Останні новини від Бердянської податкової інспекції

По материалам Бердянской ОГНИ
24.02.2021 · 13:15 · Просмотров - 17954

Новини та роз'яснення податкового законодавства від Бердянської ОДПІ

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

До уваги платників: орудують "податкові" шахраї!

Жага "легких" грошей не покидають "податкових" шахраїв, які знову намагаються нажитись на суб’єктах господарської діяльності та від імені керівництва Бердянської державної податкової інспекції вимагають у платників гроші на проведення різноманітних заходів та пропонують надати матеріальну допомогу.

Застерігаємо громадян будьте максимально обережними та не піддавайтеся на подібного роду провокації.

У разі таких телефонних дзвінків не замовчуйте факти, негайно телефонуйте на Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) та до правоохоронних органів за телефоном 102.

Міська влада Бердянська і податкова служба налагоджують співпрацю у наповненні бюджетів

Днями відбулася робоча зустріч міського голови Валерія Баранова, начальниці Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксани Федорової, представників міської влади та податкової служби.

Сторони обговорили питання налагодження конструктивної співпраці між податковим відомством та територіальною громадою, зокрема, щодо якісного проведення інвентаризації об’єктів оподаткування, прийняття рішень щодо ставок місцевих податків та зборів, автоматичного списання податкового боргу, штрафних санкцій та пені, списання сум недоїмки з єдиного внеску, використання реєстраторів розрахункових операцій.

Також учасники розглянули шляхи наповнення місцевого бюджету, погашення заборгованості, проблемні питання щодо сплати земельного податку, орендної плати, податку на нерухоме майно та туристичного збору.

Особливу увагу Оксана Федорова звернула на важливість проведення роз'яснювальних заходів з роботодавцями та найманими працівниками щодо недопущення виплати заробітних плат "у конвертах". Легалізація праці забезпечить соціальну захищеність робітників та додаткові надходження податку на доходи фізичних осіб, більша частина якого залишається в розпорядженні територіальної громади та використовується для фінансування її потреб.

Крім того, податківці доповіли про важливі аспекти цьогорічної кампанії декларування доходів громадян.

За результатами зустрічі прийнято рішення докласти максимум спільних зусиль щодо розширення бази оподаткування та пошуку додаткових резервів надходжень податків та зборів. 

Єдиний внесок: списати суми недоїмки, штрафів та пені можливо до 01.03.2021

Бердянська ДПІ нагадує. Фізичним особам підприємцям (далі – ФОП), які не здійснюють підприємницьку діяльність, та особам, які провадять незалежну професійну діяльність і не отримували дохід від цієї діяльності у період з 01.01.2017 до 01.12.2020, надана можливість скористатись правом щодо списання несплаченої станом на 01.12.2020 суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки.

Такою можливістю зазначені особи можуть скористатись до 01.03.2021.

Для цього необхідно виконати наступні умови:

- подати заяву державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи ФОП про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

- особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску;

- подати заяву у довільній формі щодо списання нарахованого єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 01.12.2020;

- подати до податкового органу за місцем реєстрації звітність відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами за період з 01.01.2017 по грудень 2020 року включно. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Отже, для звірення даних на отримання можливості здійснити списання заборгованості з єдиного внеску зазначеним категоріям платників необхідно у строк не пізніше 26.02.2021 звернутися до податкового органу.

Новини законодавства

До уваги платників!

Бердянська ДПІ повідомляє, що змінено відповідальність платників податків за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання.

Зокрема, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а також пені, застосованої до платника протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу (раніше було 10 відсотків);

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (раніше було 20 відсотків).

Якщо вищезазначені діяння вчинені умисно, на платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.

Діяння вчинені платником податків умисно і скоєні повторно протягом 1 095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів – передбачають накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.

Водночас, згідно з пунктом 124.4 статті 124 Податкового кодексу за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія такий банк/орган сплачує штрафи в розмірах, встановлених пунктом 124.1  статті 124 Податкового кодексу України.

Уряд скоротив строк дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких перевірок

09 лютого 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

Постановою № 89 скорочено строк дії обмежень, встановлених п. 52 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

Відтепер дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; 

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;  документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

З 1 березня податкові накладні реєструємо за новою формою

У зв’язку з опублікуванням 2 лютого 2021 року наказу № 734 «Про внесення змiн до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», починаючи з 1 березня 2021 року (з 01 числа місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування) податкові накладні та розрахунки коригування складаються виключно за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України вiд 31.12.2015 № 1307 з урахуванням змiн, внесених наказом № 734.

Зокрема, податкову накладну та розрахунок коригування доповнено новим реквізитом «код», в якому зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи:

1 – Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);

2 – Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (ДРФО);

3 – реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (для платників податків, які не включені до ЄДРПОУ);

4 – серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються вiд прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган i мають відмітку у паспорті).

При цьому рядок «код» у ПН та/або PK заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» ПН та/або РК.

Так само, починаючи з 01.03.2021, в ЄРПН можуть бути зареєстровані виключно ПН та/або РК, складені за новими формами, а ПH та/або РК, складені за старими формами, які були чинними до 01.03.2021, до реєстрації в ЄРПН не прийматимуться.

Якщо після 01.03.2021 виникнуть підстави для складання PK до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, тo такий PK необхідно скласти за новою формою (у редакції наказу №734). При цьому в рядку «код» такого PK має бути проставлено код ознаки «1», «2», «3» або «4» залежно вiд ознаки джерела податкового номера відповідно дo реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).

Зміни до форми та Порядку заповнення і подання декларації акцизного податку

16 лютого 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.12.2020 № 747 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», яким вносяться зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Порядок) Зміни, внесені до форми Декларації та Порядку зумовлені змінами до Податкового кодексу.

Для реалізації зазначених змін, зокрема, у новій редакції викладено такі додатки до Декларації:

додаток 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно»; додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів»;

 додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії». Водночас Декларацію доповнено новим додатком 1⁴ «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального під час зміни умов оподаткування згідно з підпунктом 229.8.13 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».

 У Порядку, зокрема, уточнено, що за кожний встановлений Кодексом звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до Декларації:

суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ст. 212 розділу VI Кодексу є платниками акцизного податку та мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 розділу VI Кодексу.

Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Роз’яснення законодавства

Відомості про доходи – просто і зручно

Цифрова трансформація Державної податкової служби триває. Для спрощення та зручності спілкування громадян з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, банками, іншими установами та організаціями ДПС запроваджено новий е-сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС».

Для отримання відомостей про доходи не потрібно звертатись до органів ДПС. Достатньо за допомогою засобів Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) подати запит та отримати відповідь «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», засвідчену кваліфікованою електронною печаткою ДПС.

Електронний документ, засвідчений  кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом документа, виданого контролюючим органом у паперовій формі.

Перевірити правовий статус підпису можна на офіційному вебсайті центрального засвідчувального органу в розділі «Довірчі послуги» → «Перевірити підпис» за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Одержувач електронного документа отримує можливість ідентифікувати підписувача такого документа та перевірити його цілісність.

Довідково повідомляємо, що в рамках нового е-сервісу також надано можливість отримати особою інформацію про свої доходи за період, починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (з розбивкою поквартально).

Суб’єкти господарювання зобов’язані друкувати контрольні стрічки та/або створювати їх в електронному вигляді

Суб’єкти господарювання зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

*на реєстраторах розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;

*на програмних РРО (далі – ПРРО) у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що контрольна стрічка – це:

- копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

- електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі програмним РРО (далі – ПРРО) під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

- на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;

- на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Статтею 13 Закону № 265 передбачено, що вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних, а також у ПРРО встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями, та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.

Затверджено зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами

Бердянська ДПІ повідомляє, що з метою приведення процедури оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження у відповідність до вимог податкового законодавства, Міністерством фінансів України наказом від 14.01.2021 № 9 (далі – Наказ № 9) затверджено зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами.

Зокрема, уточнено, що скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Також передбачено, що скарги на рішення контролюючого органу щодо нерезидентів, визначені у п. 56.3 1 статті 56 Кодексу, можуть бути подані до контролюючого органу, який прийняв такі оскаржувані рішення.

Контролюючий орган, який прийняв оскаржувані рішення, повинен розглянути скаргу нерезидента в порядку, визначеному для контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається у письмовій формі до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 робочих днів (раніше було 10 календарних днів), що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується. Протягом 6 місяців з дати закінчення вказаного строку платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). Розглядаючи клопотання платника податків, контролюючий орган вищого рівня, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Наказ набрав чинності з 12.02.2021 року.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Дата отримання доходу платником єдиного податку

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Чи звільняються від сплати єдиного внеску за себе фізичні особи – підприємці, які одночасно є найманими працівниками?

Як повідомили у Бердянській ДПІ платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Це передбачено ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

До вищевказаного Закону внесені зміни Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», які набрали чинності 01.01.2021.

Відповідно до внесених змін з 1січня п.р. фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не менше розміру мінімального страхового внеску.

Податкові зобов’язання з рентної плати за січень 2021 року рекомендуємо сплатити не пізніше 26 лютого

Згідно зі статтею 257 Податкового Кодексу України, для платників податків діяльність яких пов’язана з користуванням надрами при видобуванні вуглеводної сировини, а також з використання радіочастотних ресурсів України, звітний період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Платники самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати та сплачують до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Відповідно, сплатити податкові зобов’язання з рентної плати за січень 2021 року необхідно не пізніше 2 березня 2021 року.   

Однак, у податковій службі рекомендують здійснити сплату з податкових зобов’язань за січень 2021 року – до 26 лютого 2021 року.

Не  залишайте сплату податків на останній день!  Пам ’ятайте – своєчасне надходження податкових платежів до бюджету – запорука економічного та соціального розвитку громади, в якій ви живете. Дякуємо за співпрацю та сумлінність!

Які існують альтернативні варіанти ведення діяльності для громадян, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї)?

Бердянська ДПІ інформує, що громадяни, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї), за підсумками звітного року мають до 1 травня 2021 року задекларувати доходи, отримані від реалізації власно вирощеної сільськогосподарської продукції, та до 2 серпня 2021 року сплатити належні суми податку на доходи фізичних осіб (18%) та військогово збору (1,5%).

Крім цього, громадяни, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї), можуть зареєструватися фізичною особою – підприємцем (далі - ФОП), Це зумовить сплату єдиного соціального внеску, завдяки чому громадянин може збільшити свій страховий стаж та в майбутньому розраховувати на виплату пенсії.

Для зазначеної категорії громадян існують такі варіанти ведення підприємницької діяльності:

Єдиний податок ІІ група (фіксована ставка 20% від мінімальної заробітної плати).

Вимоги: відсутність найманої праці або кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; сукупний обсяг доходу за календарний рік (звітний період) не перевищує 834 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року (у 2021 році – 5004000 грн) .

Єдиний податок ІІІ група (ставка 5% від сукупного доходу, якщо ФОП не платник ПДВ; 3%, за умови реєстрації платником ПДВ).

Вимоги: кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах не обмежена, обсяг отриманого доходу протягом календарного року не перевищує 1167 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року (у 2021 році – 7002000 грн).

Завдяки змінам, прийнятим до Податкового кодексу та інших законодавчих актів, що набрали чинності з 15 серпня 2018 року, ФОП можуть бути платниками єдиного податку 4 групи.

Вимоги:

провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого до Закону України "Про фермерське господарство";

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами такого ФГ або ФОП є лише члени його сімї у визначенні ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Дохід ЮО – платника ЄП: сума отриманої поворотної фінансової допомоги у разі ліквідації

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ПКУ.

До складу доходу, визначеного статтею 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (підпункт 3 пункту 292.11 ПКУ).

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (підпункт 2 пункту 299.10 ПКУ).

Згідно з порядком ліквідації юридичної особи, встановленого статтею 111 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 ЦКУ.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Разом з цим, відповідно до статті 112 ЦКУ вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Враховуючи викладене, сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку за умови повернення протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Якщо суми поворотної фінансової допомоги, що відповідно до норм ст. 112 ЦКУ вважаються погашеними або не повертаються за домовленістю сторін, то не виконується умова підпункту 3 пункту 292.11 ПКУ щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги. У цьому випадку сума поворотної фінансової допомоги включається до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи.

Справляння земельного податку з фізичних осіб

Земельний податок за 2020 рік у 2021 році мають сплачувати власники  земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні особи (п .269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, надалі Кодекс).

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють ставки плати за землю та щодо земельного податку, відповідній території. Відповідні рішення є доступними на сайті Державної податкової служби України.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

- особи з інвалідністю першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

 Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування (далі – заява про застосування  пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Нарахування податку проводиться за поточний календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Обставини, за яких застосовується арешт майна

Міністерством фінансів України наказом від 19.11.2020 № 716 внесено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі – Наказ №716), та набрав чинності 22.01.2021.

Наказом №716 передбачено зокрема, розширення переліку обставин, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків доповнено нормою, згідно з якою арешт майна може бути застосовано, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Нагадаємо, що арешт майна може бути застосовано також, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки або від допуску посадових осіб податкового органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстратора розрахункових операцій;

відсутня реєстрація особи як платника податків у податковому органі або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

платник податків, що здійснює готівкові розрахунки та/або провадить діяльність, що підлягає ліцензуванню, відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Отже, за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

В якому розмірі сплачується єдиний соціальний внесок, якщо найманий робітник працює неповний робочий день?

У разi якщо база нарахування єдиного соціального внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного соціального внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки внеску (абз. другий частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ст. 56 Кодексу законів про працю України).

Отже, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Щодо єдиного соціального внеску, то роботодавець розраховує його суму як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного соціального внеску незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день (у 2021 році 1320 грн. – 6000 грн.х 22%).

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного соціального внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абз. третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).

Приватний підприємець призваний на військову службу під час мобілізації. Чи сплачує він податок на доходи в цей період?

Відповідно до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу cамозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України ”Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 року № 3543-XII, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.

Підприємцю на загальній системі помилково перераховані кошти на його  рахунок, а потім повернуті. Чи включається така сума до доходу?

Згідно із п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.    

Тобто, якщо отримана фізичною особою – підприємцем на його розрахунковий рахунок помилково перерахована сума коштів була повернута, то така сума не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та  забезпечення таких процесів.

Ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Важливі зміни: новий єдиний звіт для податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску

МФУ наказом від 15.12.2020 № 773 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4" виклало в новій редакції податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який включив у себе і таблиці звіту по єдиному внеску.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску подається окремо за кожен квартал (податковий період) з розбиттям по місяцях звітного кварталу впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Перший звітний період для об’єднаного податкового розрахунку - I квартал 2021 року.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Подається Розрахунок до контролюючих органів за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку. Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.

Розрахунок складається з:

- заголовної частини;

- додатку 1 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам";

- додатку 2, який формується і подається тільки районними (міськими) управліннями праці і соціального захисту населення;

- додатку 3 "Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу ";

- додатку 4 "Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору";

- додатку 5 "Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби";

- додаток 6 "Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства".

Земельна ділянка знаходиться у власності неповнолітньої дитини. Хто є платником земельного податку?

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 6 Сімейного кодексу визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу).

Згідно із п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Відповідно до Цивільного кодексу України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). 

Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, але пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Декларування 2021

Фізична особа має право подати нову податкову декларацію для отримання податкової знижки, якщо виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій декларації

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Який документ повинна надати контролюючому органу ФО – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувались за межами України?

Бердянська ДПІ повідомляє, відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.), крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2022).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи викладене вище, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Музиканти та ведучі зобов’язані задекларувати свої доходи отримані за 2020 рік

У Бердянській ДПІ нагадують, що музиканти та ведучі, які надавали послуги видовищно-розважального характеру на весіллях, випускних вечорах, дитячих святах, днях народженнях тощо, але не  зареєстровані підприємцями,  мають задекларувати свої доходи.

Такі доходи слід задекларувати до 1 травня 2021 року шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи.

Декларація про майновий стан і доходи громадянами подається до державної податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси. Подати її можна особисто платником або уповноваженою на це особою, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

Отриманий дохід від надання послуг розважального характеру підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Термін сплати задекларованих сум – 1 серпня 2021 року.

Одночасно нагадаємо, що систематичне здійснення діяльності фізичних осіб з метою отримання доходів, передбачає державну реєстрацію як суб’єкта господарської діяльності. Тобто, обов’язок декларувати доходи виникає у тих музикантів, шоуменів, які не зареєстровані суб’єктами підприємницької діяльності. 

Декларування іноземних доходів - 2021

З 1 січня 2021 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається при отриманні, зокрема,  доходів з іноземних джерел, оскільки фізичні особи, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платниками податку на доходи фізичних осіб.

Отже, платник, що отримує іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок та військовий збір з таких доходів.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Сума іноземних доходів вказується фізичною особою у графі 3 рядка 10.7 «доходи, отримані з джерел за межами України») розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації про майновий стан і доходи. Такі іноземні доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

У графі 6 рядка 10.7 декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18%.

У графі 7 рядка 10.7 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5%.

У цьому рядку 10.7 необхідно зазначити назву країни, з якої отримано іноземні доходи, та назву валюти.

Також нагадуємо про можливість подання декларацій в електронній формі у режимі онлайн через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

З доходів запоріжців сплачено 55 мільйонів гривень військового збору

У січні компанії і підприємства регіону сплатили до державного бюджету 55 мільйонів 435 тисяч гривень військового збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з січнем 2020 року запоріжці збільшили сплату на 7 мільйонів 800 тисяч або на 16 відсотків.

Так, з доходів платників м. Запоріжжя до скарбниці надійшло 28 мільйонів гривень військового збору, м. Енергодар – 10,8 мільйона, м. Мелітополь – 4,6 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського району – 3,1 мільйона, м. Пологи – 1,5 мільйона, м. Вільнянськ – 1,5 мільйона, м. Оріхів – 1,5 мільйона, м. Василівка – 1,3 мільйона тощо.

Усього на Запоріжжі військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка, сплачують більше 73 тисяч платників.

Нагадаємо, цей платіж утримується з доходів фізичних осіб, які підлягають оподаткуванню. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Запорізькі власники елітних авто поповнили бюджети громад на 864 тисячі

За перший місяць до місцевих бюджетів регіону надійшло 864 тисячі гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, компанії, організації і підприємці сплатили понад 748 тисяч, фізичні особи поповнили скарбниці на 116 тисяч.

Найбільші суми транспортного податку спрямували до скарбниць платники Запоріжжя – 398 тисяч, оріхівські та гуляйпільські автовласники направили 132 тисячі, бердянські і приморські – 72 тисячі, пологівські, більмацькі та розівські – 60 тисяч, від мешканців Запорізького району бюджет отримав 52 тисячі тощо.

На даний час на території області нараховується 245 юридичних та фізичних осіб, які володіють легковими автомобілями з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Нагадаємо, ставка податку складає 25 тисяч гривень на рік. Актуальний перелік автівок, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, розміщено на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за лінком: https://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Запорізькі податківці виявили фінансові операції, які завдали державі збитків на 447 мільйонів

З початку року співробітники податкової служби регіону виявили 16 фактів, пов'язаних з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, на загальну суму завданих державі збитків 447 мільйонів 416 тисяч гривень. Аналітичні матеріали з ознаками кримінальних правопорушень передані до правоохоронних органів. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

За результатами розгляду до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення трьох кримінальних правопорушень за ухилення від сплати податків та підроблення документів для державної реєстрації (статті 212, 205-1, 212-1 Кримінального кодексу України).

Керівник податкової служби області наголосив, що за допомогою ризикоорієнтованого підходу цього року виявлено 30 підозрілих операцій на суму збитків 63 мільйони 668 тисяч гривень.

У сфері державних закупівель встановлені факти неправомірного використання коштів. До правоохоронних органів для порушення кримінальних проваджень направлені матеріали за завдані збитки на суму понад 48 мільйонів гривень.

Також до уваги податківців на предмет сплати податків потрапляють фінансові операції громадян, які купують предмети розкоші, зокрема, елітні авто, літаки, гелікоптери, яхти, маєтки площею понад 500 квадратних метрів та інше. Відпрацьовуються факти ухилення від оподаткування громадянами, які систематично реєструють об'єкти житлової і нежитлової нерухомості, виступаючи при цьому замовниками будівництва.

Крім того, проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств та їх контрагентів, які імпортують та незаконно оформлюють реалізацію транспортних засобів.

Фахівці органів ДПС аналізують діяльність платників, які ігнорують рішення щодо встановлення нової нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та застосовують інший коефіцієнт розміру орендної плати. Так, нещодавно стосовно однієї запорізької добувної компанії за даним фактом порушено кримінальне провадження на суму завданих державі збитків у розмірі понад 9 мільйонів.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Узгоджені заходи для забезпечення законності і правопорядку в регіоні. Підсумки координаційної наради керівників правоохоронних органів

У Запоріжжі під головуванням керівника обласної прокуратури Віктора Приходько відбулася координаційна нарада очільників правоохоронних органів регіону. У засіданні взяли участь голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух, начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, в. о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Сергій Вінніченко, начальник ГУ Національної поліції області Микола Лушпієнко, начальник УСБУ області Борис Безрукий, директор Територіального управління ДБР Ігор Гаврилюк, начальник управління протидії економічним правопорушенням ГУ ДФС області Богдан Красюк, начальник слідчого управління ГУ ДФС області Артем Радзівіло та співробітники регіональної прокуратури.

Керівники відомств підбили підсумки роботи правоохоронних органів, розглянули стан протидії злочинності, корупції та профілактики вчинення кримінальних правопорушень, а також визначили першочергові пріоритети.

Як повідомив Роман Афонов, за останній час відбулася повна демілітаризація податкової служби. Виведення податкової міліції зі складу ДПС стало важливим кроком до посилення сервісної складової. Втім, важливим стратегічним завданням роботи залишається контроль за повнотою та своєчасністю сплати податків, боротьба із відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, виявлення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією незаконних прибутків та фінансуванням тероризму.

Упродовж 2020 року фахівці податкової служби підготували та передали до правоохоронних органів 306 аналітичних матеріалів з ознаками кримінальних правопорушень на загальну суму збитків 5 мільярдів 389 мільйонів. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про правопорушення та приєднано до кримінальних проваджень 293 матеріали.

Роман Афонов подякував колегам за співпрацю та висловив сподівання на посилення взаємодії контролюючих і правоохоронних відомств.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

За забруднення довкілля запорізькі підприємства сплатили 1,4 мільйона гривень

У січні поточного року запорізькі підприємства, установи і підприємці сплатили до бюджетів усіх рівнів 1 мільйон 413 тисяч гривень екологічного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету надійшло 706 тисяч гривень, до спецфондів місцевих скарбниць – 707 тисяч.

Так, платники м. Запоріжжя спрямували 836 тисяч гривень екологічного податку, бердянські і приморські – 152 тисячі, мелітопольські та веселівські – 125 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 53 тисячі, токмацькі та чернігівські – 51 тисячу гривень.

Всього у регіоні екологічний податок за викиди забруднюючих речовин у довкілля сплачують 3441 суб'єкт господарювання.

Нагадаємо, відповідно до Бюджетного кодексу України 45 відсотків "екоподатку" зараховується до загального фонду державного бюджету України, 55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Граничний термін подання податкових декларацій за перший квартал 2021 року – 11 травня, а останній день сплати екологічного податку за перший квартал – 20 травня.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Ефективне запровадження новацій потребує додаткових знань: тренінг для запорізьких податківців

З початку року в Україні запроваджений єдиний рахунок для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів. За цей час скористатися ним виявили бажання 1609 платників, з яких 136 – представники Запорізької області.

В майбутньому кількість підприємців, які оберуть саме єдиний рахунок для сплати грошових зобов'язань, зросте. Тож, податківці мають бути готовими до змін.

Так, днями під керівництвом заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Віталія Синякова відбувся семінар-тренінг для працівників податкової служби регіону. На занятті фахівці вивчали алгоритм функціонування єдиного рахунка та взаємодію із органами казначейської служби під час зарахування платежів до бюджетів і фондів.

Увагу співробітників було акцентовано на механізмі перерахування коштів з єдиного рахунка, який передбачає генерування в електронному вигляді чіткого переліку інформації. Це, зокрема, уточнення платником належності платежу або напряму перерахування коштів, контрольні ренкінги (інформація для визначення сум та черговості сплати з єдиного рахунку), реєстр платежів з єдиного рахунку тощо.

Нагадаємо, єдиний рахунок можуть використовувати підприємці і компанії для сплати більшості податків та єдиного внеску, окрім перерахування зобов'язань або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку державними та комунальними підприємствами та їх об'єднаннями.

Тож, завдяки комплексному запровадженню новації запоріжці зможуть оцінити зручність та переваги використання комфортного способу сплати податків.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Що хвилює запорізький бізнес: онлайн-зустріч з підприємцями та органами влади

У Запоріжжі в режимі zoom-конференції пройшло перше засідання міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва у новому складі. До обговорення питань, які турбують запорізький бізнес, долучилися представники міської ради, податківці, громадські активісти та підприємці.

Серед основних тем розглядалися особливості впровадження Закону про функціонування української мови як державної та сплата податку на нерухоме майно у 2021 році. Зокрема, заступник начальника податкової служби області Олена Щедровська повідомила про позитивну динаміку надходжень податку на нерухомість. Так, у 2020 році до місцевого бюджету міста Запоріжжя надійшло 47,3 мільйона гривень податку, порівняно з рівнем 2019 року додатково бюджет отримав 13,6 мільйона. При цьому, юридичні особи сплатили 30,7 мільйона, фізичні особи підприємці – 16,6 мільйона гривень.

Також фахівці Головного управління ДПС у Запорізькій області наголосили на важливості всебічного інформування з питань практичного застосування податкового законодавства та запросили підприємців до предметного спілкування на офіційній сторінці податкової служби у фейсбуці.

До бюджетів запорізьких громад сплачено 648 мільйонів гривень ПДФО

У січні до місцевих бюджетів регіону надійшло 648 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень аналогічного періоду 2020 року перевищено на 194 мільйони або на 43 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Більшу половину надходжень ПДФО забезпечили компанії і підприємці м. Запоріжжя – 360 мільйонів, з доходів енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських платників скарбниці отримали 100 мільйонів, мелітопольських та веселівських – 47 мільйонів, бердянських і приморських – 32,8 мільйона, василівських і михайлівських – 29,6 мільйона, пологівських, більмацьких та розівських – 20,5 мільйона тощо.

Усього на даний час в регіоні нараховується 84 тисячі платників ПДФО.

Відповідно до бюджетного розподілу 75 відсотків податку зараховується до місцевих скарбниць, 25 відсотків – до державного бюджету.

Нагадаємо, 26 лютого – останній день сплати податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за січень, а також ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих у січні на поточний або депозитний банківський рахунок чи вклади членів кредитної спілки.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.




Новости Бердянска
сегодня, 2 марта, вторник
вчера, 1 марта, понедельник

Все новости Бердянска

На верх