З 2000 року Віталій Піка щоліта писав портрети та шаржі на Приморській площі. Після окупації міста художник переїхав до Одеси. Чи схожі ці два міста, чи вистачає замовлень і що досі поєднує його з Бердянськом художник розповів в інтерв'ю «Бердянськ 24».
Понад 20 років Віталій малював бердянців і гостей міста. З 2019 він жив у Запоріжжі, де доглядав стареньку матір, а до Бердянська повертався влітку – малювати. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік поховав матір. Брат Віталія пішов захищати нашу країну та загинув на фронті. Художник розповів, що допомагав людям евакуюватися з зони бойових дій, але не вивіз найдорожчих – двох дітей та колишню дружину.
«Я вивозив людей з Маріуполя до Ужгорода, допомагав людям виїхати з окупації. Дуже хотів вивезти свою дружину та дітей, але вони відмовилися й залишились в окупації. Я сумую за Бердянськом і своїми дітьми. Дуже боляче, що нічого не вернеш, а треба малювати та будувати нове», – поділився Віталій.

Художник розповів, що працював у Запоріжжі, Ужгороді, Києві, але зрештою обрав Одесу. Каже, влітку тут більше туристів і є можливість підзаробити. Окрім того, це місто йому нагадує рідний Бердянськ, куди він приїздив чи не кожне літо працювати до окупації.
«Моя робота пов’язана з туристами та малюнками, шаржами, портретами. Тому я тут. Мені дуже Одеса нагадує Бердянськ, але тут, звісно, трошки по-іншому. Я виріс і працював на морі, зараз мій дім – це Україна й Одеса», – зазначив художник.
Бердянець розповів, що найбільше зараз замовлень від військових, які приїжджають до Одеси на відпочинок. Нещодавно Віталій створив шаржі на честь українських прикордонників, які нині тримають оборону на Запорізькому напрямку. На його жвавих і кумедних роботах – сцени з реального життя: аеророзвідка, боротьба з дронами, патрулювання кордону на катері чи з вірним службовим собакою.
Всі ці малюнки вже невдовзі передадуть на передову – у Бердянський прикордонний загін. Віталій щиро вірить, що його мистецтво здатне зігріти й підтримати тих, хто стоїть за свободу України.
А коли самі прикордонники завітали на Дерибасівську, щоб забрати малюнки, художник на ходу створив ще один шарж – на них самих. Цей портрет залишиться в прикордонному підрозділі на Одещині як теплий спогад про зустріч і як символ підтримки з мирного міста.
Художник зізнався, що любить свою роботу, але заробляти на життя малюванням складно.
«Мені приємно малювати людей, які приїжджають на відпочинок. Щасливе майбутнє в образі щасливих людей в шаржі чи в портретному малюнку. Туристів мало, взимку роботи практично немає, тому є програми драйв-таксі, де я можу таксувати, я виживаю, бо на малюнках…. зовсім немає туристів, особливо в будні», – зізнався чоловік.

Віталій працює на вулиці Дерибасівській, пляжі Ланжерон і парку Дюка. Але щоб замовити малюнок не обов’язково їхати до Одеси, можна зробити замовлення через соцмережі, Віталій напише ваш портрет по фото та відправить поштою. Шарж коштує 100 гривень, портрет – від 300 до 500.
Віталій зізнався, що зараз у пошуках своєї музи, яка можливо стане його коханою жінкою. А поки художник надихається творчістю Пікассо.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів