Класика будь-якого російського свята «про вєлічіє»: багато музики, пафосу, максимально дерев’яні тексти і … закинуті в смітник триколори по завершені заходу.
Попри тотальний імперській угар забороненої держави подібні сценарії не особливо вставляють її населення. Забезпечувати явку постійно доводиться грошима або прямими наказами різноманітним бюджетним організаціям.
За нашою інформацією, подібні плани спустили і в Бердянськ. Адже яке «єдінство» без представників окупованої частини України?
В нашому місті набрали партію тушок із числа нечисельної проросійської студентської молоді і вчителів-зрадників. Оплачують вояж в Москву подібному контингенту стандартно: проїзд плюс продукти харчування.
Отож, очікуємо від провітрених і нагодованих людей захоплюючих відгуків з приводу «єдінства» по завершені вік-енду.
