Представники такого другого ґатунку є й у бердянській музичній школі. Минулого тижня вони взяли участь у «всеросійському музичному фестивалі Душа баяна».
Це дійство відбувалося з 2 по 4 листопада у місті Самара: відбіркові тури в Окружному будинку офіцерів, а гала-концерт – у Льодовому палаці спорту імені Висоцького.
Цілями фестивалю є «зміцнення російської громадянської ідентичності на основі духовно-моральних та культурних цінностей народів російської федерації, а також сприяння вихованню у громадян почуття гордості за історичну спадщину та сучасні досягнення країни, поваги до культури та традицій народів, формування у дорослих та дітей сталого інтересу до культурної спадщини Росії».
Проте, баяніста Хохлова, скрипальку Рогозну та інших учасників бердянської делегації цей імперський пафос не збентежив – тоді як російська армія обстрілювала територію України, вони на самарській сцені зміцнювали «духовно-моральні та культурні цінності» країни-агресора.
Головою делегації був Володимир Хохлов – відомий як керівник ансамблю народних інструментів «Шторм», який функціонував за слобідського ДК «Маяк». У жовтні минулого року він отримав письмову Подяку від бердянського товариства поляків (так ненависних путіну) за участь у концерті до його 20-річного ювілею, про що з гордістю повідомив на своїй сторінці у соцмережі «Однокласники».
Скрипалька Ольга Рогозна до війни нічим особливим відзначитись не змогла: викладала, брала участь у самодіяльності, часто позувала на тлі державного прапора України.
Олег Хатько до окупації міста був пересічним кабацьким лабухом і в музичній школі не працював. Захоплення міста ворожою армією вирішив використати як власний соціальний ліфт, але поки що йому довірили лише гру на тамбурині (бубні).
У Самарі бердянські зрадники змагалися у номінації «Оркестр» та стали лауреатами ІІ ступеня. Після чого сфотографувалися на тлі пропагандистського банера з написом «пишайся бойовою службою в центральному військовому окрузі» та російською військовою символікою.
Хохлов та його спільники – глорифікатори росії та її цінностей, які несуть українському народу біль, смерть та руйнування. Після деокупації їх діям буде надано заслужену оцінку.
