Як розповів чоловік Суспільному: на його виробництві виготовляли понад тисячу світильників тільки на маріупольський порт. Для бердянського робили багато реконструкції зовнішнього освітлення.
Повністю вивезти обладнання, яке робили власноруч, не вдалося з жодного із захоплених міст.
"Ми могли закупити деталі десь на п’ять тисяч доларів, але ми робили обладнання самостійно. У нас є досвід із цими верстатами. Тому воно коштує більше, ніж ми витратили коштів. Якщо купувати таке обладнання європейського зразка, це 100-150 тисяч доларів", — каже переселенець.
У Дніпрі Дмитро почав відновлювати свій бізнес. Виготовляє жетони з гравіюванням, рекламні вивіски з підсвічуванням та світлофори. Однак зараз, за його словами, враховуючи необхідність мінімізувати використання електрики, багато виробів не користуються попитом.
Тому чоловік намагається підлаштувати свій бізнес до нових потреб – робить енергозберігаючі світильники із залишків освітлення для ювелірних вітрин.
"Вони працюють від будь-якого USB порта, від ноутбука, пауербанка, або якого зарядного пристрою – на інверторах таких багато. Великі працюють від паурбанка 12 годин. Під ними можна працювати також або сидіти вдома. Багато таких світильників ми виготовили на передову", — говорить Дмитро.
Вийти на рівень виготовлення продукції, який мав у Бердянську, каже підприємець, не може, бо не вистачає багато обладнання, яке залишилося в окупації. Тож чекає, поки його місто звільнять, і він зможе повністю відновити свою роботу та допомогти відновити розбиті росіянами міста.
