Після 4 років полону до України повернувся морський прикордонник з Бердянська Сергій. Інтерв’ю з дружиною

«Пообіцяв обов’язково повернутись»

Сергій пішов на контрактну службу до 23 загону морської охорони Державної прикордонної служби України за рік до повномасштабного вторгнення. Його дивізіон базувався в Бердянську, тож чоловік завжди був з дружиною та сином, вдома. Так було доки не почалася велика війна.

Катерина згадала, що вони відчували наближення повномасштабного  вторгнення. Чоловік постійно був на чергуваннях, але думок про небезпеку для Бердянська не було. Коли росія напала на Україну, морську прикрдонників з Бердянська одразу перевели до Маріуполя. Попри постійні бомбардування та важкий прорив до «Азовсталі» Сергій запевняв дружину, що все добре.

«В перші дні, коли вони тільки приїхали до Маріуполя, він був на підриві, казав мені, нічого, все буде добре, зараз ми відіб’ємо та підемо на Бердянськ, звільнимо. Вони спочатку вірили, а потім… Потім були такі моменти, що він кілька разів прощався. Але я так його налаштувала, що він пообіцяв обов’язково повернутись», – розповіла Катерина.

Про свій вихід у полон Сергій попередив дружину за декілька днів. Катерина зізналась, що не могла в це повірити.

«Якраз активно допомагала Туреччина, йшли перемовини. Ми думали, що їх або в Туреччину перевезуть, або щось вирішать. Взагалі не було думок про полон. Я кажу, ні, не може такого бути. Все буде добре, вас звільнять», – згадала бердянка.

4 роки боротьби

Першу звістку про чоловіка Катерина отримала наприкінці 2022 року від звільнених з полону захисників. За 4 роки в російській неволі жінка не отримала від Сергія жодного листа. Перший тиждень бердянця утримували в Оленівці. Потім було кілька етапів до російських СІЗО та колонії.

«Він був у вакуумі, коли виходив ми були в Бердянську, він не знав, що ми виїхали. Я виїхала 20 травня. Він вийшов у полон і через декілька днів я змогла виїхати. Я зрозуміла, що зараз вся інформація повністю буде в них, що треба швидко-швидко виїжджати», – пояснила Катерина.

Вона зізналась, що особливо важко звістку про полон прийняв син, якому тоді було 13 років. Хлопець переконав себе, що у тата все добре.

«Намагався не розмовляти про тата, так йому було простіше, він всередині якось переживав. Він так себе налаштував, що в тата все добре. Завжди казав: головне, що він живий», – згадала бердянка.

Сергій був у полоні з весни 2022 року. Весь цей час Катерина постійно боролася за чоловіка. Жінка активно брала участь в акціях на підтримку військовополонених, розповідала світу та міжнародним партнерам про захисників у російській неволі, навіть зустрічалась з Папою Римським. Бердянка каже, що ця боротьба стала її сенсом життя на останні чотири роки.

«Я завжди казала, що думки матеріальні. Треба вірити та знати, що кожен обов’язково повернеться. Але теж не треба сидіти й чекати дива, а треба щось для цього робити, виходити на акції», – наголосила жінка.

Втрата ваги, чорні ноги та проблеми з венами

Катерина дізналась про звільнення чоловіка в день обміну, він подзвонив їй по відеозв’язку. Бердянка особисто зустрічала Сергія в Чернігові. Каже, що була першою, кого він побачив, коли вийшов з автобуса.

«Він дуже схуд, лише очі залишилися. У нього проблеми з ногами. Він сказав, що витримував усі ці катування, приниження лише знаючи, що мені треба до вас повернутися і що ви мене чекаєте. Тому витримав все. А ще дуже підтримувала віра в Україну, в нашого президента та побратимів, що нас не забули й обов’язково повернуть», – поділилася бердянка.

Сергій лише два дні в Україні, попереду на нього чекає лікування та реабілітація. Але чоловік уже планує повернутися до побратимів з дивізіону морської охорони.