Останні новини від Бердянської податкової інспекції

По материалам Бердянской ОГНИ
23.09.2021 · 09:30 · Просмотров - 22901

Новини та роз'яснення податкового законодавства від Бердянської ОДПІ

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Місцеві бюджети Бердянська та Приморська отримали понад 81 мільйон гривень плати за землю

За січень – серпень 2021 року власниками та користувачами земельних ділянок, які перебувають на обліку в Бердянській та Приморській ДПІ,  перераховано до місцевих бюджетів 81,4 мільйона гривень плати за землю.

Як повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, значну частину надходжень – 61,3 мільйона (75,3 відс.) сплатили власники земельних ділянок, часток (паїв) та землекористувачі - юридичні особи. Від фізичних осіб надійшло 20,1 мільйона гривень плати за землю.

Зокрема, суб’єкти господарювання і мешканці Бердянського району за вісім місяців спрямували до місцевого бюджету 65,8 мільйона, землекористувачі Приморського району – 15,6 мільйона тощо.

Нагадаємо, плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Чи можливо повернути надміру сплачену суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

У разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) декларант, який подав Декларацію, має право на підставі повідомлення контролюючого органу подати уточнюючу Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Для здійснення повернення суми Збору, надміру сплаченого на підставі Декларації, платник податків має обов’язково подати заяву про таке повернення. Це потрібно зробити протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Детальніше, на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 134.07

 

Як дізнатися реквізити бюджетного рахунку для сплати збору після подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Після подання платником одного з видів (спеціальної) добровільної декларації «Звітної»/«Звітної нової»/ «Уточнюючої» одноразової (далі – Декларація) в Електронний кабінет (приватна частина) платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Нової звітної» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

 

Чи має право ФО задекларувати рухоме або нерухоме майно, право власності на яке набуто до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, але після 01 січня 2021 року (наприклад, у листопаді 2021 року)...

Чи має право ФО задекларувати рухоме або нерухоме майно, право власності на яке набуто до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, але після 01 січня 2021 року (наприклад, у листопаді 2021 року), за рахунок коштів з яких не були сплачені податки і які не були розміщені на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Таким чином, одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року. Тобто, об’єкти рухомого або нерухомого майна, які набуті фізичною особою після 01 січня 2021 року не підлягають декларуванню.

Разом з тим, фізична особа, яка має кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі і з яких не були сплачені податки, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання вимог, визначених п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

 

Одноразове добровільне декларування: відомості, зазначені декларантом у одноразовій добровільній декларації є конфіденційною інформацією

Відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню контролюючим органом, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи контролюючого органу, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

Норми встановлені п. 17 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: направлення запиту про надання підтверджуючих документів

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображаються, зокрема, відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України) (до п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

Крім того, формою Декларації передбачено зазначення декларантом своєї податкової адреси (місця проживання).

Отже, запит щодо надання декларантом пояснень або підтверджуючих документів направляється податковим органом за адресою, яка зазначена таким декларантом у поданій Декларації.

Інформація про направлення зазначеного запиту буде відображатися також у Електронному кабінеті декларанта.

 

Роз’яснення законодавства

Тимчасово припинити підприємницьку діяльність неможливо!

Бердянська ДПІ звертає увагу, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).

Законом та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

 

Зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів

Наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – Наказ № 306) та від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – Наказ № 329) було внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів.

Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються і друкуються РРО.

До 1 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265) для забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів відповідно до Наказу № 329.

Також до 1 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мали бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів.

У той же час на РРО, які перебували на обліку в органах ДПС до дня набрання чинності зазначеними нормативно – правовими актами та не можуть бути доопрацьовані їх виробниками з технічних причин, не поширюються вимоги щодо:

- створення електронних розрахункових документів;

- відображення найменування суб'єкта господарювання;

- цифрового значення штрихового коду товару;

- заокруглення суми до сплати;

- зазначення валюти операції;

- найменування платіжної системи;

- QR-коду.

 

Про законодавчі акти, на підставі яких здійснюється перевірка платників єдиного внеску

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 р.   № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розділу ІІ ПКУ.

Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ).

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ).

Згідно з п. 1 розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розділу ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розділу ІV Порядку № 1162).

 

Чи подає фізична особа щороку заяву про застосування пільги зі сплати земельного податку?

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

Норми передбачені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Також, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу. При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги зі сплати земельного податку та документів, які підтверджують її право на таку пільгу. Тобто, платник податків подає до контролюючого органу документи про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.

 

Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)). Суб’єкти господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Норми визначені п. 22 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання щоденного фіскального звітного чеку (Z-звіту).

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

 

Про порядок врахування в реєстраційній сумі сум ПДВ за ПН, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН

Показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума).

Норми визначені п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

SПеревищ – це загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних (ПН) та розрахунках коригування до таких податкових накладних (РК), зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:

► сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,

► та сумами ПДВ, зазначеними платником податку в ПН, що складені за такими операціями (в тому числі ПН, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та РК до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Показник SПеревищ розраховується Державною податковою службою автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.

Таким чином, якщо платник ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН ПН та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких ПН, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у ПН, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у ПН, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.

Після реєстрації таких ПН в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку ПН, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких ПН.

 

Як платнику отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати ЄВ?

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733.

Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - уповноважений орган).

- в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Звертаємо увагу, що вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа. Заява повинна містити, зокрема:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого подано Заяву.    

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

 

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

 - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);

- нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

 

РРО/ПРРО: Що змінилося

Наказ Міністерства фінансів України від 26.07.2021 № 427 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій», який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2021 р. за № 1171/36793, набирає чинності 17.09.2021 року, в момент офіційної публікації.

Наказом затверджено зміни до нормативно-правових актів, що регламентують процедури реєстрації, опломбування, застосування, обліку реєстраторів розрахункових операцій та центрів сервісного обслуговування в ДПС.

Коротко про деякі зміни:

  1. У Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міністерства фінансів України, від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:

- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій;

- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);

- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).

Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.

Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме:

«Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки».

  1. У Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 7 липня 2020 року за № 635/34918, конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО, а саме:

«Після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб'єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим Порядком».

 

Тимчасово припинити підприємницьку діяльність неможливо!

Бердянська ДПІ звертає увагу, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).

Законом та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

 

У фіскальному чеку РРО з 01.10.2021 зазначається цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 "Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних документів" внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, зокрема:

- до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;

- до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

До 01.10.2021 року виробники (постачальники) повинні доопрацювати РРО для можливості відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Отже, з 01.10.2021 року у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО/програмними РРО, зазначається цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

 

До уваги платників акцизного податку: зміни в роботі програмного забезпечення з приймання та обробки акцизної накладної

В роботу програмного забезпечення з приймання та обробки «Акцизної накладної» внесені контрольні заходи щодо реєстрації акцизних накладних, зокрема:

  • перевіряється особа, що реалізує пальне, на наявність ліцензії.

У разі відсутності у суб’єкта господарювання, який реалізує пальне, діючої або призупиненої ліцензії на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, у реєстрації акцизної накладної на реалізацію пального таким суб’єктом господарювання буде відмовлено.

перевіряється доступний обсяг зареєстрованих резервуарів для отримання пального на акцизному складі, на який відвантажується пальне.

У разі відсутності інформації по резервуарам, а також у разі перевищення обсягу отримання, зазначеного в акцизній накладній, достатнього об’єму зареєстрованих  резервуарів на акцизному складі, у реєстрації такої акцизної накладної буде відмовлено.

  • перевіряється допустимий обсяг ТЗ для перевезення пального.

У разі складання акцизної накладної з обсягом пального, який перевищує загальну місткість ємності (секцій), м3 пересувного акцизного складу, у її реєстрації буде відмовлено.

Перевіряється отримувач пального – суб’єкт господарювання – не платник акцизного податку, на наявність ліцензії на зберігання пального.

У разі складання акцизної накладної на суб’єкта господарювання – не платника акцизного податку, за виключенням підприємствам, установам та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету та підприємств, установ та організацій системи державного резерву, у якого відсутня ліцензія на зберігання пального, у її реєстрації буде відмовлено.

 

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу): особливості подання

16.03.2021 року набув чинності наказ МФУ від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», яким:

- затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку;

- визнано такими, що втратили чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 № 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями».

У 2021 році рекомендовано подати Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку:

- державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за підсумками І кварталу 2021 року – за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 № 285, за підсумками півріччя 2021 року, три квартали 2021 року, 2021 рік – за формою, затвердженою наказом МФУ від 12.01.2021 № 4 з урахуванням показників, задекларованих за І квартал 2021 року;

- господарськими організаціями з державною часткою за підсумками 2020 року – за формою, затвердженою наказом № 285, за підсумками 2021 року – за формою, затвердженою наказом № 4. При цьому такі господарські організації з 01.07.2021 можуть подавати уточнюючий Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 4.

 

Скористайтесь інформаційними матеріалами вебсайту ДПС щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи

На вебсайті ДПС з посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-vidomostey/ розміщено інформаційні матеріали щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків через Електронний кабінет, а саме:

- Платникам податків про електронний сервіс;

- Порядок формування запиту щодо реєстрації фізичної особи /внесення змін  до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»;

- Пам’ятка для заповнення Облікової картки фізичної особи – платника податків для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

- Пам’ятка для заповнення Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Крім того наведені електронні форми Облікової картки, Заяви про внесення змін та Повідомлення про результати обробки:

F1314601 – Облікова картка фізичної особи – платника податків - форма №1ДР (для подання в електронному вигляді);

F1314701 – Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків - форма №5ДР (для подання в електронному вигляді);

F1414601 – Повідомлення про результати обробки  Облікової картки фізичної особи – платника податків - форма №1ДР (при поданні в електронному вигляді);

F1414701 – Повідомлення про результати обробки  Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків -  форма №5ДР (при поданні в електронному вигляді).

 

Платникам податку на прибуток: розрахунок пільги на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (п.п. 140.4.4 ст. 140 ПКУ).

Положення п.п. 140.4.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Сума пільги, передбаченої п.п. 140.4.4 ст. 140 ПКУ, розраховується таким чином:

- сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку: 100.

При цьому платник податку, який застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), суму такої пільги відображає у додатку ПП, якщо показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02+ рядок 03РІ)» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний період має позитивне значення без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року.

Сумою прибутку податкового (звітного) періоду в межах якого визначається сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років для розрахунку суми пільги з податку на прибуток, передбаченої п.п. 140.4.4 ст. 140 ПКУ, є показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02+ рядок 03РІ)» Декларації зі знаком «+ чи -» без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, відображеної у рядку 3.2.4 додатка РІ за такий період.

У разі якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.

 

Узагальнюючі податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення

Наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 67 затверджено  «Узагальнюючі податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення», а саме:

- Якими критеріями для визнання осіб пов'язаними повинен користуватись платник податків під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб - критеріями, визначеними в абзаці четвертому підпункту 39.3.2.9 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Кодексу або критеріями, визначеними у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?

- Перелік інформації, яку повинна містити документація з трансфертного ціноутворення, визначений у підпункті 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу. Для документації якого періоду слід застосовувати вимоги, запроваджені Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", стосовно обґрунтування у документації економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети?

- Який порядок застосування штрафних санкцій до платників податків у разі проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань за звітний 2019 рік та подання відповідного уточнюючого розрахунку після 1 жовтня 2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України?

- Які критерії визнання пов'язаних осіб має застосовувати платник податків при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному році, у зв'язку із змінами, запровадженими Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX?

Наказ розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/75260.html

 

Використання РРО: зміни до форм розрахункових документів

Міністерством фінансів України наказом від 08.06.2021 № 329 затверджено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Зокрема, передбачено визначення форми та змісту фіскального касового чека за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі РРО або програмним РРО при проведенні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. Форма N ФКЧ-5 чека з торгівлі валютними цінностями наведена в додатку 7 до Положення.

Крім цього, викладено у новій редакції форми фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чека видачі коштів.

Зазначені вимоги поширюються на усі розрахункові документи, що створюються  РРО/програмними РРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв'язку.

 

Платникам ПДВ: внесення готівки до статутного фонду, чи є оподаткування?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування, зокрема, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах (п.п. 196.1.1 ст.196 ПКУ).

Отже, операція з внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, за умови, що такі кошти підтверджені відповідними статутними та розрахунковими документами.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізькі підприємства спрямували до державного бюджету 723 мільйони гривень податку на прибуток

У січні-серпні від запорізьких компаній і установ до державного бюджету надійшло 723 мільйони 508 тисяч гривень податку на прибуток. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з відповідним періодом 2020 року надходження зросли на 31 відсоток, додатково скарбниця отримала 172 мільйони 456 тисяч гривень.

Із загальної суми пів мільярда гривень забезпечили платники обласного центру, мелітопольські та веселівські підприємства спрямували 88 мільйонів 675 тисяч, бердянські і приморські – 52 мільйони, вільнянські та новомиколаївські – майже 20 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 16,7 мільйона, токмацькі і чернігівські – 11 мільйонів, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 9,3 мільйона гривень тощо.

Всього в регіоні 582 суб'єкти господарювання є платниками податку на прибуток.

Нагадаємо, 30 вересня є останнім днем подання звіту про контрольовані операції за 2020 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за минулий рік.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запорізькі власники елітних авто сплатили до бюджетів майже чотири мільйони гривень

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 3 мільйони 823 тисячі гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, від власників автівок-юридичних осіб скарбниці отримали 2 мільйони 823 тисячі гривень, від фізичних осіб – більше мільйона гривень.

Найбільші суми "автоподатку" забезпечили платники обласного центру – майже два мільйони, оріхівські та гуляйпільські направили до скарбниць близько пів мільйона гривень, бердянські та приморські – 261 тисячу, мелітопольські та веселівські – 222 тисячі, пологівські, більмацькі та розівські – 182 тисячі, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 179 тисяч, вільнянські та новомиколаївські – 131 тисячу гривень тощо.

Всього в регіоні нараховується 179 автомобілів, які оподатковуються за ставкою 25 тисяч гривень на рік. Серед них 57 є у власності фізичних осіб, 122 – у юридичних осіб.

Транспортний податок сплачується за легкові автомобілі середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати та з датою виробництва до п'яти років. З їхнім переліком можна ознайомитися на сайті Міністерства економіки України за лінком: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Більше дев'яти тисяч запоріжців приєдналися до бізнес-спільноти

З початку року в регіоні власну справу зареєстрували 9196 платників, зокрема, 1370 юридичних осіб та 7826 фізичних осіб-підприємців. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, цього року кількість тих, хто започаткували бізнес, зросла порівняно з 2020 роком на 929. Лише у серпні підприємницьку діяльність оформили 1029 суб'єктів господарювання.

Загалом на початок вересня на податковому обліку перебувають 126379 представників бізнесу, серед яких з них 53995 СГД-юридичних осіб та 72384 фізичних осіб-підприємців. Відповідно до аналогічного періоду минулого року коло платників збільшилося на 3517.

Крім того, на даний час у Державному реєстрі фізичних осіб зареєстровано 1 мільйон 764 тисячі громадян, у тому числі, 703 іноземця.

Нагадаємо, представники бізнесу мають можливість в режимі онлайн отримувати інформацію з електронних джерел податкової служби, зокрема, дані про взяття на облік платників, перелік страхувальників, платників ПДВ, платників єдиного податку, акцизного податку з реалізації пального, осіб, які здійснюють операції з товарами, а також дані про РРО про книги ОРО та багато іншого (https://cabinet.tax.gov.ua/registers).

Також на вебпорталі ДПС України можна перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків (розділ "Дізнайся більше про свого бізнес-партнера" http://tax.gov.ua/businesspartner).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Представники малого і середнього підприємництва поповнили бюджети запорізьких громад майже на 1,2 мільярда гривень

У січні-серпні до місцевих бюджетів Запорізького регіону надійшло 1 мільярд 178 мільйонів гривень єдиного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень сплати до минулорічного показника зріс майже на 237 мільйонів гривень або на 25 відсотків.

Так, від фізичних осіб-підприємців скарбниці отримали 896 мільйонів 457 тисяч гривень, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб – 150 мільйонів 224 тисячі гривень, від агровиробників – 131 мільйон гривень.

 З початку року представники спрощеної системи оподаткування перерахували до бюджету обласного центру 703 мільйони гривень. Мелітопольські і веселівські суб'єкти підприємництва забезпечили 116 мільйонів гривень єдиного податку, бердянські і приморські – 84 мільйони, оріхівські та гуляйпільські – майже 40 мільйонів, василівські та михайлівські – 38 мільйонів, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 37 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 36,7 мільйона гривень тощо.

Станом на початок вересня в Запорізькій області єдиний податок сплачують 54488 фізичних осіб-підприємців, 8897 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та більше двох тисяч сільськогосподарських товаровиробників.

Нагадаємо, платники І та ІІ групи спрощеної системи оподаткування сплачують єдиний податок авансовим внеском не пізніше 20 числа поточного місяця, ІІІ групи – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал, ІV групи – щоквартально упродовж 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

"Чи можна з бананів виробляти металоконструкції?

Наскільки реальний податковий paperless?

Чи дійсно у податкової є власний чат-бот?":

Бекстейдж Дня відкритих дверей для студентів-економістів

Днями Головне управління ДПС у Запорізькій області приймало гостей з Інженерного навчально-наукового інституту Запорізького національного університету. Студенти-економісти ІІ-ІІІ курсів мали можливість потрапити "за лаштунки" податкової служби області та поспілкуватися з керівниками провідних підрозділів.

Знайомство розпочалось з прес-центру, в якому гості дізналися про історію та здобутки запорізьких податківців. Крім того, начальниця управління кадрового забезпечення Світлана Мякота розповіла про перспективи працевлаштування у податковому відомстві, переваги державної служби та можливості кар'єрного зростання.

Наступним пунктом призначення став відділ організації документування, керівниця якого – Наталія Клочкова повідомила про запровадження режиму paperless та його переваги.

Далі студенти мали нагоду поспілкуватися з очільницею управління електронних сервісів. Ірина Бєляєва допомогла розібратися майбутнім фаховим економістам з можливостями дистанційної взаємодії зі службою, а також запропонувала протестувати податкового бота – InfoTAX.

Пізнавальною та відвертою стала зустріч з керівником податкової служби регіону Романом Афоновим. Під час розмови з гостями очільник відомства наголосив на стратегічних завданнях, які щоденно виконують співробітники. Ключовими із них є якісне адміністрування податків і зборів, детінізація економіки, підтримка представників бізнесу, підвищення якості сервісних функцій і цифровізація взаємодії з платниками. Цікавими для студентів стали особисті факти з професійної діяльності Романа Петровича та його кар’єрний шлях.

Роман Афонов висловив сподівання, що такі зустрічі допоможуть студентам визначитися з майбутнім місцем роботи, адже цей вибір їм необхідно буде зробити вже у найближчий перспективі, та запросив усіх бажаючих долучитися до команди запорізьких податківців.

Далі під час екскурсії відвідувачі мали нагоду дізнатися якомога більше про роботу основних структурних підрозділів. Завдяки фаховій розповіді заступника начальника управління-начальника відділу моніторингу операцій та ризиків Дмитра Шаповалова отримали чітке уявлення про механізм роботи СМКОР.

Наприкінці заходу студентам розповіли про можливості отримання податкової знижки, презентували тематичну відеоінструкцію та надали корисні інформаційні матеріали.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Законопроект №5600: Експертне обговорення триває

Сьогодні у Запоріжжі відбулося чергове засідання робочої групи при Запорізькій обласній державній адміністрації щодо вирішення проблемних питань діяльності суб'єктів малого підприємництва. Участь в обговоренні взяли керівництво обласної та міської влади, заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, начальниця управління податкового адміністрування фізичних осіб Світлана Баневич, заступниця голови Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Запорізькій області Лариса Церетелі, представники бізнесу та громадськості.

Лариса Церетелі презентувала останні напрацювання щодо пропозицій до проєкту Закону України від 02.06.2021р. № 5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Зокрема, вони стосуються адміністрування податків і зборів, спрощеної системи оподаткування, справляння податку на додану вартість, податку на прибуток та інших бюджетоутворюючих платежів.

Після обговорення учасники розглянули результати проведення аналітичних досліджень діючого законодавства та законодавчих проектів.

Також на засіданні йшлося про аспекти одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб, яке розпочалося 1 вересня.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Легалізація праці: майже 11 тисяч запоріжців отримали офіційну роботу, а бюджети – 27 мільйонів

З початку року в результаті профілактичних заходів податкової служби регіону та органів виконавчої влади і місцевого самоврядування роботодавці добровільно оформили 10797 працівників. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, працевлаштованим громадянам офіційно виплачено 65 мільйонів гривень доходів. З даної суми до бюджетів і соціальних фондів надійшло 27 мільйонів 300 тисяч гривень, у тому числі, 14,2 мільйона гривень єдиного внеску, 11,7 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,4 мільйона гривень військового збору.

Крім того, відповідно до плану спільних дій Держпраці та податкового відомства щодо зниження рівня незадекларованої праці організована робота щодо стимулювання власників бізнесу та працівників до офіційних трудових відносин.

Також фахівці податкової служби здійснюють постійний моніторинг ймовірних ризиків використання праці неоформлених співробітників у підприємців та на підприємствах, результати якого передаються до Держпраці для відповідного реагування.

Нагадуємо, роботодавці повинні дотримуватись норм чинного законодавства з питань праці, зокрема: перед допуском до роботи з працівником має бути укладений трудовий договір та оформлена трудова книжка, до податкової служби необхідно направити повідомлення про прийняття на роботу. Заробітна плата виплачується на рівні не менше мінімальної, на яку нараховується єдиний внесок та з якої утримується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

За порушення законодавчих норм передбачені штрафні санкції.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Читайте нас в Telegram



Новости Бердянска
сегодня, 24 сентября, пятница
вчера, 23 сентября, четверг
22 сентября, среда

Все новости Бердянска

Магазин автозапчастей CarMix.com.ua
На верх