У ворожих медіаресурсах це називали «націоналізацією» або «переходом під зовнішнє управління». Як це нібито відбувалось із заводами «Агрінол», «АЗМОЛ» та «Бердянські Жниварки» ми вже розповідали.
Наразі відомо, що приблизно в той же час Пономарьов залишив Бердянськ і в січні з’явився у Верховній Раді. Багато хто з громадян не повірив в його образ жертви і досі задає питання щодо можливої співпраці нардепа з російською стороною. І для цього є певні підстави.
24 листопада в державному реєстрі країни-агресора (доступ до даних якого ми маємо завдяки «Rusprofile» – сервісу перевірки та аналізу російських юридичних осіб та підприємців) з’явились такі собі ЧП «Азов-Сокол» та ООО «Азов Круиз» – з бердянськими адресами реєстрації по вулиці Бахчисарайській, 1 та 6 відповідно.
У Бердянську аналогічні фірми існують вже давно. Приватне підприємство «Азов-Сокол» засновано в 2003 році та зареєстровано по вулиці Бахчисарайська, 1 – за цією адресою в радянські часи був розташований дитячий оздоровчий табір «Сокіл». Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Круїз» зареєстровано в 2019-му по вулиці Бахчисарайська, 6 – де фактично розміщуються споруди працюючого ДОЦ «Факел».
За даними аналітичної системи YouControl, обидві вони входять до «групи Олександра Пономарьова». Їх керівником є племінник нардепа Руслан Пономарьов. Він же одноособово числиться засновником «Азов Круїзу», а «Азов-Соколом» володіє спільно з Ігорем Добичею (чоловіком сестри нардепа) та Володимиром Люцкановим – діючим депутатом Запорізької обласної ради, який, як і Пономарьов, обирався за списками вже забороненої партії «ОП-ЗЖ».
Директором російских фірм-тезок вказано Михайла Висоцького. Він з 2019 року є співробітником ПП «Курорти Приазов’я», яке також належить до «групи Олександра Пономарьова» та до структури якого входить ДОЦ «Факел».
Можна припустити, що реєстрація «Азов Круиз» та «Азов-Сокол» за російським законодавством на території тимчасово окупованого Бердянська відбулась без відома Пономарьова та Люцканова. Але тоді виникає питання, чому «націоналізація» бізнесу нардепа, який нібито не погодився на співпрацю з ворогом, відбувається вибірково? Чому рашисти одні підприємства у нього «віджимають», а інші дозволяють вносити до свого держреєстру як приватні та ще й за «комунальною» адресою?
Так-так, досліджуючи «Rusprofile», ми виявили, що Михайло Висоцький є директором ще і в так званому «коммунальном учреждении детский оздоровительный центр «Факел» военно-гражданской администрации города Бердянска» з реєстрацією по вулиці Бахчисарайська, 6.
Отже зафіксуємо: співробітник ПП «Курорти Приазов’я», яке підконтрольне Олександру Пономарьову, одночасно керує псевдокомунальною установою в окупованому Бердянську та приватними фірмами, які є двійниками українських підприємств нардепа, що зареєстровані в державному реєстрі росії та ще й за спільною адресою.
Всі ці юридичні хитросплітіння можуть вказувати на те, що громадянин рф Олександр Пономарьов намагається створити собі легенду жертви обставин, вийти сухим із води та ще й при цьому зберегти контроль над своїм бізнесом у Бердянську.
