Після парламентських виборів на часі довибори до облради. Чомусь ці вибори оминають увагою місцеві ЗМІ. Що саме я хочу сказати? Спробую пояснити. Депутатом по мажоритарному округу до Верховної Ради обрано Олександра Пономарьова. Не аналізуватиму його заяву про входження у парламенті майбутнього скликання до фракції Партії регіонів- про це й так занадто багато розмов, статей. До обрання Пономарьова народним депутатом від працював(якщо, звичайно, діяльність цю діяльність можна так назвати) депутатом Запорізької обласної ради, до якої його обрано на місцевих виборах 2010 року. Обрано по мажоритарному округу №41, який має досить чіткий географічний орієнтир - це верхня частина міста Бердянська. Після обрання до ВР, цей обласний мажоритарний виборчій округ звільнився. І поки що у мешканців верхньої частини міста нема свого представника у облраді. Тому й будуть довибори до облради.
Чи буде Запорізька обласна організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода» брати у цих виборах участь? Так, буде. Про це не вагаючись можна сказати прямо зараз, бо наша партія бере участь у всіх можливих виборах. Як показала практика, така тактика є правильною та необхідною. Скептики запитають: «А чи є сенс боротьби, чи є шанси?» Відповім. У боротьбі за соціальне та національне визволення завжди є не тільки сенс, а й необхідність! Стосовно другої частини запитання, то відповідь проста- націоналісти шансів не питають, ми просто боремося. Звертати увагу на рейтинги, опитування, думки експертів нема ні часу, ні особливого бажання. Адже реальні рейтинги ніхто не публікує, вони робляться не для широкого загалу, а рейтинги, якими годують виборців не є достовірними та вартими уваги. Достатньо згадати лише які позахмарні цифри малювали партії «Україна- Вперед!» і чим закінчилося все у день виборів. Так що свого кандидата висуватимемо, будемо проводити активну передвиборчу агітацію, боротимемося за кожен голос. Скептикам можу просто навести деякі цифри. На місцевих виборах 2010 року до міськради ми набрали 0,97%, а вже на парламентських наш показник по місту дорівнював 3,4%. Іншими словами, за два роки ми збільшили свій показник у три з половиною рази! Якась партія у місті продемонструвала щось подібне? Питання, скоріше, риторичне. З таким позитивним збільшенням нашої підтримки, «Свобода» просто не може ігнорувати ці вибори, не може не висувати свого кандидата. Наш виборець нас би просто не зрозумів якби ми ці вибори проігнорували.
Знову передбачаю запитання скептиків- а чи багато зможе зробити один депутат? Як на мене, то питання не у кількості, а у якості обранців. Це закон діалектики. Якщо людина йде боротися, то сенс буде, якщо ні, то скільки б не було депутатів, коефіцієнт корисної дії від їх роботи буде невеликий. Та й саму владу «Свобода» розглядала не як мету, а як засіб для реалізації програми партії. Питання депутатства ніколи для нас не були принциповим; ми виконували свою партійну програму й не будучі при владі. Багато питань, з якими йшла «Свобода» на місцеві вибори були актуальними і у 2010 році, актуальні і зараз.
Отже, готуймося до проміжних виборів. День голосування, 20 січня не за горами.
