Як живе окупований Приморськ? Інтерв’ю з ексочільницею військової адміністрації Світланою Македонською

Спротив містян і терор окупантів

Ексочільниця Приморської військової адміністрації згадала, що у 2022 році місто чинило спротив, а український прапор залишався на всіх адмінбудівлях до квітня. Сотні приморців щодня збирались на центральній площі та патріотичною ходою з українськими стягами та піснями йшли містом. Ба більше, активісти звільняли людей, яких окупанти тримали в заручниках.

«Був випадок, коли окупанти забрали жінку, вона була відома підприємниця аграрного бізнесу, вони арештували її, шукали військову техніку. Всі учасники ходи, дізнавшись про це, разом пішли її визволяти. Ми відправилися до місця, де її тримали та вимагали звільнити. Солдати з ЛНР, ДНР, які охороняли об’єкт, висловлювали агресію до людей. Вони транслювали те, що говорить їх пропаганда: «9 лет бомбили Донбасс, теперь ответите за все….». На щастя того ж дня жінку відпустили», – розповіла Македонська.

Вона розповіла, що у 2022 році окупанти пограбували бази відпочинку. Вивозили телевізори, холодильники та сантехніку, знімали навіть лінолеум з підлоги і устилали їм окопи. Мародерили й у будинках приморців.

«Я у квітні спостерігала як вулицею приватного сектору їхав БТР і він був навалений різним мотлохом, навіть велосипеди зверху лежали. Звідки вони це взяли? З будинків людей. Грабували все. Всі бази відпочинку використовували як житло для військовослужбовців. Незважаючи на анонси курортного сезону на «звільнених територіях» вони не змогли залучити багато туристів. З 2022 року влітку працювала лише база відпочинку «Дорожник», там були помічені відпочивальники переважно з ЛНР і ДНР», – зазначила приморчанка.

Напочатку окупації в Приморську загинуло кілька цивільних містян. Їхні автівки розстріляли російські військові.

«Люди просто їхали на Таврії та не зупинилися на вимогу окупантів, які стояли на блокпосту. І вони просто їх розстріляли. Трупи ще два дні лежали в машині доки їх не забрали та поховали. До речі, місцевий священник на той час домовлявся, щоб віддали тіла людей. Ще була страта цивільного також на блокпості, через те, що він не зупинився. А скільки людей закатовано. Є такі, яких у 2022 році окупанти забрали та відвезли в невідомому напрямку. Ми досі не знаємо долю цих людей», – розповіла освітянка.

Македонська поділилася, що коли почалася окупація, вона вивезла зі школи апаратуру. В пошуках шкільної техніки російські війська здійснювали тиск на адміністрацію, проводили обшуки у вчителів і забирали їх на підвал.

«У мене там кримінальна справа за їх законодавством на суму в багато мільйонів, що я начебто обікрала школу. На початку квітня люди вже не могли збиратися масово на центральній площі. Одного ранку люди побачили, що на даху адмінбудівель сидять озброєні військові. У місто заїхала росгвардія щоб придушити спротив людей. У середині квітня ситуація загострилась, почали затримувати людей, тож я розуміла, що мені та моїм дітям загрожує небезпека. Я виїхала 4 травня, майже через місяць затримали мого чоловіка. Він рік без одного тижня пробув у полоні. Його спочатку тримали через цю техніку, але він не знав, що її в школі немає», – розповіла освітянка.

Втім причина затримання насправді була в іншому, пояснила жінка. У 2022 році мережу Інтернет облетіло відео, як трактор тягнув БМП, це було в Приморську. Тоді у росіян зламалися дві машини БМП і військові залишили їх на узбіччі дороги. Місцеві чоловіки демонтували запчастини, щоб вони не могли далі рухатися. Чоловік Світлани причепив один БМП до трактора і тягнув. Хтось розповів про це окупантам, тому його і затримали.

«Його тримали, катували, але не засудили. Тоді ще наших місцевих мешканців не судили за російським законодавством. Вони через рік його просто викинули на вулицю у Бердянську. Вивезли з мішком на голові, висадили, сказали рахувати до 100 і не повертатися. У полоні він схуд на 20 кг. Зараз він уже в безпеці. Великою раною, яка постійно болить, стала для мене смерть моєї мами. І навіть на могилу я прийти не можу до неї. Я знаю багато людей, які втратили своїх близьких під час війни», – розповіла колишня очільниця громади.

Відкрили школу «ждунів»

Македонська розповіла, що з самого початку окупації російська влада не змогла налаштувати роботу шкіл. Вчителі не погоджувались на співпрацю, так само бракувало і дітей.

«Вони почали залякувати, представники відділу освіти разом з поліцією відвідували родини. Казали, якщо діти не підуть до школи, позбавлять батьківських прав, заберуть дитину. Тому, через погрози та залякування, на другий рік окупації, в Приморську відкрили ще одну школу. Називали учнів «ждунами», бо там були діти, які пішли навчатися після «профілактичної роботи»», – розповіла Македонська.

До великої війни в Приморську працювало 4 заклади освіти, з них окупанти відкрили лише 2 школи. Єдиний в Україні українсько-болгарський ліцей, де болгарська мова вивчалась на рівні з іншими предметами, а вчителі приїжджали з Болгарії, релокувався до Запоріжжя. Окупанти заборонили в Приморську вивчення болгарської мови у школах. А в українсько-болгарському ліцеї відкрили молодіжний центр «Сопки».

«Це все припинилося (вивчення болгарської мови – ред.) попри те, що керівник   осередку болгарської діаспори дуже лояльно ставиться до окупантів. Я нещодавно дивилась відео, де на 9 травня він співає російські пісні з георгіївською стрічкою. Перше, що вони зробили в закладах освіти – вивезли в невідомому напрямку всю українську літературу. Зі школи №2 вивезли все: меблі, обладнання, навіть лінолеум позривали», – повідомила Македонська.

Депутатка запевняє, що після окупації з Приморська виїхало 60% населення. І хоч найбільша хвиля була у 2022-23 роках, люди досі виїжджають. Часто це матері з синами, яких вони рятують від російської армії.

«Якщо ти є студентом будь-якого вищого навчального закладу від ПТУ до інституту, то тебе автоматично ставлять на облік. У 18 років ти відправляєшся на строкову службу. І на сьогодні вже тенденція, коли матері вивозять на підконтрольну територію України дорослих хлопців», – розповіла Македонська.

Росіяни їдуть з Приморська

Зараз ситуація в окупованому Приморську подекуди нагадує Бердянськ. Депутатка розповіла, що люди скаржаться на якість продуктів і ліків, відключення води та електрики, дефіцит бензину та відсутність лікарів. Незадоволені навіть ті, хто радів приходу росії у 2022.

«Сьогодні якщо у людини, наприклад, є якесь складне захворювання, що потребує оперативного втручання чи вузької спеціалізації, або онкохворі, то люди вимушені їхати в Сімферополь або Ростов. Ви уявляєте, що на весь оцей регіон півдня тільки один апарат МРТ в Мелітополі. Щоб зробити МРТ люди записуються в чергу, чекають місяцями. А те, що показує апарат МРТ, описують спеціалісти в Сургуті», – повідомила Македонська.

Вона розповіла, що більшість гастербайтерів-росіян, це мешканці з Кавказу. Вони привезли до Приморська свої сім’ї, але зараз почали покидати окуповане місто та повертатися назад до рф.

«Вони розуміють, що зараз життя в Приморську не таке і прекрасне. Через відсутність води, світла, зв’язку, ще на додаток й бавовна! Хто приїжджав до Приморська? Люди, які мають якісь проблеми в житті. Кредит непогашений, ще щось, тобто вони погоджувались їхати в Приморськ заради грошей. Лікарі до нас приїжджали з Мурманська і говорили: «у вас такі гарні дороги, у нас таких немає, у нас швидка не може приїхати на виклик». Якщо сказати, яка частина населення до нас емігрувала, то найбільше кавказького походження. Разом з родинами вони займали порожні будинки. Були багатодітні родини з Бурятії, які селилися в селах», – розповіла колишня очільниця громади.

Люди чекають на звільнення

Вона запевнила, що попри тривалу окупацію жителі Приморська не вважають себе росіянами та чекають на звільнення.

«Вони говорять, ми будемо без світла, ми вже звикли, і хай стріляють по наших домах, аби повернулася Україна. І оця бавовна, що почалася останніми тижнями, вона безумовно вселяє надію на повернення нашої території», – запевнила депутатка.

Вона зазначила, що після деокупації на владу чекає багато роботи. І йдеться не лише про відновлення громади, а й про ментальне повернення людей до України. Македонська наголосила, що дуже важливо уникнути суду Лінча, а діяти в межах міжнародного права. Встановлення істини, покарання винних та репарації постраждалим від війни. Це є принципом перехідного правосуддя.

«Ми розуміємо, як важко буде дітям, які отруєні пропагандою російської федерації. Нам доведеться жити разом з різними людьми, які з різних причин залишилися на окупованих територіях. Ми не повинні приїхати зі злістю та починати розправу над  населенням. Ні, нам треба перевиховувати цих дітей та гуртувати українське суспільство. І пам’ятати про кожного, хто віддав своє життя та здоров’я, щоб звільнити нашу землю від цієї нечисті. Ми повинні пам’ятати та ніколи не забувати цю трагічну історію українського народу», – зазначила посадовиця.