«Вимушені актори». На Бердянщині росія утримує сотні жителів інтернатних закладів

Про долю пансіонатів і їх мешканців читайте в матеріалі

Зараз у чотирьох інтернатних закладах на окупованій частині Запорізької області живуть понад 930 підопічних. Це люди з інвалідністю, зокрема психічними чи інтелектуальними порушеннями, та населення старшого віку. Після повномасштабного вторгнення та окупації частини півдня України ці заклади не евакуювали, тож люди залишаються на ТОТ. Їх, без права вибору, публічно залучають до пропагандистських заходів. Про це «Бердянськ 24» дізнався з матеріалу «Громадського».

У найбільшому в Приазов’ї психоневрологічному інтернаті у селі Преслав біля Приморська мешкали 319 людей. Команда налічувала близько ста лікарів і медсестер. Директор Преславського інтернату Євген Рупчев пішов на співпрацю з окупантами.

У Бердянському геріатричному пансіонаті на момент повномасштабного вторгнення мешкали 244 людини. До листопада 2022 року вони жили без тепла, гарячої води та мали труднощі з приготуванням їжі. Керівник пансіонату Анатолій Шепель відмовився від співпраці з окупантами, за що його забрали «на підвал». Дружина бердянця розповіла, що в чоловіка забрали ліки – у нього хворе серце. Визволити Анатолія не вдалося, його доля дотепер невідома.

При окупантах Бердянський геріатричний пансіонат очолила Олена Катрич. Жінка публічно запевняла, що попереднє керівництво втекло та залишило заклад без підтримки й ресурсів. Частина мешканців пансіонату виїхали з Бердянська, однак чимало людей не мали змоги евакуюватись і залишились в окупації. Мешканців, як і працівників закладу, примушували приймати російське громадянство під загрозою втрати лікування й соціальної підтримки. У вересні 2022 року літніх людей залучили до участі у псевдореферендумі.

Адвокаційна менеджерка організації Fight For Right Євгенія Булана зазначила, що окупанти незаконно використовують цих людей у  своїй пропаганді. Люди з інвалідністю та старенькі залежні від російської влади та є «вимушеними акторами». 

«За ці майже чотири роки ми, на жаль, не побачили ані належних зусиль з боку України для повернення людей і створення безпечних умов для них, ані навіть складених реєстрів людей з інвалідністю, які залишились в інституціях на окупованих територіях. Уся інформація, яку має Україна – це приблизна кількість мешканців цих інституцій до початку великої війни і уривки даних, які вдалося знайти у медіа», – зазначила правозахисниця. 

Fight For Right зверталась до Міністерства соціальної політики й Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, щоб сприяти захисту жителів пансіонатів. Втім ані відповідального за повернення людей, ані державної програми або механізму, який передбачав би їхню евакуацію, немає.