Гастрономічний код Бердянська. Чим смакує пам’ять про море – опитування 

Ми запитали у бердянців, які нині розкидані по всьому світу - яка страва є неофіційною гастрономічною спадщиною нашого міста. Відповіді зібрали в матеріалі.

Король Приазов’я – бичок

Центральною фігурою бердянського столу завжди був і залишається бичок, але секрет його смаку криється в деталях приготування. Місцеві жителі переконують, що смажені бички мають бути не просто на маслі, а у фритюрі, аби вони ставали золотавими та хрусткими. Особливим делікатесом вважався березневий вилов, а також дрібний травневий «хрусталик». Хтось із ностальгією згадує сімейні традиції, як готували фарширований бичок.

А хтось пам’ятає смак прабабусиної кухні, де готували смажені бички в томатній зажарці. Для багатьох справжнє задоволення – це свіжий улов, куплений зранку на пляжі АКЗ у рибалок свіжий бичок.

Осетрова спадщина

Старше покоління бердянців зберігає спогади про часи, які сьогодні здаються легендою про неймовірне багатство моря. У 60-х роках чорна ікра була буденністю, її згадують як справжню чорну ікру, яку їли ложками з півлітрової банки. В пам’яті містян закарбувалися картинки того часу:

«Спадщина – це ікра чорна мисками і літровими банками, балики та сушена риба, яку привозили дерев’яними тачками на малий ринок біля горбатого мосту».

Існує й пізніша «осетрова» пам’ять, коли до середини 90-х років осетрина на місцевому базарі могла коштувати дешевше за свинину. У родинах досі цитують бабусь, які в скрутні часи казали:

«Грошей немає, тому сьогодні борщ буде з осетрини».

Помідори колонські

Гастрономічний Бердянськ – це унікальна земля району Колонія, чий піщаний ґрунт дарував місту найсмачніші цукрові помідори. Місцеві мешканки згадують свій титанічний труд на городах:

«Саджала 400 кустів для потреб сім’ї на маленькому клаптику землі, жінка, в якої в поколіннях родина цим займалася, навчила».

Саме ці томати ставали основою для легендарної страви, яку бердянці вигукують у коментарях як пароль: «Манжа!». Поруч із нею в пам’яті спливають картошка циганочка, а також неймовірні сади, де росли виноград і черешня Валерій Чкалов, рання, з першого червня, яку треба було кусати, така вона здорова.

Пиво в банках та риба на газеті

Атмосфера Бердянська завжди складалася з особливих ритуалів, які створювали свій колорит. Одним із таких місць було кафе «Біфштекс» на набережній, де подавали мелітопольське пиво Южна Баварія у півлітрових звичайних банках-закрутках. До пива видавали спеціальний ключ, щоб відкрити банку, а головною закускою був сушений бичок на газеті. Вечори в місті смакували «вином у деда на восьмухе» або «косянським домашнім вином». Навіть десерти мали свій неповторний підпис. Бердянці стверджують, що трубочки з білковим кремом та банановий торт за такими рецептами неможливо зустріти більше ніде.

Морське розмаїття

Окрім знаменитого бичка, меню бердянців вражало своєю вигадливістю та різноманіттям. Тут готували рибні котлети з фаршу тюльки та навіть пельмені з судака, які колись були звичною справою. Згадують і про сіляву з просолу під молоду картоплю, тюльку в клярі – фантастичну велику тарілку під пиво, а також лиманські креветки, які замовляли навіть за кордон.

Але найбільшим болем сьогодні залишається неможливість поїсти камбалу та пеленгаса:

«Відсутність у раціоні камбали – це найбільш сумно, сплю і бачу».

Всі ці смаки складають мозаїку дому, який бердянці носять із собою в серці.