У Бердянську відкрито меморіальну плиту на місці битви між військами Повстанської армії Н.Махна та більшовиками і червоноармійцями

По материалам пресс-службы исполкома
13.12.2019 · 14:23 · Просмотров - 2046

12 грудня біля загальноосвітньої школи №9 відбулося урочисте відкриття меморіальної плити на пам’ятному знаку, встановленому в 1974 році на місці битви між військами Революційної Повстанської армії Нестора Махна та більшовиками, червоноармійцями, комсомольцями.

На відкритті меморіальної плити були присутні представники відділу організаційної роботи та внутрішньої політики та відділу культури виконавчого комітету, співробітники Бердянського краєзнавчого музею разом із керівником Людмилою Ноздріною, вчителі та учні школи №9.

Меморіальна плита була виготовлена в рамках Програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини м. Бердянськ в 2019 році. Текст, розміщений на плиті, затверджений на Координаційній раді з питань охорони культурної спадщини м.Бердянськ в квітні 2019 року.

Тривалий час події, які відбувалися в нашому місті 12 грудня 1920 року, трактувалися згідно радянської більшовицької ідеології як «напад банди Махна на м.Бердянськ». В останні роки «махновський рух» вивчається та досліджується багатьма науковцями та істориками. Досліджено архівні документи, спогади повстанців, очевидців, спогади Нестора Махна. Безперечним є те, що «батько Махно» - особистість легендарна, неординарна та суперечлива. Нестор Махно - талановитий політик, військовий діяч, організатор. До складу Повстанської Революційної армії Н.Махна здебільшого входили селяни Олександрівської губернії – міста Мелітополь, Бердянськ, Олександрівськ, та, зокрема, Бердянського повіту - села Новоспасівка, Нововасилівка, Новопетрівка, Старопетрівка, Миколаївка, Новопавлівка, Берестове, Бельманка та інших. Махновці-анархісти боролися проти всіх поневолювачів українського селянства. Це був потужний революційний повстанський рух Півдня України. Тепер, через 99 років, ми маємо змогу відобразити реальні історичні події, які відбувалися в нашому місті в буремних 1917-1921 роках.

плита

Історична довідка:

«Місто Бердянськ у1918-1921 роках знаходилось в епіцентрі протистояння між прихильниками різних політичних сил. Зокрема в 1919-1920 роках відбувалася боротьба радянської влади та Повстанської армії Нестора Махна. Бердянськ був стратегічним містом для Н.Махна. Шість разів він або з боєм, або безкровно захоплював місто. Загалом набирається близько п’яти місяців махновського життя в Бердянську. В 1919 році виходила газета «Вольный Бердянск».

У ніч з суботи на неділю, 11 грудня 1920 року, в Бердянськ з Новоспасівки (с. Осипенко) Нестор Махно зателефонував Тевію Міхеловічу, голові Бердянського ревкому (в 1918 році Міхеловіч був головою Олександрівського (Запорізького) ревкому. Махно в той період, коли анархо-комуністи і більшовики були союзниками, також був членом Олександрівського ревкому). Нестор Іванович вимагав від Міхеловіча визволення заручників. Голова ревкому відмовив Махно в його вимогах, так як в разі їх виконання його чекав трибунал. Опівночі, після закінчення ультиматуму, новоспасовец Трохим Удовиченко, командир Азовської групи Революційної повстанської армії України (махновської) - РПАУ (м) - надіслав ревкому лаконічну телеграму: «Іду на Ви». Ревкомівці для оборони міста створили надзвичайну трійку в складі голови ревкому, голови ЧК і коменданта міста, яка розподілила місця дислокації. Вулицю Італійську, де перебувала пошта, телефон і телеграф, забарикадували, також звели барикаду на вулиці Зеленій (суч. Земській) біля будинку Земської управи, де знаходилося багато установ ревкому. Махновська кіннота разом з селянами навколишніх сіл, Новоспасівки, Петрівки та Берестового, в якості піхоти, вранці 12 грудня 1920 р. підійшли до Бердянська. Поранений в ногу Махно приїхав на позицію в критому фаетоні. Оборону міста очолив повітовий ревком більшовицької партії на чолі з головою Михеловичем Павлом Моісеєвичем. У місті було організовано декілька оборонних пунктів, в тому числі на Петро-Павлівській площі (сьогодні – територія міського автовокзалу). Використовуючи раптовість нападу і перевагу сил, загін Н.Махна на кілька годин заволодів містом і вчинив розправу над комуністами, комсомольцями, активістами Радянської влади. Серед жертв махновського нападу (були зарублені і застрелені) - голова повітревкому Міхеловіч П.М., секретар повітревкому Бушуєва-Клочкова А.В., начальник міліції міста Денісов С.К., керівник продзагонів Аркадьєв, солдати 3-ї кавалерійської бригади Толстоус, Недригайло, Леонов, Дудка та багато інших.

У районі сучасного автовокзалу на Петропавлівській площі відбулася вирішальна сутичка. Махновська кіннота налетіла на артилерійську батарею та загін червоноармійців. Почалася рубка і рукопашний бій, в результаті комуністичний загін був повністю знищений, загинуло більше 80 людей. На останньому укріпленому пункті - на вулиці Зеленій (суч. Земській), в будівлі повітового Земельного відділу (колишня Земська управа) - забарикадувалися більше 10 бійців. Прямою наводкою з гармати махновцями був зроблений постріл, потім за допомогою фаетона самого Махна (за спогадами боєм керував Махно) гармату перетягнули на тильну сторону будинку, також обстрілявши його. У другій половині дня загін Махна покинув місто.»




Новости Бердянска
сегодня, 22 января, среда
вчера, 21 января, вторник

Все новости Бердянска