Ще в січні 2019 року набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу».
Так, відповідно до вказаної норми, булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Аналізуючи чинне законодавство, напрацьовану правоохоронцями та судами практику, дослідження зазначеної тематики можна виділити декілька видів булінгу, а саме:
- психологічний (наприклад: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж – тобто дії, що не пов'язані з фізичним контактом);
- фізичний (наприклад: штовхання, бійки, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень тощо);
- економічний (наприклад: крадіжки, пошкодження чи знищення речей, вимагання грошей тощо);
- сексуальний (наприклад: погляди, жести, образливі рухи тіла, образи сексуального характеру, знімання у вбиральнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти, примушування тощо);
- кібербулінг (наприклад: приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Також слід відмежовувати булінг від поодиноких випадків конфлікту між учасниками освітнього процесу.
Зокрема до ознак булінгу слід віднести:
- систематичність діяння;
- наявність сторін: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу) та, за наявності, спостерігачі;
- наслідки: психічна та/або фізична шкода, переживання, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого, приниження, страх тощо.
Важливу роль в попередженні випадків булінгу грає наявність відповідальності за заподіяння шкоди іншій особі. До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до настання відповідного віку за вчинки дітей несуть відповідальність їхні батьки.
Ухиляння батьків від виконання обов'язків стосовно виховання дітей теж тягне за собою адміністративну відповідальність, адже відповідно до ст. 50 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.
Як вже зазначалось, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 173-4, яка передбачає відповідальність за цькування.
Окрім цього, дії булера можуть кваліфікуватись й іншими статтями не лише адміністративного, а й кримінального кодексу.
Кримінальний кодекс України не містить поняття «булінг», оскільки скоєння правопорушником при вчиненні булінгу (цькування) інших дій, кваліфікуються відповідними статтями Кримінального кодексу України, зокрема, заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості тощо. За такі дії з 16 років, а в окремих випадках з 14 років настає кримінальна відповідальність
У разі якщо Ви маєте припущення, що Ваша дитина стала жертвою булера, перш за все повідомите про можливий булінг керівника навчального закладу та поліцію. Поговоріть з дитиною та поясніть їй, що у разі цькування вона може звернутись до Вас, вчителів, керівництва навчального закладу, поліції тощо.
Якщо булінг має фізичний характер потрібного негайно звернутись до лікаря, щоб виключити ризик загрози здоров’я дитини та зафіксувати відповідний випадок.
Ми закликаємо всіх, у разі, якщо Ви стали спостерігачем цькування не залишайтесь байдужими до цього. За можливості припиніть дії кривдника – булінг не слід ігнорувати. Поясніть, що таке «булінг» і чому протиправні дії варто припинити. Сповістіть керівництво навчального закладу та правоохоронні органи про ситуацію, що склалася. Звертаємо увагу, що булінг з проявами фізичного насильства потребують негайного втручання.
Керівник прокуратури
К. Яйлов
