«Будеш повзати, але все одно працюватимеш». Українець розповів про знущання окупантів з ув’язнених у бердянській колонії

21-22 серпня Україна повернула 65 своїх громадян, яких утримували на кордоні Грузії та Росії. Серед них був і Анатолій. За час великої війни він побував мінімум у трьох місцях несвободи рф, зокрема нашому місті. Подробиці далі.

За кілька днів до повномасштабного вторгнення Анатолій потрапив до бердянської колонії. Саме там він був під час окупації міста. Про історію чоловіка «Бердянськ 24» дізнався з матеріалу Радіо Свобода. Анатолій розповів журналістам, яким було ставлення російських військових до українських в’язнів.

«Зайшли дагестанці. Відкривають камеру (питають – ред.): «Що, воювати будете?» Змушували прибирати після них, робити всю брудну роботу – і на промзоні, і машини заставляли мити. У мене одна рука паралізована. А їм все одно. Каже (військови РФ – ред.): «Будеш повзати, але все одно працюватимеш». Двічі мені на горло наступав. Думав, що я кричати буду. Але я не кричав – він хотів з мене щось вибити, все одно не виб’є. У мене ще купа хвороб, треба терапію приймати, ніхто мені не давав», – розповів чоловік.

Чоловік відсидів у бедянській в’язниці три з половиною роки. Сьомого травня 2025-го його звільнили, але далеко не відпустили. Анатолія відвезли до депортаційного центру, потім, з Краснодарського краю він потрапив на грузинський кордон. Умови там були не кращі, ніж у в’язниці. У буферній зоні на пункті пропуску «Даріалі» він провів півтора місяця.

«У мене вже просто уривався терпець. Якби я там залишився ще на кордоні, у мене б «дах» поїхав. Витяжки в підвалі немає. Під ліжками вода, сумки у воді плавають. Ми по двоє-троє, а де й по п’ятеро, спали на одному ліжку. Мінялися. Крім того, спали на підлозі”, – поділився Анатолій.