Про це «Радіо Свобода» розповіла Тетяна Козаченко, яка стояла у витоків люстраційного процесу, очолювала департамент з питань люстрації в Міністерстві юстиції, та виступала одним з ключових співавторів закону «Про очищення влади» (люстрацію).
Згідно з розслідуванням Bihus.Info, Адміністрація президента не зареєстрована юридично і не є органом влади, а тільки дорадчим, тож і її співробітники не є державними службовцями. Отже, Богдан може стати главою АП попри люстрацію.
Однак, Козаченко зазначила, що перелік посад, які не може обіймати особа, що підпадає під люстрацію, є в статті 2 закону «Про очищення влади». І там чітко зазначена посада голови Адміністрації президента.
- Порушення закону в перші дні президента має не тільки надзвичайно тривожні сигнали, а й свідчить про повне ігнорування законодавства України, що є неприпустимо для гаранта Конституції, – зазначила Козаченко.
За процедурою для призначення на посаду особа повинна пройти люстраційну перевірку, а відповідний підрозділ повинен був донести до президента інформацію: до особи застосовуються заборони і її не можна призначати.
- І тут два моменти: чи взагалі відомо президенту про таку інформацію? Якщо відомо – то він умисно порушив закон. Чи якщо йому невідомо – ставити запитання щодо дисциплінарної відповідальності, а також приведення до відповідності, у тому числі, указів президента або їхню відміну. На сьогоднішній момент може йти мова щодо звернення в адміністративному порядку – через суд – щодо скасування указу президента, – додала Козаченко.
21 травня президент Володимир Зеленський видав низку указів щодо призначення заступників голови Адміністрації президента, помічників президента та радників.
Адміністрацію президента очолив Андрій Богдан, а першим помічником президента став колишній бізнес-партнер Зеленського - Сергій Шефір. Також Зеленський звільнив Муженка з посади голови Генштабу й призначив Руслана Хомчака.
22 травня Зеленський призначив Івана Баканова заступником голови СБУ.
