У морській охороні Артем з осені 2018. Він завжди мріяв про службу у морі, перед тим, як став морським прикордонником працював на риболовних катерах у Бердянську. Восени 2019-го перевівся з Одеси до Маріупольського загону морської охорони.
23-й загін Морської охорони Державної прикордонної служби України з першого дня повномасштабної війни боронив кордон Азовського моря. Прикордонники брали участь у боях за Маріуполь, згодом перейшли на металургійний комбінат "Азовсталь" та тримали оборону до останнього разом з іншими підрозділами та захисниками. Наразі у російському полоні знаходяться 139 прикордонників Маріупольського загону морської охорони — лише 19 бійців, які обороняли місто Марії, через обміни вийшли на волю. Є безвісті зниклі та загиблі.
Дружини морських прикордонників об’єдналися в спільноту і борються за повернення своїх коханих. Історію однієї з родин, Катерина та Артема розповіли проекту Свої.city.
“Якщо загину, стану для сина янголом-охоронцем”
“Перед початком повномасштабного вторгнення чоловік перебував постійно на службі: з 14 по 24 лютого ми бачилися всього двічі по дві години. Вдруге — за день до великої війни, тобто 23 лютого. Тоді нашому сину було тільки сім місяців, Артем прощався з нами не так, як завжди перед виходом у море.
Він вийшов з дому та зателефонував моїй подрузі, щоб вона прийшла до мене і ніколи не залишала. Артем все розумів, що буде, та нікому не розповідав. Хрещений батько нашої дитини також служить з моїм чоловіком у 23 загоні Морської охорони. На той час його дружина була на 9-му місяці вагітності. Кум також був на службі, увечері 23 лютого сказав дружині, щоб вона приїхала до мене і ми були разом”.
Катерина каже, почувши перші вибухи, вона і її подруга одразу зателефонували чоловікам. У відповідь — негайно виїжджайте з Бердянська. Натомість увечері 24 лютого частина 23 загону Морської охорони отримала наказ їхати у Маріуполь.
“Щоразу коли чоловік виходив на зв'язок, то запевняв, що все добре, все буде Україна і обіцяв повернутися. У квітні Артем зміг вийти зі мною на зв’язок через дзвінок з Вайберу на мобільний телефон.
Він прощався з нами, сказав, щоб я гідно виховувала сина. Та щоб син та племінник завжди знали і пам'ятали, що він стояв до останнього, боровся за їхню свободу. І якщо загине, то буде їхнім янголом-охоронцем
У чоловіка 1 березня 2022 року народився довгоочікуваний племінник, його сестрі під час бомбардувань в укритті пологового будинку у Київській області зробили кесарів розтин”.
