Безплатно виїхати з ТОТ можливо. Інтерв’ю з волонтером Стефаном Воронцовим

Після закриття пропускного пункту Колотилівка-Покровка жителі окупації занепокоїлись через неможливість швидкого та відносно бюджетного виїзду на підконтрольну Україні територію. Адже не всі мають кошти на послуги перевізників через Європу та фізично можуть витримати таку довгу дорогу. Журналісти «Бердянськ 24» знайшли волонтерів, які БЕЗПЛАТНО вивозять людей з тимчасово окупованих територій, зокрема Бердянська.

Як відбувається виїзд після закриття Колотилівки, чого очікувати від фільтрації та як до неї підготуватися, скільки часу займає дорога та чи всі можуть скористатися безплатним виїздом? Про це в інтерв’ю зі співзасновником організації HUMANITY, яка займається безкоштовним виїздом з ТОТ, Стефаном Воронцовим.

Що це за волонтери?

Команда HUMANITY допомагає виїхати з окупації вже третій рік. За цей час вони вивезли понад шість тисяч людей. Волонтери з Нової Каховки розпочинали з евакуації жінок, дітей та пенсіонерів з лівобережжя Дніпра в Херсонській області, але згодом розширили свою географію. Зараз скористатися цією допомогою можуть не лише жителі окупованої частини Херсонщини, але і Запорізької, Донецької, Луганської областей та Криму. Бердянці також можуть звернутися за допомогою.

«З того, що пам’ятаю, останній запит з Бердянська був місяці два тому. Це була жінка з двома дітьми. Ми організовуємо рейси, наймаємо перевізників, які збирають людей по всьому лівому березі. Якщо надходить запит з Бердянська, то, звичайно, люди їдуть з Нової Каховки, в Бердянську підсаджуються інші і їдуть далі до Новоазовська, до кордону», – розповів Стефан.

HUMANITY неофіційна волонтерська організація, бо юридичний статус сковує в діях, адже офіційно з окупованими територіями працювати не можна. Всі витрати сплачують спонсори, яким небайдужа доля українців на ТОТ.

«Донори, які розуміють, що ці гроші будуть витрачені на окупованих територіях. Але ми працюємо під повний звіт, тобто максимально намагаємося бути прозорими. Ми збираємо кошти всюди», – розповів Стефан.

Кого вивозять і скільки чекати?

Раніше організація працювала за пріоритетами. В першу чергу вивозили жінок з дітьми, пенсіонерів та людей з інвалідністю. Зараз не відмовляють нікому. Щотижня у волонтерів два виїзди. Люди зазвичай чекають близько 7 днів, але бувають винятки.

«Якщо людина пише, що горить, і треба прямо терміново виїхати, то ми допомагаємо якнайшвидше. У нас були такі кейси, і це нормальна практика, коли сьогодні людина пише і завтра вона виїжджає. Тобто рейси можливі щодня. І тоді, так, ми не чекаємо, поки збереться ціла група, а потім ми просто підсаджуємо до звичайних перевізників. Бо є такі випадки, коли в людини проблеми, тому треба не втрачати цей момент, треба вивозити», – запевнив Стефан.

Волонтери також допомагають вивозити лежачих хворих та в кріслі колісному. Але тут важливо розуміти, чи витримає людина складну і тривалу дорогу.

«Це важче в 10 разів, бо тут потрібен супровід. Іноді потрібен медичний супровід, бо є різні види немобільності. Або якщо просто людина інвалід, наприклад, на колясці, то ми підсадимо інших людей. Це група, люди розуміють, що вони йдуть разом, що в них один координатор і вони допомагають один одному. На місяць, якщо з 50 людей, то мінімум 5 маломобільних людей. Умовно така статистика», – наголосив Стефан.

Як відбувається виїзд?

Волонтери допомагають абсолютно безкоштовно. Не треба сплачувати ані за проїзд, ані за проживання в хостелах між переїздами. Протягом всього шляху координатори супроводжують людей в онлайн-режимі.

«Волонтери фізично не з’являються у перевізника. Тобто люди виїжджають самі. Ми просто кажемо місце і час, де треба сісти. Завжди з людьми на контакті є хтось онлайн і ми завжди збираємо групи, ми не відправляємо людей по одному. Збирається група 5-9 людей, не менше трьох. Якщо це, наприклад, літня людина, то зазвичай ми робимо так, щоб з нею хтось їхав молодий, щоб він мав контакт з нами, щоб ми могли знати, де вони знаходяться. У нас є точки пересадки, і там є фізичне координування», – пояснив волонтер.

Інколи люди потягом їдуть з Ростова до Бреста або одразу до Європи. Так само до Європи волонтери возять автобусами. В такому випадку вони можуть допомогти з прихистком. Але, за словами Стефана, 90% людей бажають виїхати саме до України. Волонтери також допомагають з поселенням на перший час.

Волонтери “Людяності” нікому не відмоляють у допомозі з виїздом. Джерело: інстаграм організації

Маршрут залежить від вихідних даних людини: які є документи, склад родини, їх історія, чи були переслідування або якісь проблеми в окупації. 

Єдине, волонтери не їдуть через Крим. За словами Стефана, там найважче проїхати. Російські спецслужби та окупаційна влада бояться диверсій, тому з легкістю пропускають хіба що пенсіонерів.

Для тих, хто їде на підконтрольну Україні територію автобусом, єдиний пропускний пункт на кордоні з Білоруссю. Стефан розповів про його особливості.

«В Білорусь неможливо заїхати без російського паспорта. Про це не говорять в офіційній комунікації Міністерства реінтеграції. Якщо мають лише український паспорт, то дуже важко зараз виїхати в Новоазовськ, тобто на територію Росії. Але якщо вдається, то все одно можна проїхати через країни Прибалтики. Також з Білорусі можуть не випустити, якщо внутрішній український паспорт старого зразка (книжка – ред.) протермінований (не вклеєно нове фото по досягненню певного віку – ред.). Білорусь – це не “зелений коридор”, це не гуманітарний коридор, це звичайний прикордонний пункт між Білоруссю та Україною», – зазначив чоловік.

Він розповів, що український паспорт спецслужби рф не забирають. Російський краще віддати представникам СБУ, але силоміць його не конфіскують.

Як підготуватися до фільтрації?

Волонтер зазначив, що найбільш жорстка фільтрація чекає на українців у Новоазовську, перед в’їздом на територію росії.

«Росіяни намагаються не пропустити на територію російської федерації непотрібних їм людей, тому вони там влаштовують серйозні доволі перевірки, включно з перевірками телефону. Відновлюють всі видалені файли, листування, фотографії, вони це вміють, треба бути обережним. Плюс там сидять психологи. Якщо відчують, що людина бреше, то вони можуть відправити на детектор брехні», – попередив чоловік.

Крім безпосередньої допомоги з виїздом, волонтери готують людей до фільтрації.

«Треба готуватися саме з координаторами. Вони налаштовують людину, що їй треба відповідати, як треба відповідати, судячи з її історії. Вона теж має бути максимально відверта з координаторами, з волонтерами, щоб ми знали тонкощі, що треба приховати, що навпаки треба казати. Підготовка – це, власне, 90% успіху у виїзді», – наголосив чоловік.

Стефан запевнив, що чи не найголовніше – підготувати до фільтрації телефон. Бо саме він може видати проукраїнську позицію. Чоловік розповів, як саме це зробити.

  • Видалити все, що може видати вашу проукраїнську позицію;
  • Видалити всі невідомі контакти в телефоні, щоб не було не підписаних, невідомих номерів;
  • Почистити діалоги в  телеграмі та вайбері. Видаляти слова «Україна», «ЗСУ», «русня»;
  • Якщо видаляти до заводських налаштувань, то наповнити телефон нейтральною інформацією, щоб телефон не був порожній і підозрілий;
  • Переглянути галерею. Видалити всі скриншоти мап.

«Є окремі інструкції, відправляємо людям, як віддаляти файли, як підготувати телефон. Ну і плюс, звісно, підписки в Інстаграмі, перегляди в Ютубі, вони це теж перевіряють, що ви там останнє дивилися. І це теж треба чистити, і це теж треба заповнювати нейтральним, або навіть трохи російським, щоб ви могли бути більш лояльним до них, щоб вони могли про це подумати», – зауважив Стефан.

Наступний етап підготовки – легенда. Людина має впевнено відповідати на питання та точно знати, куди та навіщо вона їде.

«Велика помилка людей, які їдуть самостійно через приватних перевізників, що вони не готують людей. Ви заплатили кошти, сіли в автівку і поїхали. Людина непідготовлена, вона невпевнена в собі. І її легко розкрутити на емоції на фільтрації. Вони завжди будуть провокувати, питати, як ви ставитесь до нацистів, до азовців, до Бандери, до СВО. Максимально нейтрально треба відповідати та багато не говорити, якщо нічого не питають», – пояснив чоловік

Шлях з ТОТ на підконтрольну Україні територію, з ночівлями та фільтраціями, займає від 5 діб. До тривалої та складної дороги треба підготуватися та взяти все необхідне: ліки, достатньо води, перекуси, засоби гігієни, памперси та дитяче харчування для немовлят.

«Іноді люди думають, що вони не можуть виїхати. Нам часто таки пишуть люди, що вони десь засвітилися, в них хтось там служить, або що ще. Вони бояться, думають, що не виїдуть. Але проконсультувавшись з координаторами та правильно підготувавшись, вони виїжджають. І кличуть інших теж виїжджати. Бо це можливо, все залежить від підготовки», наголосив Стефан.

Інколи під час фільтрації українцям або взагалі забороняють виїзд, або просто не випускають з ТОТ чи рф. У такому випадку перевізник безплатно повертає вас назад.

Стефан порадив тг-канали, в яких можна знайти корисну інформацію щодо умов виїзду та підготовки, а також прочитати історії людей, які вже вдало дісталися з ТОТ на підконтрольну територію України.

Про людей в окупації пам’ятають

Стефан не приховує, що після закриття Колотилівки, виїзд стане складнішим. Крім того, людям важко наважитись на такий крок, що теж зрозуміло.

«Не всі витримують поїздку на Білорусь. Фізично, морально… і люди бояться. Сидячи третій рік в окупації у себе в будинку, в жахливіших умовах, але все одно у своєму будинку, дуже важко наважитися на цей крок. Прийти до перевізника, сісти в цей автобус, довіритися якимось людям з інтернету. Бо все одно ми якісь волонтери з інтернету. Але через те, що ми говоримо українською, люди коли чують українську радіють, більше довіряють, бо це не росіяни», – зазначив Стефан.

Він закликав людей починати нове життя вже зараз. Чоловік запевнив, якщо ви не збираєтесь виїжджати або сумніваєтесь, Ввсе одно варто проконсультуватися з волонтерами щодо умов перетину кордону.

«Краще виїхати, почати нове життя, звідти допомагати армії, чекати приходу ЗСУ, а потім повернутися у свої будинки. Виїзди можливі навіть з найважчими історіями…Тому пишіть волонтерам, питайте. Навіть якщо ви не хочете виїжджати, просто хоча б дізнаєтесь, чи з вашою історією можливо виїхати. Бережіть себе, головне це ваше життя», – наголосив чоловік.

Стефан наголосив, що волонтери пам’ятають про окупацію та не покинуть без допомоги людей, які там залишилися.

«Ми не перестанемо існувати, ми не перестанемо допомагати нашим людям, ми не покинемо вас. Тому людяність – це і є сила України, українськості. Навіть якщо по телевізору не кажуть багато про окупацію, то є небайдужі люди і їх багато. Бо кожен, хто донатить по гривні, по дві на ці добрі справи, допомагаючи окупованим, він посилає нотку «ми з вами». Бердянськ – це Україна, Маріуполь – це Україна! Тому нехай пишуть, нехай вірять в те, що все буде добре, і нехай рятують своє життя», – зазначив він.

Куди звертатися за консультаціцєю щодо виїзду та для запису?