Як росіяни готуються відбивати натиск на Бердянському напрямі?

Й знову про Південь…

1. Ситуація на Токмацькому напрямку продовжує погіршуватись для противника.

Свій тактичний “клин”, який вони вбили в оборону противника між с. Роботине та с. Вербове, передові підрозділи ЗСУ зуміли розширити вже до 5 км по фронту й продовжують просуватися з північно-західної сторони вже на “траверс” власне с. Вербове.

Внаслідок чого, “добровольчий” батальйон БАРС-14 “Сармат” противника опинився майже притиснутим до перших позицій головного рубежу оборони противника.

В свою чергу, підрозділи 1430-го мотострілецького полку територіальних військ (мсп ТрВ) противника та правофлангові підрозділи його 291-го мсп зараз намагаються не допустити просування передових підрозділів ЗСУ через с. Роботине. В самому селі зараз тривають упорні ближні бої й територія цього населеного пункту формально належить до спірної (“сірої”) зони. Але, якщо спробувати оцінити ситуацію тверезо й трохи ширше, то положення противника особливо зручним не назвеш…

Українські війська вже, по-суті, обійшли с. Роботине зі сходу, більше того — висоти, розташовані північно-східніше села, які вони контролюють, роблять усі спроби противника його утримати практично марними…

Але, схоже, противник дотримується іншої думки. Принаймні, він почав ешелонувати свої бойові порядки по дирекції Роботине — Новопрокопівка, зокрема:

• за 1430-м мсп ТрВ, вже добряче порепаним… розгорнувся більш-менш “свіжий” 1441-й мсп ТрВ
• а ліворуч батальйона БАРС-14 “Сармат” розгорнувся ще один батальйон БАРС-3, очевидно, маючи завдання, принаймні, призупинити (а якщо не вийде — затримати) просування передових підрозділів ЗСУ між Роботине та Вербове
• там же, судячи зі всього, розгорнутий й достатньо активно оперує, принаймні, один підрозділ “ланцетників” (ймовірно, зі складу 22-ї окремої бригади спеціального призначення обр СпП)

В самому с. Вербове противник готується до упорної оборони. Із західного, північно-західного, північного напрямків першу лінію головного рубежу оборони вже зайняли — батальйони БАРС-1, БАРС-11, підрозділи 1429-го мсп ТрВ. А в самому селі, судячи зі всього, облаштовує позиції 417-й окремий розвідувальний батальйон (орвб)…

Але, як на мене, питання із с. Роботине протягом цього й може наступного тижня може бути вирішено… Принаймні, у мене є певна інформація, яка говорить саме за це… Я, звісно, не зможу її оприлюднити, однак можу з цього приводу зазначити, що її характер не допускає двозначного розуміння цього речення

2. На Бердянському напрямку ситуація розвивається у схожому ключі

Після відходу із с. Урожайне передові підрозділи 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) та 247-го десантно-штурмового полку (дшп) противника закріпилися по закруту р. Мокрі Яли на північній околиці с. Завітне Бажання…

Ліворуч цієї позиції, очевидно, підрозділи 136-ї омсбр противника, які добу тому невдало контратакували позиції передових підрозділів ЗСУ південно-західніше с. Старомайорське, явно готуються повторити свої контратакуючі екзерсіси…

Причиною такої самовбивчої наполегливості російських військ, причому саме на цій ділянці, явно є спроба утриматись північніше рубежу с. Приютне — с. Старомайорське.

Дві події, які трапились протягом 2-х минулих тижнів, очевидно, поставили ті російські підрозділи, які ще утримують позиції біля ставків, північніше цього рубежу, у досить двозначне становище.

• Передові підрозділи ЗСУ звільнили с. Старомайорське…
• Одночасно вони вийшли на північно-західну околицю с. Приютне й обійшли саме село з півночі…

Таким чином, стало зрозуміло, що якщо передові підрозділи ЗСУ продовжать, наприклад, просуватись у напрямку на с. Володине (навіть, не звільнивши с. Приютне, а просто обійшовши його з півночі), а також продовжать просуватись від с. Старомайорське у південно-західному напрямку, то оте все шобло, яке продовжує ще ошиватися трохи південніше с. Рівнопілля, може опинитися не тільки у двозначному положенні, а й взагалі — у фатальному для себе…

Чесно кажучи, я поки не бачу, як російське командування може випутатися з цього становища. Воно вже тричі намагалося “забезпечити безпеку флангу” (правого) цим підрозділам. Й, навіть, витягло для цього із с. Старомлинівка більш-менш “живу” 136-у омсбр, після того, як це не вдалося 247-у дшп. Але, всі три спроби як з дЮсантурою, так й без неї, по-суті, закінчились нічим…

Коли противник контролював с. Старомайорське, положення цих його підрозділів було більш-менш терпимим. Але після втрати контролю над ним, ситуація для противника почала погіршуватися.

Але саме цікаве — схоже на те, що командування противника навіть не розглядає можливість відведення цих підрозділів на рубіж с. Приютне — с. Завітне Бажання (своєрідна “игра в орлянку” власним особовим складом з боку російського командування продовжується).

Я вже писав, що свого часу українське командування зовсім невипадково обрало дирекцію с. Велика Новосілка — с. Старомлинівка для наступу. Це, по суті, є стиком між 5-ї та 36-ї загальновійськовими арміями (ЗВА) противника, де традиційно, трапляються притаманні для російського війська трабли зі стійким управлінням та взаємодією на бригадно-полковому рівні. Історія із с. Урожайне, це ще раз підтвердила…

3. Але, загалом, як на мене… загальна ситуація у Південній операційній зоні, не дивлячись на останні успіхи ЗСУ на тактичному рівні, виглядає достатньо складно.

Й складність ця визначається декількома факторами:

• 35-а загальновійськова армія Східного військового округу (Сх.ВО), нині лише її 38-а омсбр частково задіяна в активних бойових діях, решта її військ (сил) поки що “прикриває напрямок на м. Пологи”…
• 810-а й 336-а окремі бригади морської піхоти (обр МП), 34-а омсбр та 5-а окрема танкова бригада (отбр) + 7-а десантно-штурмова дивізія (дшд), яка зараз якраз “доїзжає” у смугу УВ “Восток” з УВ “Днепр”… все це кодло, за великим рахунком, також ще по-серйозному не було задіяне, за виключенням деяких епізодів…
• перевага противника у повітряному компоненті на цих напрямках також вже стає СУТТЄВИМ фактором, який впливає на розвиток всієї ситуації у Південній операційній зоні…

Таким чином, стає зрозуміло, що командування противника активно готується до самих різних варіантів розвитку подій у Південній операційній зоні… зокрема, й до того, який передбачає прорив ЗСУ його головного рубежу оборони.

Принаймні, створення своєрідного “НЗ” з резервних формувань в цій зоні, зокрема на Бердянському напрямку, переміщення ряду з’єднань зі складу УВ “Днепр” у склад УВ “Восток”, а також 70-ї мсд до складу УВ “Днепр” явно відбувається згідно якогось плану…