Що стримувало зростання цін в березні. НБУ заявляє про посилення ризиків інфляції

По материалам НБУ
13.04.2020 · 09:27 · Просмотров - 167

Незважаючи на уповільнення інфляції в річному вимірі, в березні ризики прискорення зростання споживчих цін посилилися через поширення коронавіруса

У березні 2020 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 2,3% (з 2,4% у лютому). У місячному вимірі ціни зросли на 0,8%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

Споживча інфляція очікувано перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. Утім, вона й надалі сповільнювалася суттєвіше порівняно з траєкторією прогнозу, опублікованого в Інфляційному звіті за січень 2020 року.

Зростання цін стримували декілька факторів. По-перше, суттєве здешевлення енергоносіїв на світових ринках. По-друге, відображення ефектів від торішнього зміцнення гривні. По-третє, збільшення пропозиції сирих продуктів харчування, зокрема внаслідок теплої погоди. Ці чинники переважили вплив на ціни з боку березневого послаблення гривні та ажіотажного попиту на окремі товари після запровадження карантинних заходів.

  • Базова інфляція майже не змінилася  і становила 3,1% р/р (3,0% р/р у лютому). Втім динаміка цін за компонентами була різноспрямованою.

Падіння цін на непродовольчі товари уповільнилося до 1,9% р/р. Зокрема, через послаблення гривні в березні зменшилися темпи падіння цін на одяг та взуття, електроніку, побутову техніку, автомобілі. Через чей же чинник разом із збільшенням попиту дещо швидшими темпами дорожчали медичні товари та ліки, мило, туалетний папір.

Зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки сповільнилося до 3,9% р/р. Високий врожай зернових сприяв зниженню темпів подорожчання хліба та борошняних виробів. Збільшення імпортної пропозиції зумовило уповільнення зростання цін на молочні продукти. Ціни на рис та оливкову олію були нижчими, ніж рік тому, все ще відображаючи ефект від торішнього зміцнення гривні.  

Темпи зростання вартості послуг знизилися (до 9,9% р/р). Це може пояснюватися насамперед запровадженням карантинних заходів у другій половині березня. Транспортні обмеження, соціальне дистанціювання та очікування щодо ймовірного падіння доходів знизили попит на більшість послуг. Як результат, вартість послуг закладів громадського харчування, відпочинку, спорту, особистого догляду практично не змінилася за місяць, а темпи зростання в річному вимірі знизилися. Водночас  через поширення коронавірусу і послаблення гривні прискорилося подорожчання у сфері страхування здоров'я.

  • Збереглося падіння цін на сирі продукти харчування  (на 1,1% р/р). З одного боку, окремі товари в цій групі подорожчали внаслідок ажіотажного попиту населення і часткового звуження пропозиції після запровадження карантинних заходів. Так, прискорилося зростання цін на гречану крупу, часник, лимони яловичину, свинину. З іншого боку, ціни на овочі, зокрема й борщового набору, залишалися нижчими, ніж торік, хоча й зросли упродовж місяця. Падіння вартості кормів та нарощування внутрішнього виробництва зумовили подальше падіння цін на яйця. Ці ж фактори разом із забороною на ввезення до ЄС та деяких інших країн через пташиний грип (до 7 березня 2020 року) сприяли здешевленню курятини.
  • Темпи зростання адміністративно регульованих цінзнизилися (до 5,5% р/р). Найбільший внесок у таке сповільнення мало зниження вартості природного газу для населення (на 39,2% р/р) через врахування у тарифах нижчих цін на газ як на світовому, так і внутрішньому ринку. Дешевший газ також сприяв зниженню вартості опалення та гарячої води. Помірніше зростали ціни на алкогольні напої. Натомість прискорилося подорожчання холодного водопостачання та водовідведення через збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці та витратні матеріали.
  • Паливо продовжило дешевшати (на 7,7% р/р). Цьому сприяло суттєве зниження світових цін на нафту упродовж останніх місяців.

Попри уповільнення інфляції у річному вимірі в березні ризики пришвидшення зростання споживчих цін у подальшому посилилися.  Серед них – ажіотажний попит на окремі товари та ускладнення логістики внаслідок поширення коронавірусу. Крім цього, вичерпується ефект міцнішої гривні, який суттєво гальмував інфляцію в попередні місяці. Ці та інші фактори будуть враховані під час перегляду макроекономічного прогнозу, результати якого будуть представлені на прес-брифінгу Правління Національного банку з питань монетарної політики 23 квітня 2020 року та опубліковані в Інфляційному звіті за квітень 2020 року.



Читайте далее

Новости за сегодня

Статьи
 
На верх