У соцмережах ми запитали, яке одне слово описує бердянців до війни і яке зараз. Ділимось відповідями
Спогади про мирне життя
До війни більшість бердянців описували себе словами, пов’язаними зі щастям, спокоєм і впевненістю в завтрашньому дні. У коментарях лунали такі слова як «щаслива», «мрійлива», «безтурботна», «цілісність». Люди згадували час, коли поруч було море, був дім, робота, улюблені заняття та близькі. Для багатьох це була епоха стабільності, коли не доводилося щодня думати про виживання.
«Щаслива – виснажена»
«Мрійлива – емпатична»
«Безтурботна – сильна»
«Вимоглива – вдячна»
Один бердянець підкреслив контраст між тим, що було, і тим, що є зараз:
«До війни – щасливий. Зараз – у постійному стані пошуку самого себе у виході з депресивного стану. Депресію не маю, в принципі нормально, але балансую десь на прикордонні між депресією й нормальним станом. Життя точно не таке, як було раніше. Раніше завжди поруч було море. Розслаблення. Дім. Улюблена справа. Улюблені хобі. Зараз потрібно балансувати між зовсім іншими речами. Багато працювати, думати, як жити, щоби на все вистачило. Багато думок про те, що буде далі. Стан невизначеності щодо майбутнього».
Виснаження і хаос
Після початку повномасштабного вторгнення описи різко змінилися. На місце спокою прийшли виснаження, хаос і невизначеність. У коментарях багато слів, які передають втому і боротьбу, наприлад, «бездомний», «стрьом», «відчай», «розгублена».
«Життя – існування»
«Щастя – бомж»
«Дім – бездомний»
«Норм – стрьом»
Є й ті, чиї слова пронизані втратою не лише матеріального, а й емоційного:
«Море… не повернуся»
«Була багата: родина, житло… Зараз ні житла, ні родини, у чужій країні».
Біль і ненависть до окупації
Чимало відповідей підкреслюють любов до рідного міста та Батьківщини і водночас ненависть до тих, хто приніс війну. Це не просто емоції – це позиція, яка допомагає людям залишатися незламними.
«Любов до Батьківщини, ненависть до окупантів»
«Свобода – окупація»
Такі слова часто супроводжуються короткими, але промовистими характеристиками:
«Незламний»
«Українець»
«Легковажність – сила»
Між відчаєм і надією
Попри все, навіть у найкоротших і найболючіших відповідях з’являється надія на повернення додому, на відновлення міста, на життя після війни.
«Радість – надія»
«Надія на зустріч з місцем, де рідний дім»
«Щастя – відчай»
Ці слова показують, що бердянці зберігають внутрішню силу. Хтось став більш емпатичним, хтось зібраним і стійким, але всі вони продовжують жити з думкою про те, що одного дня «існування» знову стане «життям».
Telegram 
Youtube 
TikTok 
Twitter 
RSS 
Google