Власники готелів в окупованих Бердянську та Приморську виграли позови проти рф. Суди постановили виплатити компенсацію за втрачену через окупацію нерухомість. Чим позов відрізняється від заяви до Міжнародного реєстру збитків і чи гарантує рішення українського суду отримання компенсації в коментарі «Бердянськ 24» розповів юрист БФ «Схід SOS» Анатолій Колесніков.
Чіткого механізму немає
В Міжнародному реєстрі збитків є кілька категорій, які стосуються втрати житла, його пошкодження або знищення. Також можна подати заяву через втрату доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях. Претендувати на компенсацію можуть як фізичні, так і юридичні особи.
Водночас деякі власники бізнес нерухомості в окупованих Бердянську та Приморську подали проти рф позови та виграли суд. Країна агресорка має виплатити компенсацію господарям готелів «Дюна» та «Азов». Як у коментарі «Бердянськ 24» розповів юрист БФ «Схід SOS» Анатолій Колесніков, такі суди є новою практикою. Він зазначив, що рішення українського суду не означає фактичного відшкодування збитків.
«Щоб звернути до виконання рішення українського суду на території іншої держави, на якій розміщене майно рф, коштом якого можна задовольнити вимоги позивача, це рішення має бути допущено до виконання. Іноземні суди ставлять дуже суворі формальні вимоги. Чи було дотримано принцип рівності сторін, вимоги справедливості, чи було надано повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечено інші процедурні права тощо», – пояснив юрист.
За його словами, навіть за дотримання всіх вимог, поки не було виконання українських рішень. Їх має підтвердити суд тієї країни, де є заморожені російські активи, які можуть покрити компенсацію.
«Попри те, що вже стала практика задоволення позовів осіб, які зазнали збитків, але випадків реального виконання я поки що не знаю. Нема чіткого зрозумілого механізму масово визнання рішень українських судів про стягнення на користь фізичних осіб. До речі й відносно постраждалих осіб цих рішень не так багато. Ще не існує практики масового звернення до виконання на території якоїсь країни», – зазначив юрист.
Суд+реєстр збитків. Чи можна поєднати?
На відміну від судового рішення, де враховані всі збитки, Міжнародний реєстр передбачає часткову компенсацію. Якою саме вона буде невідомо. Водночас одна виплата не скасовує іншої, тож в теорії українці, зокрема власники втраченої через російську окупацію нерухомості, можуть паралельно подавати заяву до Міжнародного реєстру збитків і до суду.
«Сенс (подавати до суду – ред.) є для встановлення саме факту події та причинного зв’язку між діями російської федерації та шкодою, якої зазнала особа. Я гадаю, що в майбутньому кошти, отримані шляхом відшкодування за судовим рішенням, вони просто будуть враховані під час призначення компенсації за Міжнародним реєстром збитків», – припустив Колесніков.
Юрист підтвердив, що рішення українського суду може бути частиною доказової бази для Міжнародного реєстру збитків разом з документами про право власності, фотографіями зруйнованого майна, заявами до поліції тощо.










