Пост люті…
З 24 лютого рф як країна абсолютно довела, що сфокусована на геноциді українців. І це не тільки хворі бажання однією маленької людини з таким же маленьким мозком, яка переховується в кремлі. Решта його одноплемінників завзято змагаються у кровожерливості та способах ліквідації українців.
Бомбардування, вбивства, катування і моральні тортури. Росіяни, очевидно, і в пошуку нових форматів тиску, але й не забувають про старі КДБ-стські прийоми.
Бердянцям окупанти почали роздавати анкети, де вимагають вказати місцеперебування родичів, близьких, знайомих, сусідів. Найбільша увага до тих, хто займає найбільш активну проукраїнську позицію, намагаючись протидіяти агресії ворога.
Чи досягли росіяни цивілізаційного дна? Важко сказати. Навіть якщо ні, то імперці із ним зовсім поряд.
Українці недаремно свого часу вибрали проєвропейський вектор розвитку. Бо це орієнтир на демократичні країни з кращими на сьогодні моделями суспільства.
А «західна монголія» тим часом взяла курс на найогидніші режими, де в пошані доноси, порушення прав людини, знущання. Де життя просто нічого не коштує.
Ідейним доносчикам треба розуміти – однією зрадою справа не обмежиться
Нам некоректно щось радити землякам, які з різних поважних причин не виїхали з окупації, і зараз мають терпіти знущання варварів. Сам факт отримання цієї анкети – це приниження на грані людського розуміння. Вимагати здавати найрідніших під погрозами… Жах.
Також усвідомлюємо, що знайдуться такі, хто в анкеті побачить шанс нашкодити порядним людям. Для них також не найкращі новини. Ще з радянських часів така практика ніколи не приносила щастя азартним доносчикам.
Всі ці анкети йдуть в одну особову папку спецслужб. І, шантажуючи попередніми доносами, від їх авторів вимагають наступних. В тому числі і на найближчих людей.
Термін придатності у подібних «активістів» різний. Але доволі скоро в сусідній папці з’являється вже донос і на нього. І часто це означає неприємний фінал зрадницького листування.
Уявити таке в 2024-му було просто нереально. Але росія активно занурюється у чорноту середини минулого століття. І, нажаль, поки тягне за собою окупованих українців.
