«Це «інкубатор» для всього моря». Еколог пояснив, чим загрожує перекриття протоки Молочного лиману

Промоїну, яка з’єднує Молочний лиман з Азовським морем занесло піском. Доцент-біолог Бердянського державного педагогічного університету Віталій Гнатюк розповів в інтерв’ю «Бердянськ 24», чим небезпечне перекриття протоки.

Молочний лиман є одним із найважливіших природних нерестовищ Азовського моря. Затока має статус водно-болотного угіддя міжнародного значення та входить до складу Приазовського національного природного парку. Науковці зафіксували в лимані близько 30 видів риб. Частина живе в затоці постійно, а деякі заходять для нагулу та нересту. Серед них пеленгас, чорноморські кефалі сингіль і лобань, кілька видів бичків і камбала-глосса.

«Лиман – це «інкубатор» для всього моря. Коли він перестає виконувати роль нерестовища, скорочуються рибні запаси Азову загалом. Крім того, від його стану залежить не лише відтворення запасів пеленгаса, а й існування інших видів риб, водно-болотних птахів та цілої низки природних комплексів північного Приазов’я», – наголосив еколог.

Гнатюк пояснив, що коли протока перекрита, рівень води в лимані знижується, а солоність зростає. Вона може перевищувати 100 проміле, що втричі солоніше за океан.

«Від балансу вод залежить яким буде Молочний лиман – живою солонуватою екосистемою чи мертвим солоним озером. Протока працює як «двері» в обидва боки. Навесні нею заходять на нерест дорослі риби, а влітку та восени в море виходить молодь. Коли «двері» відкриті, лиман оживає. Коли ж протоку закрито, риба не може ні зайти на нерест, ні вийти з лиману, а молодь опиняється у смертельній пастці», – зазначив науковець.

Особливо велика небезпека для риби виникає влітку. Якщо лиман перекритий, мілководдя швидко нагрівається, кисню стає менше. За таких умов виникає ризик масової загибелі риби. Серед інших загроз для фауни еколог назвав «цвітіння», зависоку солоність води та навіть засолення земель.

«Оголені ділянки перетворюються на солончаки, а вітер розносить солоний пил на сусідні землі, сприяючи їхньому засоленню. Втрата кормової бази птахів. Риби, рачків і молюсків стає менше, тож птахам ніде годуватися під час гніздування та міграцій», – додав освітянин.

Раніше «Бердянськ 24» повідомляв, що влітку 2024 року російські науковці підтвердили обміління окремих ділянок до 30 сантиметрів, підвищену температуру води та критично низький вміст кисню. В 2026 році окупаційна влада повідомила про розчистку протоки, згодом її засипали та знов розчистили. Зараз промоїну, яка з’єднує Молочний лиман з Азовським морем, вкотре занесло піском.