Бердянськ на 360 градусів. Сергій Ковачов розповів про створення артів з рідним містом

Панорами з краєвидами міста й арти з пам’ятками архітектури, які робить бердянець Сергій Ковачов, збирають тисячі переглядів і вподобайок у соцмережах. Переселенець оживляє місця, які зараз залишаються лише в пам’яті. В інтерв’ю «Бердянськ 24» дизайнер розповів де бере натхнення та поділився творчими планами.

Панорами Бердянська

Сергій Ковачов згадав, що ідея зробити велику панораму Бердянська з’явилась, коли побачив у Тредс тренд на фотокарусель, яка з’єднується в одне зображення порухом пальців. Чоловік знайшов панораму міста, яка йому сподобалась, і почав експериментувати.

«Завантажив її у Photoshop, розбив на шість частин і побачив, що це справді класна ідея. Але вихідне зображення потребувало серйозного доопрацювання. Я використав штучний інтелект, щоб покращити якість. Десь із шостої генерації отримав основу, з якою вже можна було працювати далі. Я переробляв окремі елементи, коригував кольори, світло, композицію, повністю змінив небо. Для мене важливо було не просто отримати красиву картинку, а зробити панораму, в якій бердянці впізнають своє місто», – розповів бердянець.

Після багатьох годин роботи Сергій отримав якісну картинку Бердянська на 360 градусів. Чоловік зізнався, що очікував реакції на публікацію, але навіть не думав, що коментарів і вподобайок буде настільки багато.

Бердянці одразу почали пропонувати зробити інші куточки міста, адже кожному кортить побачити свій рідний район. Сергій пояснив, що зробити панораму всього Бердянська неможливо, адже не вистачає якісних фото. Каже, перед усім робить те, що йому цікаво.

«Деякі райони (фотографії – ред.) у мене навіть є, а деяких немає зовсім. Але можливо у людей є і хтось міг би зі мною поділитися, ми зробили б колаборацію. Це було б дуже файно. В ідеалі звісно панорама, але можна навіть взяти одну світлину, розрізати на дві частини, все це красиво обробити та зробити щось цікаве», – припустив Сергій.

Одна з панорам Сергія (Фото: надане автором)

В якийсь момент митець навіть хотів покинути створення нових артів, щоб не засмучувати людей. Але водночас він переконався, що це також об’єднує бердянців.

«Після публікації другої панорами було багато коментарів про те, що «у мене сльози, я побачила свій будинок, свої вікна, навіщо ти це робиш?» Але більшість це сприймає як пам’ять, як ностальгію та багато дякують. Насправді і коментарі, і статистика свідчать про те, що для людей це важливо, об’єднує бердянців. Якщо я можу це робити, то буду радувати людей далі», – запевнив Ковачов.

Арти з пам’ятками

Крім панорам Бердянська, Ковачов робить оригінальні арти з головними архітектурою Бердянська: БДПУ, нижнім маяком, телевежею тощо. Деякі з них дизайнер присвячує пам’ятним датам, як то день народження університету, річниці окупації міста чи дню міста. Бердянець пообіцяв, що попереду на підписників чекають нові проєкти.

Дизайнер активно використовує в своїй творчості штучний інтелект. Каже, що бачить у ньому не загрозу, а інструмент. Каже, що штучний інтелект допомагає розвивати ідеї та експериментувати з різними творчими рішеннями.

«Деякі технічні завдання, на які раніше витрачалися години, тепер можна виконати за кілька промптів. Це звільняє час для найважливішого – творчої роботи, пошуку деталей і доведення зображення до бажаного результату. Але для мене принципово, щоб це було якісно і доброчесно», – зазначив Ковачов.

Метеорит Юртук

Чоловік працює науковцем у Бердянському державному педагогічному університеті, де також реалізовує цікаві проєкти. Одним із них став «Юртук. Космічна спадщина Запорізького краю». Спільно з професоркою БДПУ Яною Сичіковою та Денисом Васильєвим, Сергій Ковачов дослідив структуру метеорита. Команда створила серію науково-популярних постерів, які стали частиною музейної виставки. Зараз Сергій планує перетворити цю історію на книгу.

Метеорит Юртук упав у 1936 році в Запорізькій області поблизу однойменного села (нині Кавунівка – ред.). Його уламки десятиліттями зберігалися в росії та закордонних колекціях, однак один із них вдалося повернути в Україну.

«Повернення Юртука має символічне значення: село, де він упав, як і рідний Бердянськ, сьогодні перебуває під окупацією. Тож історія метеорита стала нагадуванням про те, що наша спадщина має повертатися додому, як одного дня повернемося й ми», – зазначив Ковачов.

Останнім часом Сергій також цікавиться політизацією дизайну. Для нього це спосіб говорити про війну, ідентичність, пам’ять і утрачений дім.