З цим Бердянськ увійшов в дуже суперечливу десятирічну епоху, що передувала трагічним подіям повномасштабної російсько-української війни
Осінь і зокрема жовтень відзначились різними виборчими процесами для нашого міста і його жителів. Згадувати всі у цій рубриці не будемо, адже їх результати – бердянці роками бачили на власні очі. Однак є дата, не згадати про яку неможливо.
Рівно дванадцять років тому Олександр Пономарьов став депутатом Верховної Ради України VII скликання. Він обійшов свого опонента, кандидата від Партії Регіонів Валерія Баранова, на 10 968 голосів та став єдиним у Запорізькій області переможцем не від провладної тоді партії (Пономарьов був самовисуванцем).
Чим стала ця подія для бердянців – новим періодом, початком застійної «ери Пономарьова» чи початком кінця – визначити не просто
Скажемо лише, що бердянець-депутат ВР, який знав місто і його проблеми, мав усі шанси стати відомим діячем, меценатом та благодійником нашого регіону. Але натомість прославився узурпацією влади, кнопкодавством та підозрою в державній зраді.