За останні роки збільшилось кількість звернень до органів поліції щодо домашнього насильства. Збільшення звернень до поліції не означає збільшення самої кількості випадків домашнього насильства в родинах. Указане свідчить про те, що жертви насильства почали більш відкрито говорити про вказану проблему.
Відкритості на допомогу сприяють численні тренінги. Громадські та міжнародні організації, державні установи та правоохоронні органи закликають громадян відверто говорити про насильство, навчають як зрозуміти, що людина стає його жертвою, та всіляко підтримують, не залишаючи потерпілу особу на одинці зі своїм горем. Стереотип «не виносити бруд з хати» - у минулому.
Однак, залишається багато факторів, які все ж таки підтримують латентність домашнього насильства. Зокрема, жертви, навіть не усвідомлюють, що відносно них вчиняються неправомірні дії. Також досить часто особи, які постраждали від домашнього насильства, не знають куди необхідно звертатися по допомогу, і як наслідок– замовчують, чим ще більше погіршують ситуацію.
З огляду на викладене, хочемо нагадати, що є домашнім насильством, у чому воно проявляється та звернути увагу куди можна звернутися за допомогою.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Куди потрібно звернутися за допомогою?
звернутися до поліції 102 та повідомити про факт насильства. Співробітники поліції «по гарячих слідах» повинні виїхати на виклик, зафіксувати факт домашнього насильства;
зателефонувати на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям;
зателефонувати до безкоштовного номеру системи БПД 0 800-213-103 або звернутися до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги;
зателефонувати до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).
Окрім цього, на офіційному порталі МВС України (https://mvs.gov.ua/uk/activity/domestic-violence) розміщено «План безпеки» - перелік необхідних дій в залежності від ситуації в якій відбувається домашнє насильство.
В завершення просимо, якщо ви постраждали або стали свідком домашнього насильства — телефонуйте за номером 102. Це найшвидший спосіб отримати допомогу на місці 24/7.
Керівник прокуратури
К. Яйлов
