30 березня у Москві бердянця Павла Іщука заочно прийняли до «Союзу журналістів Росії» і нагородили щорічною премію «Золотое перо» в номінації «За смелость при исполнении журналистского долга».
Цю «нагороду» йому привіз до Бердянська та вручив рашистський пропагандист і українофоб Алєксандр Малькєвіч, який перебуває під міжнародними санкціями всіх країн Євросоюзу, США та низки інших країн світу. Розчулений Павлик зізнався, що все життя мріяв стати членом вказаного союзу, пояснивши це українською приказкою… «гуртом і батька бити краще». Вживання цього висловлювання його Z-співрозмовнику явно не сподобалося.
Виявляється, екс-журналіст Іщук давно хотів «приобщиться в этот достойный коллектив, всем вместе быть частью большой семьи журналистов, ведь это и почётно, и престижно», також він додав, що «в Украине нет свободы слова, а для самовыражения и донесения правды сейчас стало возможностей больше».
Мабуть Павлік забув, що до окупації Бердянська він писав на своєму сайті «Город» все, що хотів, при цьому ніхто на нього не нападав і замахів не робив. А підірвали його не через журналістську діяльність (після захоплення міста Іщук не опублікував жодного матеріалу і взагалі своє видання закрив), а лише тому, що він перейшов на бік ворога і погодився обійняти псевдопосаду «заместителя мэра Сауленко».
Нагадаємо, минулого року СБУ відкрила відносно Іщука кримінальне провадження за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України (добровільне зайняття громадянином України посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території), а Жовтневий райсуд Запоріжжя надав дозвіл на проведення його в спеціальному порядку – без участі підозрюваного.
Таким чином Іщуку загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
31 жовтня Сили Опору вчинили спробу ліквідації Іщука шляхом підриву у дворі його будинку, але колаборанту пощастило вижити – він відбувся переломом ноги та іншими незначними ушкодженнями.
На виборах бердянського міського голови 2020 року Іщук працював в штабі Валерія Баранова разом із Кирилом Койновим, який також добровільно перейшов на бік ворога, за що перебуває під судом за державну зраду.
