І рух опору на окупованих територіях, і самі загарбники при розподілі сфер впливу серйозно доклалися до того, що кар’єра багатьох місцевих зрадників виявилася дуже швидкоплинною. Проте попри інформацію про загибель деяких персонажів поступово надходять новини про судові вироки по їх справам.
На минулому тижні крапку поставили у процесі стосовно Олександра Колєснікова. Це один з перших бердянських поліцейських, який перейшов на бік ворога. Але вже у серпні 2022 року після вибуху автівки він опинився «навєчно в строю російской госавтоінспекції». Пізніше українські спецслужби підтвердили, що ліквідація Колєснікова стала результатом їх співпраці із представниками партизанського руху на окупованій території.
За рішенням суду, до 13 років ув’язнення бонусом йде позбавлення від держави Україна звання «старший лейтенант поліції» і конфіскація належного майна.
Щодо того: чому такі, як Колєсніков і Бойко, отримують посмертні вироки?
Це стосується особливостей українського правосуддя під час дії воєнного стану. Державні органи просто не мають офіційного документу про смерть підозрюваного. Отож, юридично для України і Колєсніков, і Бойко живі. Тому карні справи доводять до логічного фіналу.
