.
Але не зважаючи на різні можливості збігти звідціля, Сергій Константинович залишається вірним своєму рідному місту. Він народився в Бердянську, одержав тут середню освіту, а в даний час – є викладачем в бердянській дитячій художній школі. Також, де що поєднує художника і з БДПУ. Колись давно, коли Бердянський державний педагогічний університет був ще інститутом, він викладав у ньому основи малюнку, але не довго. Потім, коли при інституті була кафедра дизайну, встиг і там попрацювати.
Не можна не згадати ще про один добрий вчинок Сергія Семендяєва. Якщо Ви уважно подивитесь на титульну сторінку газети, то побачите назву і логотип, авторство яких повністю належить нашому вже відомому карикатуристу.
- Сергій Константинович, якщо зараз повернутися до теми університету та студентського життя, то скажіть будь ласка, як би виглядав образ студента у вашій карикатурі?
- Це звісно ж має бути молода дівчина або хлопець. Якщо студент, то красивий, веселий, розумний. Також я гадаю, що обов'язково він повинен бути в джинсах. Бо, це символ розкутості, свободи та молодості. Я, наприклад, весь час ходжу в джинсах і відчуваю себе молодим студентом.
- Подейкують, що, незважаючи на присутній у ваших роботах гумор, самі ви смієтеся дуже рідко.
- Виходить, що так. Мене практично неможливо розсмішити. Коли починають розповідати анекдоти - я майже завжди знаю, яке у них буде завершення. Та й сам я рідко намагаюся когось усно розсмішити. У мене це проходить дещо в іншій формі.
- У вас є якась творча мрія або мета?
- Працювати, брати участь у виставках, подорожувати по світу, спілкуватися зі своїми колегами.
- Скажіть, а вам взагалі подобається те, чим ви займаєтесь?
- Я роблю те, що мені цікаво. Взагалі в житті потрібно робити те що цікаво, а інакше толку не буде. Треба, щоб, скажімо, вчителю було цікаво навчати, музиканту - грати, художнику – писати, кухарю – готувати… Якщо робота подобається, то виходять професіонали, а якщо людина з під палки робить, то сенс який!?
Зараз, Сергій Константинович чекає конкурсних результатів з Македонії та Португалії. Одночасно з цим, готує нові карикатури для участі у конкурсі в Стамбулі та Берліні. Давайте разом з Вами, читачі, побажаємо його веселим картинам великої перемоги.
Нехай карикатури і шаржі – це не найвеличніші жанри художнього мистецтва, але знаходяться досить на почесному місці серед інших гумористичних стилів. І такий великий інтерес людства до такого, досить креативного мистецтва, є тому підтвердженням.
Автор: Максим Саєнко, кореспондент газети «УС»
На світлинах роботи карикатуриста
