Але для нас, бердянців, вона повторилася ще більшою трагедією, ніж була в 1933 році, коли за рахунок бичка-годувальника вижило місто і навколишні села. За три зібрані колоски давали 15 років і жителі сіл йшли до моря, де добрі рибалки їх годували юшкою з бичка. Зараз ця влада врахувала помилки комуністів і вирішила додавити рибалок остаточно.
Ми не говоритимемо про те, що в найбагатшому в світі морі не залишилося риби, яку безжалісно вибрали тралами за 10 років, при цьому порушили всю екосистему і загубили морське дно. Знищені дельфіни, осетрові, камбала, судак. Ми поговоримо про злочинні закони відносно рибалок, про тих, хто виконує ці закони і також про роль місцевої влади у всьому цьому неподобстві. Не для кого не секрет, що влітку 2012 роки був дуже сильний замор бичка, туристи з'їзжали з коси та Верхової.
Чому це сталося?
Після прийняття штрафу «за голову бичка - 34 гривни», люди бояться його ловити, лише на берег викинуто 800 тонн (за даними іхтіологов в 10 разів більше). Ці 800 тонн возилися на скотомогильник у Токмак за рахунок грошей з бюджету на машинах можновладців. Гаразд, бог з ним, із замором, стали багатшими і гаразд. Повернемося в 1933 рік. Пам'ятаєте, як нам розповідали страшилки, якщо до «бандитів» (так називали повстанців) потрапляв продзагін їм розкривали животи і засипали зерном. Так хто «бандити», хто виростив зерно або ті, які його забирають? Так і тут: рибалки з діда-прадіда роблять саури і нерестилище, їх тралами грабують, а одвічним рибалкам не дозволяють навіть підходити до моря.
Тепер про тих, хто цей закон втілює в життя - про рибоохорону.
Про тих, що в основній своїй масі працюють: «мажори», синки або племінники чиновників виконкому або родичі «крутих браконьєрів» - це знають всі. Своїми очима в кінці березня початок квітня бачив картину, як біля пам'ятника загиблим рибалкам (р-н Ліски) ганялися за людиною, яка зловила відро бичка і рахували по одному, а через день бачив цього ж «мажора» на ринку – вели бабусю з десятком тарані в опорний пункт міліції, уперто не реагуючи на її слізні прохання, що у неї маленька пенсія і нічим платити штраф. А коли в одного з них люди запитали, чому він не ловить свого хресного батька, то ледве не дійшло до бійки. Не сподобалося йому й те, що люди знають, що він родич дуже серйозного рибного магната, який панує на морі; він Череповського, єдиного конкурента, позбавив можливості вивантажувати рибу - якщо не можна вивантажувати, сенс ловити? Який висновок: святого у людей нічого немає.
Але знову повернемося до філософів, які сказали, що немає нічого вічного, а також за все треба платити і не завжди грошима. Так історично склалося, що ті, хто катував і забирав зерно самі потім отримали 15 років таборів або розстріл, отримають і ці. Єдине питання, яке мучить бердянців - коли! Коли припиниться геноцид рибалок, коли припинять знущатися над пам'ятником мертвим рибалкам, складаючи протоколи на живих, коли перестануть тралити, коли можна буде купатися у морі без смердючого бичка на заморі? Запитань багато, вимагаймо відповіді!
Автор: Арсен Швець
