90 цивільних бердянців пройшли через підвал окупантів – офіційні дані правозахисників

Важке повернення

Звільнення цивільних залишається складним і неурегульованим питанням. Адже за міжнародним законодавством, законами і звичаями війни країна-агресорка не має права брати в полон мирне населення. А обміни неможливі, адже Україна не тримає в заручниках цивільних росіян. Огієвська пояснила, що всіх осіб, яких окупанти незаконно позбавили волі, можна поділити на дві умовні категорії.

«Це ті, кого утримують інкомунікадо, тобто немає до них доступу, немає статусу їхнього отримання, немає судового процесу та слідчих дій. Тобто їх затримали, утримують безпідставно, але і Росія не підтверджує того факту, що вони їх утримують. Інша категорія – це люди, яких вже судять, іде слідство», – зазначила документаторка.

Вона розповіла, що таким затриманим можуть призначати адвокати, інколи найняти захисника вдається рідним. Приватний адвокат допомагає подати апеляцію, листуватися та передавати посилки.

Огієвська розповіла, що правозахисники ведуть списки українців, яких незаконно затримали на окупованих територіях. Зокрема йдеться про 55 незаконно затриманих бердянців і тих, хто зник безвісті, 37 звільнених з «підвалу» і двох убитих (Микита Ханганов і Тигран Оганнісян – ред.)

«Омбудсмен обмінюється з російською стороною списками цивільних, яких затримали. Правозахисні організації верифікують інформацію з відкритих джерел, намагаються зв’язатися з рідними. Так само намагаємося тримати діалог з відповідними органами, які дотичні до цього: це Координаційний штаб, Офіс уповноваженого,  поліція, СБУ», – розповіла документаторка.

Чому розголос важливий

Вона наголосила, що дуже важливо більше говорити про цивільних в російській неволі, порушувати це питання перед міжнародними партнерами.

«Це має бути дипломатичний тиск через треті країни, саме переговори про повернення цивільних. Ми постійно подаємо до робочої групи ООН кейси. Є представники, що особисто спілкуються зі звільненими, з рідними або ми передаємо інформацію. Той самий Європейський суд з прав людини, Міжнародний кримінальний суд, тобто це ті інстанції, які все ж таки мають якийсь вплив і тиск на російську федерацію задля того, щоб примусити відпускати», – наголосила правозахисниця.

Огієвська зазначила, що розголос може допомогти звільнити людину або покращити умови утримання. Більшість українців, яких окупанти засудили, етапують до росії. Іноді до рф вивозять людей без вироку. Втім усі вони однаково мають шанс повернутися до України під час чергового обміну військовополоненими.

«Коли про людину говорять, значить її чекають, намагаються повернути, шукають. Правозахисні організації допомагають це озвучити, ми даємо можливість рідним їздити, виступати на закордонних заходах. Це привертає увагу до певної особи, що її утримують, що це дійсно незаконне позбавлення волі, що з неї знущаються. Ми не можемо гарантувати, що це не нашкодить. І ми не можемо гарантувати, що це дуже допоможе. Але той факт, коли про людину говорять і говорять на весь світ, намагаються привернути увагу, воно дає свій результат, росія моніторить», – зазначила правозахисниця.

Документаторка запевнила, що окупанти часто використовують катування, щоб отримати потрібні їм зізнання. Навіть якщо людина не скоїла злочин. Втім, знущання є «систематичною роботою» окупантів і «звичайним обов’язком».

Медійна ініціатива за парва людини зібрала інфорамцію про всі місця утримань і відмітила їх на мапі. Тут можна побачити і Бердянські катівні. Огієвська розповіла, що найбільшими місцями утримання в нашому місті є колишня колонія 77, відділ поліції та бази відпочинку, які займають російські військові.

Читайте також

«Били дерев’яними прутками та струмом». Що зараз відбувається в бердянській колонії №77?