Після багаторічних ув’язнень чоловік став гранатометником НГУ, але тричі залишав службу й отримав новий строк.
Уродженця Бердянська, який до мобілізації мав десять вироків за крадіжки, наркозлочини та незаконне поводження зі зброєю, засудили до 5 років і 1 місяця позбавлення волі за самовільне залишення служби та дезертирство. Про це «Бердянськ 24» дізнався з вироку Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 липня 2026 року.
Згідно із судовим рішенням, чоловіка неодноразово судили в Бердянську протягом 2000-2020 років. Перші вироки передбачали умовні строки або звільнення за амністією, однак уже у 2002 році він отримав чотири роки реального позбавлення волі за крадіжку.
У 2008 році його засудили до 5 років і 3 місяців ув’язнення з конфіскацією майна за збут наркотиків та організацію місця для їх вживання. Пізніше були нові вироки за крадіжки, зберігання наркотиків і незаконне поводження зі зброєю.
Останній до мобілізації вирок чоловік отримав у червні 2020 року. Тоді Бердянський районний суд призначив йому 3 роки і 6 місяців позбавлення волі за кілька епізодів крадіжок. Із місць позбавлення волі він звільнився 24 січня 2023 року.
Після звільнення чоловіка мобілізували до Національної гвардії України. Він проходив службу в званні солдата на посаді гранатометника взводу оперативного призначення.
Уперше військовослужбовець не повернувся до підрозділу 4 червня 2025 року після проходження медичного огляду в Запорізькій області. Поза місцем служби він перебував до 23 липня, коли його розшукали правоохоронці.
Уже через три дні, 26 липня, чоловік знову самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини. Цього разу його знайшли 14 серпня.
Втретє солдат залишив службу 30 серпня 2025 року. Після цього він не повертався до військової частини, не виконував службові обов’язки та офіційно не повідомляв командування про своє місцеперебування. Чоловіка затримали 31 березня 2026 року.
Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав провину та розкаявся. Він пояснив свої дії наркотичною залежністю, через яку потребував постійного лікування та замісної терапії.
За словами чоловіка, під час служби він не мав можливості отримувати необхідне лікування через відсутність лікаря-нарколога. Останні сім місяців перед затриманням він перебував у Полтаві, де, як стверджував, зокрема проходив лікування. Офіційно до командування він не звертався, хоча заявив, що телефонував представникам частини.
Суд кваліфікував перший епізод як нез’явлення на службу без поважних причин, другий – як самовільне залишення місця служби, а третій – як дезертирство в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд врахував попередні судимості чоловіка, його стан здоров’я, щире каяття та сприяння розкриттю злочинів. Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.
За кожною з інкримінованих статей чоловіку призначили по п’ять років позбавлення волі. За сукупністю злочинів остаточний строк становив 5 років і 1 місяць. Його обчислюватимуть із моменту фактичного затримання – 31 березня 2026 року.
До набрання вироком законної сили засуджений залишатиметься під вартою. Рішення можна оскаржити в Запорізькому апеляційному суді протягом 30 днів.




