Переселенець із Бердянська Вагіз Хайрулін уже п’ятий рік живе між мітингами, дорогами та надією побачити сина Рената серед звільнених захисників України.
Сьогодні чоловік мешкає у Стрию на Львівщині – на батьківщині дружини, куди сім’я перебралася після початку повномасштабного вторгнення. Але його справжнє життя нині минає на центральних площах українських міст і біля автобусів Координаційного штабу. Про це редакція «Бердянськ 24» дізналась з матеріалу Суспільне Львів.
Оточення в Маріуполі та роки в російській колонії
Ренат Хайрулін вирішив пов’язати своє життя з військом у 2021 році, підписавши контракт зі Збройними силами України. Він служив у 501-му окремому батальйоні морської піхоти 36-ї бригади. Коли 24 лютого 2022 року російська армія рушила вперед, підрозділ хлопця одним із перших прийняв на себе удар на Маріупольському напрямку.
«Він із товаришами був одним із перших, хто зустріли ворога в 22-му році і тримали. Потім їх оточили, і вони здались в полон, тому що уже не було ні їжі, ні патронів, ні зброї нормальної. Зараз він знаходиться в полоні уже п’ятий рік. Перебуває у Мордовії, в 10-й колонії», – говорить чоловік.
Перші вісім місяців про долю воїна не було жодної звістки – у списках він значився як безвісти зниклий. Перший промінь надії з’явився, коли родина випадково впізнала його на оприлюднених окупантами кадрах виходу із слідчого ізолятора. Пізніше інформацію про місце утримання підтвердили вже звільнені побратими. Вони ж переказали рідним – росіяни намагалися тиснути на хлопця через його татарське походження та схилити до зради й переходу на бік ворога. Попри тиск і погрози, морпіх вистояв і тримається гідно.
Від Львова до обмінів на кордоні
Вперше на вулицю з вимогою повернути полонених Вагіз вийшов у Львові ще у 2023 році. Згодом чоловік познайомився зі стрийською спільнотою «Голос Надії» під керівництвом Юлії Яцик і відтоді не пропускає майже жодної події. Львів, Тернопіль, Київ, Житомир – географія його поїздок постійно розширюється, а головними незмінними атрибутами залишаються плакат і бойовий стяг.
«Їжджу, щоб про них почули, бо все ж таки не один рік, а п’ятий. Ну скільки людина може витримати? Я звертаюсь і до Бога, і до Аллаха, я уже звертаюсь всюди. Але поки сина немає», – ділиться чоловік.
На мітингах він знаходить не лише розраду у спілкуванні з родинами зниклих безвісти, а й нерідко зустрічає тих, хто особисто ділив окопи з його сином.
«На всіх акціях я витягую прапор, морські піхотинці до мене підходять, говорять, що служили з моїм сином, і що він молодець. Я багато фотографій з ними маю за ці всі роки, для мене це важливо», – розповідає Вагіз.
Окрім вуличних маніфестацій, батько регулярно вирушає безпосередньо на локації обмінів полоненими. Щоразу, коли з ворожої неволі повертають чергову групу захисників, він сподівається почути рідний голос.
«Я беру свій плакат, прапор, їду туди і надіюся, що зустріну його. Що із автобуса Координаційного штабу вийде саме він. У мене мета: я маю його зустріти, побачити», – говорить чоловік.
У спробах визволити сина родина пройшла всі можливі інстанції – надсилала звернення до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, зверталася до представників Червоного Хреста та писала листи Президенту України. Сподіваючись на міжнародне посередництво з огляду на етнічне коріння, батько навіть звертався до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, проте ця спроба лишилася без відповіді.
В очікуванні сина Вагіз висадив два символічні дерева: одне росте на Івано-Франківщині, а інше – яблуню сорту «Чемпіон» – він посадив біля будівлі училища №8 у Стрию.
Чоловік зізнається, що поки не знає, які саме слова знайде для Рената в першу хвилину зустрічі. Але вже твердо вирішив, що нагодує його найкращими стравами традиційної татарської кухні. Водночас батько дав непорушне слово іншим сім’ям, чий біль розділяє роками.
«На акції буду ходити до кінця, навіть коли мій Ренат повернеться. Я собі пообіцяв, що до останнього воїна буду підтримувати дівчат, з якими разом ходимо на акції, щоб їм допомагати. Мій син повернеться, але я буду з ними», – каже Вагіз.
Love 
Viber 
Youtube 
TikTok 
WhatsApp 
Twitter 
RSS