Меморіал висічений з чорного граніту у формі козацького хреста. Над ним ― синьо-жовтий та червоно-чорний прапори України. На могилі братів Чибінєєвих ― живі квіти, принесені найближчими людьми: рідними, друзями та бойовими побратимами.
Роман Чибінєєв ― десантник звитяжної 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ, командував відділенням. До лав української армії вступив у 2016-му. Загинув на Приазов’ї у квітні 2019-го у бою з російськими загарбниками.
Валерій Чибінєєв ― Герой України, офіцер Головного управління розвідки Міністерства оборони України, снайпер, легендарний польовий командир на псевдо «Каракурт». Загинув, захищаючи Київ, у день свого 34-річчя. У нього залишилась дружина Катерина і маленька донька Марта, яка народилась уже після загибелі Валерія.
Брати родом з Бердянська. Зростали без батьків. Матір’ю для хлопців стала директорка школи-інтернату, де вони виховувались, а її син-військовий, надійний друг і брат, надихав та мотивував Романа й Валерія до навчання, розвитку й руху. Зрештою, вони теж обрали шлях Воїнів.
«Про Валерія і Романа свідчить усе ― і їхнє життя, і їхня героїчна смерть», ― промовив капелан, який проводив чин освячення меморіалу.
Спогадами про Валерія Чибінєєва та його останній бій у Гостомелі поділився один із його найближчих бойових побратимів-розвідників, який воював пліч-о-пліч з «Каракуртом», зокрема й під час захисту Києва на початку російського широкомасштабного вторгнення.
«Валерій ― один із тих хлопців, які приїхали туди не тому, що їм поставили завдання. Він приїхав туди, бо він сам особисто розумів необхідність. Герой України, Воїн, який став на заваді ворогу, який намагався взяти столицю ― це людина, про яку я буду розповідати своїм дітям», ― промовив воїн ГУР МО України.
