Подкаст 57: життя в російському вакуумі: діти, парасольки і червоний стяг

Від байдужості до параної: подкаст про окупований Бердянськ, де українські парасольки викликають зраду, а дітей виховують без України.

Подкаст 57: життя в російському вакуумі: діти, парасольки і червоний стяг

Подкаст «Голос Бердянська: Подолання інформаційних блокад» можна слухати на Apple Podcasts, Spotify podcast, Youtube podcast

В подкасті говорили про:

1. Лицемірство окупаційної влади  

Історія жінки, яка постраждала під час збиття дрона в Бердянську — їй обіцяли допомогу, але залишили напризволяще.  

Показовий приклад, як «допомога» окупантів — лише піар, а не реальна підтримка.

2. Абсурд окупаційної пропаганди  

Істерика навколо української парасольки й назви «гривня цент».  

Реакції людей, навіть лояльних до окупантів, на фейкові проблеми замість вирішення реальних: води, доріг, медицини.

3. Системне знищення української ідентичності  

Повне переписування простору: вивіски, прапори, вулиці, навіть дрібниці — все має стати «російським».  

Страх, що після звільнення не залишиться нічого українського — і що навіть памʼять витруть.

4. «Побєдобєсіє» як головний наратив  

День перемоги в Бердянську став єдиною «подією» життя міста.  

Спотворення історії, ігнорування участі українців у Другій світовій, приниження ветеранів.

5. Діти в окупації — втрачене покоління?  

Малеча росте без згадок про Україну, в проросійських школах, серед чужих символів.  

Надія — на онлайн-звʼязки, гени, приклади з Криму й Донеччини, де частина молоді все ж обрала Україну.