Промоїну Молочного лиману знову засипало піском після багатомільйонного відновлення

Промоїну, яка з’єднує Молочний лиман з Азовським морем, знову занесло піском. Це може перешкодити виходу молоді пеленгаса та інших видів риб у море. Про це «Бердянськ 24» дізнався з повідомлення окупаційних інформаційних ресурсів.

Молочний лиман є одним із найважливіших природних нерестовищ Азовського моря. Його екосистема залежить від постійного водообміну. Коли протоку перекриває піском, лиман поступово міліє, збільшується солоність води та погіршуються умови для існування риби.

Проблема існувала ще до російського вторгнення, однак Україна протягом багатьох років намагалася відновити водойму. Для цього проводили регулярні роботи з розчищення протоки, а наприкінці 2018 року розпочали масштабне будівництво нового з’єднувального каналу.

Як Україна відновлювала Молочний лиман

За даними Запорізької обласної державної адміністрації, лише у 2017 році з обласного бюджету виділили 1,45 млн грн на розчищення протоки. Надалі було заплановано будівництво капітальної гідротехнічної споруди, яка мала забезпечити постійне сполучення лиману з морем.

У 2018 році Приазовський національний природний парк уклав договір із компанією «Бердянськбудтрест» на 56,5 млн грн. Проєкт передбачав спорудження каналу завдовжки 2030 метрів, завширшки 40 метрів по дну та будівництво захисних споруд із боку Азовського моря.

За результатами робіт на кінець 2019 року було виконано будівництво приблизно на 48,7 млн грн. Водночас через проблеми з фінансуванням об’єкт залишався незавершеним, а перед підрядником накопичилася значна заборгованість.

Попри це, 27 грудня 2019 року канал відкрили, і вода з Азовського моря знову почала надходити до Молочного лиману.

Результати стали помітними вже протягом наступних місяців. За даними науковців Приазовського національного природного парку, у лютому 2020 року рівень води піднявся на 103 сантиметри, а солоність на одному з контрольних пунктів знизилася до 32 проміле. До відновлення сполучення солоність лиману перевищувала 100 проміле.

У травні 2020 року директор Приазовського національного природного парку Дмитро Воловик повідомляв Укрінформу, що до водойми на нерест зайшла велика кількість пеленгаса.

Таким чином, навіть незавершений канал дозволив відновити водообмін і створив умови для повернення промислових видів риби.

Що сталося з каналом під час окупації

Після окупації частини Запорізької області у 2022 році стан промоїни почав погіршуватися.

У липні 2024 року навіть російські науковці з Азово-Чорноморського філіалу ВНІРО визнали, що вихід Молочного лиману до моря повністю перекритий піщаними наносами.

Під час обстеження вони зафіксували обміління окремих ділянок до 30 сантиметрів, підвищену температуру води та критично низький вміст кисню. За таких умов виникає ризик масової загибелі риби.

У серпні того ж року Центр журналістських розслідувань за допомогою супутникових знімків встановив, що попри оголошені окупантами роботи промоїна залишалася заблокованою.

Проблеми тривали й надалі. У 2025 році з’являлися повідомлення про значне обміління лиману, а навесні 2026 року окупаційна адміністрація знову заявляла про роботи з розчищення каналу.

Проте влітку 2026 року ситуація набула ще одного розвитку.

19 липня 2026 року «РІА Південь» повідомило, що російські військові навмисно засипали промоїну піском та ґрунтом, облаштувавши дорогу для переміщення військової техніки вздовж узбережжя Кирилівки.

За інформацією джерел видання, до місця робіт пригнали важку техніку, а представників екологічної інспекції російські військові не допустили на об’єкт. Незалежного підтвердження цих обставин наразі немає.

Уже 24 липня журналісти повідомили, що окупанти знову пригнали екскаватор і частково розкопали вузький прохід, через який морська вода почала надходити до лиману.

Тепер окупаційні інформаційні ресурси знову визнають, що промоїна занесена піском і це загрожує міграції риби.

Чим загрожує нове перекриття протоки

Молочний лиман має статус водно-болотного угіддя міжнародного значення відповідно до Рамсарської конвенції. Він також входить до складу Приазовського національного природного парку.

Від його стану залежить не лише відтворення запасів пеленгаса, а й існування інших видів риб, водно-болотних птахів та цілої низки природних комплексів північного Приазов’я.

Занесення промоїни піском є природним процесом, який спостерігали й до окупації. Саме тому канал потребує регулярного технічного обслуговування. Ще у 2017 році українські фахівці наголошували, що розчищення необхідно проводити двічі на рік.

Нинішні повідомлення свідчать, що за час російської окупації забезпечити стабільну роботу каналу не вдалося. Попередні розчищення не запобігли повторному перекриттю протоки.

Унаслідок цього результати багаторічних українських природоохоронних робіт опинилися під загрозою, а Молочний лиман знову стикається з проблемами, для подолання яких Україна витрачала значні ресурси ще до повномасштабного вторгнення.