Треба довести, що каліцтва від російського полону отримані внаслідок захисту Батьківщини. Які проблеми у бердянських захисників після обміну?

«Ні зламані ребра, ні зламана щелепа не були враховані, як отримані при захисті Батьківщини»

Руслана Куртмаллаєва обміняли напочатку 2026 року. Його дружина Ольга розповіла в коментарі «Бердянськ 24», що документи та банківські карти відновили достатньо швидко. За її словами, це роблять у центрі реінтеграції.

Ольга зазначила, що труднощі виникли під час проходження медичної комісії. Захисникам доводиться доводити, що травми отримані саме в полоні чи під час бойових дій.

«Вони були в оточенні, можливості передавати сюди повноцінну інформацію не було. І також немає журналу бойових дій. Через це не можуть зафіксувати травми, які були отримані там. Якщо ми кажемо про контузію, її мають протягом п’яти днів зафіксувати, у нас такої можливості немає. Зараз є погіршення слуху, постійні головні болі. Це також наслідки катувань, травм голови, постійного побиття. Але зафіксувати нам все не вдалося, на жаль, і мало кому вдається», – пояснила бердянка.

Дружина захисника зазначила, що травми, отримані в полоні, мають прирівнювати до травм, отриманих під час захисту Батьківщини.

«Ми займались розробкою петиції, потім збирали 25 тисяч голосів про зарахування травм, каліцтв, набутих у полоні, до отриманих при захисті Батьківщини. На той момент пан Шмигаль нам обіцяв, що це буде. На жаль, це не відбувається зараз. Ні зламані ребра, ні зламана щелепа не були враховані, як при захисті Батьківщини», – наголосила Куртмаллаєва.

Бердянець Ілля Захаров провів у російському полоні понад три роки. Коли захисник повернувся додому, у нього гнили ноги та була контузія. Ілля розповів, що найбільшою проблемою стало оформлення інвалідності.

«Багато лікарів просто не хочуть записувати діагнози. У мене була проблема з ногами, ноги гнили, плюс контузія. Це виходить на втору групу. Найтяжче було в шпиталі, коли приїжджаєш після полону, ти там проходиш комісію. Я ходив рази три-чотири та вони порівняли з захистом Батьківщини, написали, що не придатний. Я знаю багато людей, які нічим не хотіли займатися, коли приїхали з полону, їх швидко підлікували, виписали й усе. Тобто вони повністю здорові, все з ними нормально, жодних виплат їм не треба», – поділився захисник.

Чому військовополоненим доводиться доводити своє право на виплати та інвалідність, чи дійсно досі полон не прирівняли до захисту Батьківщини? З цими питаннями «Бердянськ 24» звернувся до Медійної ініціативи за права людини.

Як нам повідомила юристка, координаторка родин зниклих безвісти та військовополонених МІПЛ Олена Бєлячкова, така проблема дійсно існувала. Але наразі це питання вже врегульовано законом.

«Полон – це продовження виконання бойового завдання, це продовження виконання обов’язків військової служби. Відповідно, якщо військовослужбовець, перебуваючи в полоні, отримує травму, поранення, контузію чи каліцтво, він отримує його під час продовження виконання обов’язків військової служби, перебуваючи на бойовому розпорядженні. Відповідно, всі ці травми, поранення,  вони пов’язані із захистом Батьківщини», – підтвердила правозахисниця.

Хто допомагає захисникам після обміну?

Питання реінтеграції звільнених з полону військовослужбовців регулюється Постановою Кабінет Міністрів України № 296 від 15 березня 2024 року. Після обміну захисники потрапляють до реінтеграційних центрів. Там вони проходять медичне обстеження та лікування, отримують психологічну підтримку. Ще в шпиталі звільненим з полону допомагають відновити документи. Оформити потрібні довідки та відновити банківські карти.

«Військовослужбовці після повернення з полону перший час, як один говорив, каже, ми як діти. Нас потрібно спрямовувати, ми не завжди усвідомлюємо, що нам наразі потрібно. Військовослужбовцям не треба самостійно подавати всі заяви, документи. Це відбувається по місцю їхнього лікування в реінтеграційних центрах. Також у кожній військовій частині є служба супроводу, вона теж підключається та опікується», – пояснила юристка.

Поки людина перебуває в полоні їй щомісяця нараховується зарплатня. 50% коштів отримує сім’я, решта залишається на депозиті. Таким чином держава убезпечила військовослужбовців, адже вони гарантовано матимуть кошти після повернення.

Також закон гарантує звільненим захисникам 90 днів оплачуваної відпустки. За цей час людина може вирішити звільнятися з війська або повертатися до армії. Щоб легше було адаптуватися та розв’язати бюрократичні питання колишні військові можуть звернутися по допомогу до помічника ветерана. Це людина, яка опікується захисниками у розв’язанні їх проблем. Послуга доступна зокрема в Дії.

Бєлячкова зауважила, що після полону військові розгублені, у них можуть бути порушення пам’яті чи уваги. Вона наголосила, що дуже важливо їх підтримувати, проявляти терпимість і турботу.

«Важливо їм по декілька разів повторювати, деякі зізнаються, що після полону з пам’яттю дуже погано. Вони погано запам’ятовують, фіксують і розуміють ту інформацію, яка їм доноситься. Для звільнених з полону важлива увага, коли до них приїздять представники військової частини, проявляючи турботу», – зазначила правозахисниця.

Що чекає після полону цивільних?

І якщо військовополонених після обміну супроводжують, то цивільним доводиться самостійно вирішувати всі питанням. Крім лікування та реабілітації колишнім полоненим так само потрібно відновити документи, а деяким знайти житло та роботу. При цьому жодних накопичених виплат у них немає.

«Люди, які довгий час перебувають у неволі, як сліпі кошенята, опиняються в нових умовах, і їм потрібна допомога. Вони не бачили нових телефонів, такі для нас звичайні речі. І тому в багатьох випадках нам висловлювали побажання, щоб держава могла виділити, закріпити людей, які могли би супроводжувати звільнених для оформлення документів, вирішення питань», – зазначила документаторка МІПЛ Лілія Тараш.