Почуття гумору – це здатність людини розуміти жарти, анекдоти, смішні історії, тобто все те, що виходить за рамки буденності і звичайності. Гумор допомагає тобі, любий читач, поглянути на оточуючі речі з комічної сторони. Чуючи дотепну пригодницьку історію, ти намагаєшся уявити себе на місці головного героя, пробуєш пережити це на власній шкурі. Чим складніше оповідач накручує свою розповідь, робить її більш веселою і незвичайною, тим смішніше тобі стає від того, що це могло б статися і з тобою. Жарт також може побічно стосуватися твого життя, і коли впізнаєш в ньому себе, стає більш дотепніше і смішніше. Нам не цікаво чути жарти, які ми не розуміємо або не бачимо в них нічого веселого, тому гумористи при написанні жартів, звертаються до найпростіших і найпопулярніших тем, аби уловити зв'язок глядача.
Любий читач, спробуй зі мною уявити ніби то, наш мозок – це пушиста ялинка, почуття – це гілки, а складові почуттів – це маленькі гілочки. Давай з тобою спробуємо розібратися в одній нескінченно цікавій гілці, яка має назву «Почуття гумору». Щоб краще зрозуміти її природу, я поспілкувався з фахівцем в галузі психології. На думку кандидата психологічних наук, доцента кафедри БДПУ Ірини Черезової : «Почуття гумору – це таке ж почуття як і інші – доброта, відповідальність, чесність. Відноситься воно до естетичних почуттів, тобто це ті, які визначають ставлення людини до прекрасного, відображення подій в мистецтві, кіно та інших культурних джерел нашого життя. Почуття гумору виховується з раннього дитинства, і на це впливає дуже багато факторів, починаючи від сім’ї і закінчуючи соціальними умовами життя людини.»
Хотілось би наголосити на тому, що умови відіграють вагому роль у розвитку почуття гумору. Мій ласкавий читач, давай візьмемо з тобою для прикладу КВК (Клуб Веселих та Кмітливих). Він немов дзеркало суспільних подій, яке в простій та дотепній формі показує нам комічну сторону нашого життя. Цьому клубу вже більше 50-ти років і по всьому світу мільйони його підрозділів дарують людям посмішки і радість. Бердянськ – це одне з міст, в якому КВК займає вагоме місце в культурному житті громадян і користується не аби якою популярністю серед молоді. Однією з причин такого інтересу стала відсутність кінотеатру та інших яскравих культурних заходів в нашому місті. Ми приходимо в Міський палац культури з метою відпочити, посміятися, відійти від буденності і зазирнути в маленький та цікавий комічний світ, який створюють нам на сцені актори.
Я мав нагоду поставити декілька запитань, одному з кращих гумористів-авторів та акторів Бердянської Ліги КВК капітану команди «Солодкий сахар» Олександру Лаврушину. КВКнщики з високим рівнем майстерності, звичайно, пишуть жарти на виступ самостійно. Інколи вони зіштовхуються з різними складнощами при написанні.
- Саша, поясни будь ласка з якими саме проблемами?
- Для мене жарт залишається чим то більшим, аніж доречно або якщо не пощастить, то не доречно сказаною фразою. Надаючи словами нехай і перебільшений, спотворений через призму сарказму сенс, я намагався поділиться з іншими своїм світоглядом. Так що напевно найскладніше це, зберігаючи ту саму, важливу для мене глибину, залишити жарт зрозумілою, доступною і цікавою для слухача.
- Скажи будь ласка, як розвинути в собі почуття гумору або навчиться писати жарти?
- Почуття гумору є у кожного, я в це щиро вірю. Десь в глибині кожного, під купою завалених комплексів, образ і страхів. Його потрібно скоріше висмикнути від туди і ризикнути, показавши його іншим. Це і є перший крок, щоб почати жартувати. Далі потрібно працювати над собою - збільшуючи кругозір своїх інтересів, читаючи цікаві книги, спілкуючись з цікавими людьми і звичайно ж працюючи над помилками. Почуття гумору набере відточеності, філігранності та гостроти. Якщо я не помиляюся, як колись сказав Андрій Чивуріна (редактор вищої ліги КВК і капітан команди КВК ХАІ) "Гумор-одна з м'язів в тілі людини, яку так само можна тренувати", я в це продовжую вірити...
Звичайно, я не міг не поспілкуватися з людиною, яка віддала все своє життя творчості та мистецтву, мова йде про президента бердянського клубу КВК Олександра Голіка.
- Олександр Борисович, скажіть будь ласка як зрозуміти, смішний ти придумав жарт чи ні?
- Правильно оцінити якість написаного власноруч жарту дуже складно. Жарт смішний для кожного індивідуально. Дати оцінку своєму написаному матеріалу складніше за все.
- Тобто його варто перевірити спочатку на комусь?
- Звичайно! Краще це робити на незнайомих людях, які зможуть дати найбільш об’єктивну оцінку вашому жарті. Індикатором якості написаного жарту є реакція залу.
- Гарні жарти безперечно допомагають нам краще почуватися в компанії і знайти собі зручне місце в ній. Як ви гадаєте, за допомогою чого, можна стати «душею» компанії?
- Не потрібно становитись «душею» компанії, їй потрібно бути. Високий рівень вашого гумору абсолютно не робить вас улюбленцем серед ваших друзів. Людина може навіть сидіти мовчати, а його присутність все одно буде необхідною, і коли його немає, ми отримуємо певний дискомфорт.
- Чи можна віднести сарказм до гумору?
- Гарне і складне питання… Я хочу ось що сказати: коли людина може посміятися над своїми вадами, висміяти свої недоліки або вчинки – це вже найвищий показник його інтелекту, вихованості та почуття гумору. Самоіронію та сарказм важко назвати гумором, проте помилковим буде , якщо ми скажем, що ці два поняття ніякого відношення до гумору не мають.
-Скажіть, будь ласка, як розвинути в собі почуття гумору?
- Я вважаю, що почуття гумору повинно бути невід’ємною частиною людини, але не в кожного з нас воно розвинене в досконалості. Почуття гумору ми формуємо протягом багатьох років. Наше життя було б сумним та неповноцінним, як би до явищ, фактів, подій які відбуваються навколо нас, ми відносились би без почуття гумору. Людина могла б загнати себе просто нанівець, а інколи посмішка, влучно сказаний та доречний жарт може вирішити будь-яку конфліктну ситуацію.
Довго та складно формується та розвивається, мій любий друже, почуття гумору. За допомогою зовнішніх факторів, які так притягують до себе своєю незвичайністю. КВН, телебачення, література, інтернет, цікаві та смішні пригоди, очевидцем яких ви ненароком стали, впливають на гілку вашої ялинки. Зовнішні фактори можуть її зробити або більш яскравою, пушистою та живою, або ж навпаки – темною, сухою та маленькою. Почуття гумору – потребує гарного та якісного добрива. Розвивайся, мій вірний читач, читай книжки, цікався життям свого суспільства та країни, не будь культурно відстороненим, і тоді, ти зможеш стати не тільки «душею» компанії, а й сам зможеш прикрашати життя людей за допомогою якісних жартів і посмішок.
