Інформація від Бердянської податкової інспекції на 13 січня

14.01.2016 · 10:03 · Просмотров - 3279

Підбірка матеріалів від Бердянської ОДПІ за тиждень по 13 січня

Бердянська ОДПІ повідомляє

Фізичні особи – підприємці спрощеної системи оподаткування надають річну звітність зі сплати єдиного податку не пізніше 9 лютого та 29 лютого 2016 року

Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця 1 та 2 груп надається у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, а саме протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року – за 2015 рік не пізніше 29 лютого 2016 року.

Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця 3 групи надається у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, а саме протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) - за 2015 рік не пізніше 9 лютого 2016 року.

Для надання звітності підприємцями спрощеної системи оподаткування за 2015 рік використовується нова форма Податкової декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. N 578. За вказаною формою декларація надається підприємцями спрощеної системи оподаткування першої, другої та третьою груп.

Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування надається фізичними особами – підприємцями до 10 лютого наступного за звітним року

Фізичні особи - підприємці, у тому числі підприємці спрощеної системи оподаткування, подають до фіскальних органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за себе один раз на рік. Зазначений Звіт надається до 10 лютого наступного за звітним року.

Фізичні особи – підприємці, як загальної, так і спрощеної системи оподаткування зобов'язані подавати за себе Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску незалежно від того, здійснюють чи не здійснюють вони підприємницьку діяльність.

Слід зазначити, що Звіт не надається підприємцями спрощеної системи оподаткування які є пенсіонерами за віком або інвалідами, та отримують пенсію за віком або соціальну допомогу.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015р. № 435.

З 1 січня 2016 року платники єдиного податку 1 та 2 груп сплачують єдиний податок за ставками, встановленими місцевими радами, виходячи з мінімальної заробітної плати 1378 гривень

Фіксовані ставки єдиного податку для платників 1 та 2 груп встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

  • для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
  • для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2016 року встановлена у розмірі 1378 грн. на місяць.

Починаючи з 1 січня 2016 року платники єдиного податку 1 та 2 груп сплачують єдиний податок за ставками, встановленими місцевими радами виходячи з мінімальної заробітної плати 1378 грн. на місяць.

Нагадаємо, платники єдиного податку 1 та 2 груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Довідкова інформація щодо річного декларування з податку на прибуток

З 1 січня 2015 року кардинально змінено підходи щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток. За результатами діяльності за 2015 рік суб'єкти господарювання визначають показники у декларації за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зареєстрованої в Мінюсті 11.11.2015 за N 1415/27860.

Для платників, які протягом 2015 року звітували поквартально (перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року) податкова декларація за звітний (податковий) рік 2015 подається до 9 лютого 2016 року (граничний строк сплати 19 лютого 2016).

Для платників податків у яких відповідно до Кодексу податковим (звітним) періодом є календарний рік (в т.ч. платників авансових внесків з податку на прибуток) податкова декларація за звітний (податковий) рік 2015 подається до 29 лютого 2016 року (граничний строк сплати 10 березня 2016).

Разом з декларацією платники податку на прибуток мають подавати фінансову звітність.

Платники податку на прибуток подають разом з податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств).

Платники податку на прибуток - малі підприємства подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність.

Отже платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає:

  • баланс;
  • звіт про фінансові результати.

Разом з податковою декларацією за рік платники подають річну фінансову звітність, яка включає:

  • баланс,
  • звіт про фінансові результати,
  • звіт про рух грошових коштів,
  • звіт про власний капітал;
  • примітки до звітів.

Платники податку на прибуток — малі підприємства подають разом із річною податковою декларацією скорочену за показниками фінансову звітність у складі:

  • балансу;
  • звіту про фінансові результати.

Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу та ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Про податкову звітність з податку на прибуток

Державна фіскальна служба України, з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств, повідомляє про надання роз’яснення листом від 04.01.2016 № 102/7/99-99-19-02-01-17 «Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств» (далі ​– лист).

Нагадуємо, що 1 грудня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860.

Так, у листі надано відповіді та висвітлено актуальну інформацію з таких питань: щодо подання декларації  за новою формою; авансові внески при виплаті дивідендів; самостійне виправлення помилок; додатки до декларації; щодо подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій; щодо подання розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво; щодо подання спрощеної податкової декларації.

З листом Державної фіскальної служби України від 04.01.2016 № 102/7/99-99-19-02-01-17 «Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств» можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/230801.html).

Результати роботи податкової міліції Бердянська за 2015 рік

За 2015 рік з метою збільшення надходження коштів до бюджету з несплачених податків тіньового сектору економіки за матеріалами оперативних співробітників Бердянської ОДПІ до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 18 кримінальним правопорушенням, з яких 15 – про тяжкі та особливо тяжкі злочини , - повідомив начальник оперативного управління Бердянської ОДПІ Артем Кавун.

Відшкодовано збитків по кримінальних правопорушеннях зареєстрованих у 2015 році на загальну суму 1 млн. 798 тис. гривень

До суду з обвинувальним актом направлено 5 досудових розслідувань.

В результаті протидії оборудкам з ПДВ до Єдиного реєстру внесено 3 кримінальні правопорушення. Загальна сума ПДВ по даним кримінальним правопорушенням складає 9 млн. 648,6 тис. гривень.

Крім цього, за участю оперативного підрозділу попереджено 4 факти безпідставних заявок до відшкодування з бюджету ПДВ на загальну суму 1 млн. 049 тис. гривень.

Протягом 2015 року в результаті посилення роботи з протидії незаконному обігу підакцизних товарів до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 4 відомості про скоєння кримінальних правопорушень за ч.3 ст.204 КК України, припинена незаконна діяльність 2 "підпільних" цехів по виробництву ЛГВ. З незаконного обігу вилучено ТМЦ на загальну суму 3 млн. 505,8 тис. грн., з них:

  • лікеро-горілчаних виробів – на 1 млн. 161,4 тис. грн.
  • тютюнових виробів – на 370,8 тис. грн.
  • спирту – на 259,1 тис. грн.;
  • ПММ на загальну суму 1 млн. 783,3 тис. грн.

Результати превдення операції «Акциз 2015»

Як повідомив начальник оперативного управління Бердянської ОДПІ Артем Кавун, з метою очищення ринку підакцизних товарів від фальсифікату та незаконно ввезеної на територію України підакцизної продукції, збільшення надходжень акцизного податку до державного бюджету, активізації заходів із протидії незаконному обігу підакцизних товарів, в результаті проведення комплексу організаційно-практичних заходів у рамках операції «Акциз-2015» у 2015 році за матеріалами оперативних співробітників до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 3 кримінальних правопорушення про злочин за ч.3 ст.204 КК України, встановлено 53 факти незаконної діяльності та вилучено з незаконного обігу ТМЦ на суму 1 млн. 379,1 тис. грн., з них :

  • лікеро-горілчаних виробів на суму 1011,5 тис. грн.,
  • спирту на 194,3 тис. грн.
  • тютюнових виробів на суму 151,6 тис. грн.,
  • паливно – мастильних матеріалів на суму 1млн. 617,5 тис. грн.

Припинена незаконна діяльність «підпільного» цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції.

Результати проведення операції «Нафтопродукт-2015»

За словами начальника оперативного управління Бердянської ОДПІ Артема Кавуна з метою поліпшення ефективності заходів щодо протидії незаконному виготовленню та обігу паливно-мастильних матеріалів, скрапленого газу, посилення державного контролю у вказаній сфері і збільшення надходження акцизного податку в межах проведення операції «Нафтопродукт-2015» у 2015 році встановлено 3 факти незаконної реалізації паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 1 млн. 617,5 тис. гривень.

Новини законодавства

Податкова реформа - 2016

31 грудня були опубліковані та з 1 січня набули чинності зміни до Податкового кодексу.

Передбачено такі основні зміни:

  • податок на прибуток: ставка залишається колишньою, але при цьому скасовуються щомісячні авансові внески, замість яких вводиться один авансовий внесок, що сплачується у IV кварталі 2016 року у розмірі 2/9 суми податку в декларації за 3 квартали;
  • ПДФО: базова ставка встановлюється на рівні 18 %, скасовується поділ доходів на активні та пасивні, скасовується підвищений розмір ставки для високих доходів, скасовується застосування подвійної ставки;
  • ПДВ: ставки не змінюються, до формули розрахунку для електронної системи адміністрування вводиться овердрафт на рівні середньомісячної суми сплаченого ПДВ за останні 12 місяців, спрощується процедура відшкодування ПДВ - впроваджується 2 списки заяв на відшкодування, сплата здійснюється залежно від дати потрапляння до списку;
  • ЄСВ: скасовуються вирахування з працівника, запроваджується єдина ставка нарахування - 22 %, а максимальний розмір бази нарахування підвищується до 25 мінімальних зарплат;
  • спрощена система: змінюються лише умови для 3 групи - розмір доходу зменшується до 5 млн. гривень, а ставки податку зростають до 3 % (за умови реєстрації платником ПДВ) і 5 % (без реєстрації);
  • акцизний податок: підвищуються ставки, запроваджується абсолютно новий порядок адміністрування під час торгівлі пальним - за зразком адміністрування ПДВ;
  • податок на транспорт: об'єктом оподаткування визначаються легкові автомобілі не старші 5 років від дати випуску, середньоринкова ціна (що визначається Мінекономіки за методикою, яка затверджується Кабміном) яких - не менше 750 мінімальних зарплат;
  • податок на нерухомість: підвищується максимально можлива ставка податку (до 3 % мінімальної зарплати за 1 кв. м); крім того, додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості великої площі (понад 300 кв. м для квартир і 500 кв. м для житлових будинків).

Держбюджет-2016: найважливіші цифри для бухгалтера

Законом України від 25.12.2015 р № 928-VIII "Про Державний бюджет на 2016 рік" встановлено такі розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму:

  • мінзарплата у місячному розмірі і прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 1378 грн., З 1 травня - 1450 грн., З 1 грудня - 1550 грн .;
  • мінзарплата у погодинному розмірі: з 1 січня - 8,29 грн., З 1 травня - 8,69 грн., З 1 грудня - 9,29 грн.

Виходячи з цього максимальний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга, тепер дорівнює 1930 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1.01.2016, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн. - цей показник в пп. 169.4.1 ПКУ не змінився).

Максимальна величина зарплати, на яку нараховується ЄСВ, з 1 січня 2016 р складає 34450 грн. (25 мінімальних зарплат згідно з новою редакцією п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Податкові соціальні пільги у 2016 році

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

  • по пп. 169.1.1. Податкового кодексу України - для будь-якого платника податку – 689 грн. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року);
  • по пп. 169.1.2. Податкового кодексу України - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину - 689 грн. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року);
  • по пп. 169.1.3. Податкового кодексу України - 1033 грн. 50 коп. на місяць – (150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Зазначена пільга передбачена для громадян які є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем), опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, утримують дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років та для інших категорій платників;
  • по пп.. 169.1.4. Податкового кодексу України – 1378 грн. на місяць - (200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Наприклад, така пільга надається платнику податку, який є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншим категоріям громадян.

З 1 січня 2016 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлена у розмірі 34 450 гривень.

Положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску з 1 січня 2016 року - це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2016 року встановлено у розмірі 1378 грн. на місяць.

Тому максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, починаючи з з 1 січня 2016 року, становить 34 450 грн. (1378 грн.х 25).

До уваги платників податку на додану вартість!

У зв’язку з внесенням змін до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», Державна фіскальна служба України повідомляє наступне.

Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки, сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, Державною казначейською службою України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, відкрито додаткові електронні рахунки (3 клас рахунків, розділ 37 «Рахунки, інших клієнтів та банків», група 375 «Інші спеціальні рахунки») для кожного з виділених у пункті 209.2 статті 209 розділу V Кодексу видів операцій:

рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва), які обрали спеціальний режим оподаткування за балансовим рахунком 3753. Кошти з таких рахунків перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

50 відсотків – на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

50 відсотків – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання зернових і технічних культур, які обрали спеціальний режим оподаткування за балансовим рахунком 3754. Кошти з таких рахунків перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

85 відсотків – на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

15 відсотків – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання продукції тваринництва, які обрали спеціальний режим оподаткування за балансовим рахунком 3755. Кошти з таких рахунків перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

20 відсотків – на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

80 відсотків – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Після надходження від Державної казначейської служби України повідомлень про відкриття електронних рахунків платника податку ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків.

Додатково звертаємо увагу, що ДФС впроваджено електронний сервіс для платників податку за формою  (J/F1302301), скориставшись яким є можливість за запитом отримати реквізити електронного рахунку та інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку.

Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році

Державною фіскальною службою України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" повідомлено про окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.

Роз’яснення з цих питань викладено у листі Державної фіскальної служби України від 05.01.2016 № 203/7/99-99-19-03-02-17 «Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/65869.html).

ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВО ДОДАТКОВО ВІДКРИЛО ЕЛЕКТРОННІ ПДВ-РАХУНКИ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Відповідно до статей Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість», Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року №119, із змінами та доповненнями,  Державною казначейською службою України 11 січня 2016 року додатково відкрито рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ 16 042 платникам — сільськогосподарським підприємствам, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за такими балансовими рахунками:

  • 3753 — рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва), які обрали спеціальний режим оподаткування;
  • 3754 — рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання зернових і технічних культур, які обрали спеціальний режим оподаткування;
  • 3755 — рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання продукції тваринництва, які обрали спеціальний режим оподаткування.

Здійснення операцій з перерахування коштів з таких рахунків відповідно до пункту 23 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, із змінами та доповненнями (далі — Порядок), розпочнеться 20 січня 2016 року.

 

Про реквізити зазначених рахунків відповідно до пункту 6 Порядку платника податку інформує Державна фіскальна служба України.

З 1 січня 2016 року ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі 3 відсотки та 5 відсотків доходу

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесені зміни до Податкового кодексу України стосовно ставок єдиного податку для платників єдиного податку 3 групи.

З 1 січня 2016 року відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі:

  • 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість;
  • 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Нагадаємо, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

З 1 січня 2016 року мінімальний страховий внесок для фізичних осіб - підприємців розраховується за ставкою 22 відсотка

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стосовно ставки єдиного внеску.

З 1 січня 2016 року ставка єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців встановлена у розмірі 22 відсотка бази нарахування.

Для фізичних осіб – підприємців спрощеної системи оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, сума єдиного внеску також не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Тобто з 1 січня 2016 року мінімальний страховий внесок для фізичних осіб - підприємців розраховується за ставкою 22 відсотка з мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року: 1378 грн. Х 22% = 303.16 грн.

З 1 січня 2016 року доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються податком на доходи за ставкою 18 відсотків

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесені зміни до Податкового кодексу України щодо ставок оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Зокрема, з 1 січня 2016 року до доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами застосовується ставка податку 18 відсотків бази оподаткування.

До перевищення суми пенсії, щомісячного довічного грошового утримання понад 3 мінімальні заробітні плати (у 2016 році понад 4134 грн.) застосовується ставка 15 відсотків.

Ставки податку на пасивні доходи з 1 січня 2016 року встановлюються у таких розмірах:

  • 18 відсотків - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування;
  • 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Єдиний соціальний внесок

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внес​ку на загальнообов'язкове державне соціальне страху​вання» (далі — Закон № 2464), а саме:

  • збільшено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, яка дорівнює двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок;
  • виключено з платників єдиного внеску найманих працівників;
  • для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску складають 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску визначеної статтею 7 Закону № 2464;
  • виключено базу для утримання єдиного внеску;
  • виключено з платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
  • під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" для платників єдиного внеску, визначених у статті 4 Закону № 2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону №2464 , підставою для такого зупинення є копія військового квитка або копія документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка подається до органів доходів і зборів цим державним органом протягом десяти днів після її мобілізації.

Податок на додану вартість

Основні зміни, передбачені Законом України  від 24 грудня 2015 року №909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”.

Залишені розміри діючих ставок 20 відс., 7 відс. (для лікарських засобів) і 0 відсотків.  При цьому перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (ст. 195 Кодексу) залишається без змін.

Натомість внесено низку змін у частині операцій, звільнених від оподаткування. Зокрема, скасовано пільгу з оподаткування операцій з постачання на митній території України та операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур.

База оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін (раніше – їх собівартості).

У ст. 200 Кодексу передбачено формування двох реєстрів на відшкодування ПДВ:

  • для платників, що відповідають критеріям, визначеним для автоматичного відшкодування сум податку;
  • для решти платників.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюватиметься в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до кожного відповідного Реєстру. У свою чергу, Державна фіскальна служба України щодня публікуватиме на своєму сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Кодексу норма щодо запровадження реєстрів набирає чинності з 1 лютого 2016 року.

Запроваджено перерозподіл сум ПДВ для аграріїв (п. 2 ст. 209 Кодексу):

  • за операціями із зерновими і технічними культурами – 85 відс. до держбюджету, 15 відс. на спецрахунки;
  • за операціями з продукцією тваринництва – 20 відс. до держбюджету, 80 відс. на спецрахунки;
  • за іншими операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами – 50х50 відс.

Податок на доходи фізичних осіб

Найголовніша зміна - введення єдиної ставки ПДФО 18 відс. замість колишніх 15 і 20 відсотків.

За ставкою 18 відс. оподатковується більшість видів доходів, визначених розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) включаючи доходи у вигляді спадщини (подарунку), що успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (обдарованим) від спадкодавця (дарувальника)-нерезидента, або успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (обдарованим)-нерезидентом від спадкодавця (дарувальника)-резидента, пасивні доходи, в  т. ч. дивіденди від неплатників податку на прибуток  (п.п. 167.5.1  п. 167.5  ст. 167 ПКУ). Якщо ж отримані дивіденди від платника податку на прибуток, то для них залишається ставка 5 відс. (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Водночас, для доходів, нарахованих як виграш чи приз на користь платників податку  - фізичних осіб застосовується також ставка податку       18 відс. (замість раніше встановлених 15 (30) відсотків).

Ставка податку 15 відс. встановлена для пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України або бюджету згідно із законом, в частині перевищення над триразовим розміром мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня (у розрахунку на місяць) (у 2016 році – 4 134 грн.) (п. 167.4 ст. 167 ПКУ).

Ставка податку 0 відс., яка встановлена безпосередньо в ст. 167 ПКУ, застосовується у випадках, прямо передбачених розділом IV ПКУ  (їх перелік не зазнав змін) (п. 167.3 ст. 167 ПКУ).

Розширено перелік доходів, які не включаються до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 165.1.57 - 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Уточнено розмір загальної податкової соціальної пільги - 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (раніше це була тимчасова норма, яку подовжували з року в рік)  (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Скасований обов'язок подання платником податку податкової декларації за результатами 2016 року у тому випадку, якщо він впродовж звітного року отримував зарплату і виплати у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно від двох і більше податкових агентів і загальна річна сума таких доходів перевищувала сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (виключений п.п. "є" п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Внесено зміни до ст.179 ПКУ в частині неподання платником податку податкової декларації якщо такий платник отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ (абз. 3 п. 179.2 179 ПКУ).

Для фізичних осіб – підприємців скасовано обов’язок сплати авансового внеску з ПДФО у відсотках до минулого року, а кінцеві терміни сплати податку суттєво перенесено – на 20 квітня, 20 липня і 20 жовтня. Також у Законі з’явилося застереження про те, що авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Податок на майно фізичних осіб

Транспортний податок: об'єктом оподаткування визначаються легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість (визначена Мінекономіки за методикою, що затверджується постановою Кабінету Міністрів України) яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: підвищується максимально можлива ставка податку (до 3 % мінімальної заробітної плати за 1 кв. м); крім того, додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості площа яких  понад 300 кв. м для квартир і 500 кв. м для житлових будинків за ставкою 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Податок на прибуток

Положеннями Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” передбачено внесення змін до Кодексу у частині  справляння податку на прибуток, зокрема:

  • відмінено щомісячну авансову сплату податку на прибуток;
  • запроваджено щоквартальне декларування податку на прибуток.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п.137.4 ст.137 Кодексу).

Водночас п. 137.5 ст. 137 Кодексу для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:

  • для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
  • для виробників сільськогосподарської продукції;
  • для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

Уточнено вимоги для об'єднань та асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків з метою визначення їх неприбутковими організаціями.

Так, на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків не поширюється вимога абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо встановлення установчими документами передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (шляхом її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Конкретизовано порядок зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно.

Так, п. 137.6 ст. 137 Кодексу визначено, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Право зменшення платником податку фінансового результату до оподаткування поширено також на суму нарахованих доходів від участі в капіталі платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих дивідендних доходів від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів (п.40 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу);

передбачено нові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації (п.39 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу).

Такі нововведення сприятимуть зменшенню податкового тиску на платників податку на прибуток.

 Акцизний податок

Положеннями Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”  передбачено нововведення:

  • запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального;
  • введення акцизної накладної, як обов'язкового електронного документу, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку. При цьому, з 1 березня 2016 року діятиме перехідний період для такого нововведення, з 1 квітня 2016 року акцизні накладні функціонуватимуть повноцінно;
  • зміна одиниці виміру пального, на яке встановлено ставки акцизного податку, з кілограмів на літри приведених до температури 150С. Зазначені зміни набирають чинності з 1 березня 2016 року.

Положеннями Закону № 909 передбачено збільшення ставок акцизного податку:

  • на пальне – на 13 відсотків,
  • на спирт, спиртові дистиляти та спиртні напої – на 50 відсотків,
  • на пиво – на 100 відсотків,
  • на вина, крім вин виноградних натуральних – на  100 відсотків,
  • на інші зброджені напої, сидр і перрі – на 50 відсотків;
  • на слабоалкогольні напої – в 3 рази;
  • на тютюнові вироби, тютюн та промислові  замінники тютюну, а  також мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів – на 40 відс. специфічна ставка.

Адвалорну ставку залишено без змін (12 відсотків).

Зазначені норми набирають чинності з 1 січня 2016 року, крім ставок акцизного податку на підакцизні товари (продукцію), що підлягають маркуванню марками акцизного податку, які набирають чинності з 1 березня 2016 року.

Щодо запровадження нових штрафів

За порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних стягується штраф у розмірі від 2 до 40 відс. суми акцизного податку. Раніше штраф не застосовувався через відсутність самого механізму податкових накладних з акцизного податку;

за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відс. суми акцизного податку. Раніше штраф не застосовувався з причини, зазначеної вище.

Новий Порядок подання скарг платників податків

Мінфіном затверджено Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами (наказ від 21.10.2015 р. № 916).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Скарга подається в письмовій формі до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Як проводитимуть зустрічні звірки під час документальних виїзних перевірок із митної справи

Мінфін затвердив Порядок проведення органами ДФСУ зустрічних звірок під час здійснення документальних виїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи (наказ від 25.11.2015 р. № 1088

Зустрічна звірка полягає в перевірці дотримання вимог законодавства під час здійснення зовнішньоторговельних операцій, інформації, яка міститься в митній декларації, декларації митної вартості, а також виду й обсягу операцій із товарами та здійснених розрахунків за них для з'ясування їх реальності й достовірності.

Результати зустрічної звірки можуть бути використані виключно для підтвердження чи спростування інформації, що міститься в митній декларації, декларації митної вартості, а також доданих до них комерційних й інших документах.

Деклараційна кампанія доходів громадян – 2016

З 1 січня 2016 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом звітного 2015 року. Територіальні органи Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області запрошують громадян задекларувати отримані протягом звітного року доходи.

Одночасно повідомляємо, що громадяни та підприємці загальної системи оподаткування будуть надавати декларацію за підсумками 2015 року за новою формою. Нова форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015року №859.

Терміни надання річної податкової декларації

Громадяни надають декларацію за звітний податковий рік до 1 травня наступного за звітним року. В такий же термін надають річну декларацію особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність – це приватні нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі.

Фізичні особи – підприємці, які здійснювали у звітному році підприємницьку діяльність за «загальною» системою оподаткування надають податкову декларацію за звітний рік не пізніше 9 лютого наступного року.

Громадяни, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки надають річну податкову декларацію включно по 31 грудня наступного за звітним року.

До форми річної податкової декларації внесені показники щодо нарахування та сплати військового збору

Нова декларація, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015року №859, об’єднує звітність з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Слід зазначити, що фізичні особи, які отримували у 2015 році доходи не від податкових агентів та іноземні доходи, повинні визначити податкові зобов’язання з податку на доходи та з військового збору. Саме цим обумовлено внесення змін до річної податкової декларації. Тобто до її форми внесені показники щодо нарахування та сплати військового збору.

Також для зручності заповнення декларації, кількість додатків зменшено із семи до чотирьох.

Зокрема у декларації передбачені такі додатки

  • Розрахунок податку на доходи фізичних осіб при отриманні доходів у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів;
  • Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;
  • Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з іноземних доходів;
  • Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою.

 

Фізична особа - платник податку подає декларацію за звітний податковий період до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів на вибір платника податку:

  • особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Річна податкова декларація надається громадянами у разі отримання ними протягом минулого року доходів не від податкових агентів та доходів, з яких не утримувався податок

Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку надається громадянами у разі отримання ними протягом минулого року доходів не від податкових агентів та доходів з яких не утримувався податок, зокрема, це:

  • іноземні доходи;
  • доходи у вигляді спадщини та подарунків;
  • доходи від продажу або надання в оренду рухомого та нерухомого майна (будинків, квартир, автомобілів, тощо);
  • доходи від продажу цінних паперів та корпоративних прав;
  • інші доходи, які не були оподатковані протягом року за місцем виплати доходу.

Якщо такі доходи, були отримані у звітному році, громадяни зобов’язані їх задекларувати, та сплатити податок на доходи і військовий збір.

Також обов’язок з подання декларації виникає у громадян, які у минулому році отримували заробітну плату та доходи за цивільно – правовими договорами від двох або більше податкових агентів і при цьому загальна річна сума таких доходів перевищила сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. За 2015 рік ця сума становить 146160 гривень за рік.

Сума податку на доходи та військового збору з доходів, зазначених у декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня наступного за звітним року

У податковій декларації про майновий стан і доходи громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік, суму сплаченого протягом року податку, та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи та військового збору.

Військовий збір розраховується фізичними особами самостійно за ставкою 1,5 відсотки об’єкта оподаткування.

Сума податку на доходи та військового збору, зазначена у податковій декларації за минулий 2015 рік, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня наступного року.

В такий же термін сплачують податок на доходи та військовий збір приватні нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі та інші особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Підприємці загальної системи оподаткування за підсумками звітного року самостійно розраховують та сплачують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки об’єкта оподаткування

Фізичні особи - підприємці загальної системи оподаткування сплачують суму податкового зобов'язання, зазначену у річній декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації. Тобто податкове зобов’язання з податку на доходи та військового збору за підсумками 2015 року сплачується підприємцями загальної системи оподаткування не пізніше 19 лютого 2016 року.

Нагадаємо, підприємці за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки об’єкта оподаткування.

Роз’яснення законодавства

Про сторнування пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу, який виник внаслідок некоректного заповнення платниками додатка 2 до податкової декларації з ПДВ

Державна фіскальна служба України нагадує, що у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо правомірності розрахунку штрафних санкцій та пені на суму податкового боргу, який виник внаслідок некоректного заповнення платниками податку додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, що подавалась за звітні (податкові) періоди починаючи з лютого 2015 року, було надано роз’яснення листом від 15.12.2015 № 45789/7/99-99-19-03-02-17 «Про сторнування пені та штрафних санкцій» (далі – лист).

У листі, зокрема, зазначено, що податковий борг, автоматично розрахований в інтегрованій картці платника податку (далі – ІКПП)  внаслідок  некоректного заповнення платником додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, а саме: зазначення у графах 4 та 5 таблиці 1 сум податку, які перевищують суми ПДВ, що  обліковувались в ІКПП, за своєю економічною  та правовою сутністю не відповідає визначенню податкового боргу у розумінні Податкового кодексу України.

Отже, штрафні санкції та пеня, розраховані в ІКПП на суму такого "технічного" податкового боргу, автоматично сформованого в ІКПП внаслідок некоректного заповнення платником податку додатка 2 до декларації з ПДВ, підлягають сторнуванню на підставі рішення контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.

Більш детально з листом Державної фіскальної служби України від 15.12.2015 № 45789/7/99-99-19-03-02-17 «Про сторнування пені та штрафних санкцій» можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/65827.html).

Про виправлення помилок при адмініструванні акцизного податку з роздрібних продажів

Державна фіскальна служба України нагадує, що за результатами зустрічі, яка відбулася за ініціативою Європейської Бізнес Асоціації з представниками компаній-членів цієї Асоціації, та у зв'язку з численними запитами платників податків у листі від 31.12.2015 № 48131/7/99-99-19-03-03-17 «Про виправлення помилок при адмініструванні акцизного податку з роздрібних продажів» (далі – лист) повідомлено щодо таких питань:

  • методики нарахування 5- відсоткового акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами;
  • порядку відображення у фіскальному чеку суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами;
  • подання декларації, коригування задекларованих податкових зобов'язань, сплати задекларованої суми акцизного податку, повернення помилково сплаченої суми платниками податків, що знаходяться на обліку у Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

З листом можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС(http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/230682.html).

Коригування фінансового результату на різниці при здійсненні переоцінки основних засобів або необоротних активів

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.

Коригування на різниці в обов'язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 20 мільйонів гривень.

Однією з таких різниць є різниці, які виникають при здійсненні переоцінки основних засобів або необоротних активів.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Зазначений порядок визначений пп. 134.1.1 статті 134 та п.138.1 і п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України.

З 05.12.2015 року до 04 березня 2016 року розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів

Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Разом з тим, Постановою Правління НБУ від 04.12.2015 року № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова набрала чинності з 05 грудня 2015 року та діє до 04 березня 2016 року включно.

Отже, починаючи з 05.12.2015 на період до трьох місяців (до 04 березня 2016 року) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку у межах, що не перевищують установлений ліміт каси

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку у межах, що не перевищують установлений ліміт каси.

Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Зазначена норма визначена п. 2.8 та 2.9 Постанови НБУ від 15.12.04 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".

Підприємства можуть зберігати у касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів

Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день.

Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Зазначена норма визначена п. 2.10 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженої Постановою НБУ від 15.12.04 № 637.

Порядок ведення касової книги підприємством

З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою.

Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі.

Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі.

Перші і другі примірники мають однакові номери.

Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів.

Зазначена норма визначена п. 4 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженої Постановою НБУ від 15.12.04 № 637.

Платники запитували

Чи може суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, здійснювати розрахунки в готівковій формі за відвантажену продукцію (алкогольні напої, тютюнові вироби) через РРО (КОРО)?

Відповідно до абзацу дванадцятого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) оптова торгівля – це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 500 «Про впорядкування видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» зі змінами та доповненнями встановлено, що ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються за наявності необхідних складських приміщень і відповідної матеріально-технічної бази (стенд або вітрина із зразками продукції в асортименті, робочими місцями для оформлення документів і укладання угод, реєстраторами розрахункових операцій для розрахунків з покупцями готівкою, обладнанням для перевірки справжності марок акцизного податку). Приміщення повинні бути телефонізовані, електрифіковані, обладнані охоронною і пожежною сигналізацією, а також відповідати іншим вимогам, встановленим для підприємств торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, зокрема, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Отже, якщо суб’єкти господарювання при здійсненні оптової торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами проводять розрахунки в готівковій формі, то вони зобов’язані застосовувати РРО (книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки). У разі якщо такими суб’єктами господарювання розрахунки у готівковій формі не здійснюються, то РРО (книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки) не застосовуються.

Чи може суб’єкт господарювання, у якого закінчився термін дії ліцензії на оптову торгівлю, повернути раніше придбані у нього алкогольні напої (тютюнові вироби)?

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 481).

Законом № 481 встановлено обов’язкові вимоги при здійсненні реалізації алкогольних напоїв (зокрема пива) та тютюнових виробів. Питання повернення продукції постачальникові Законом № 481 не регулюється.

Статтями 236 та 268 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) визначено порядок повернення продукції постачальнику. Відповідно до ст. 265 ГКУ умови поставки та повернення товарів регулюються договором поставки, укладеним між постачальником та покупцем.

Разом з цим, відповідно до ст. 15 Закону № 481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

При цьому відповідно до абзацу одинадцятого частини другої ст. 17 Закону № 481 за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачена штрафна санкція, а саме: 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

До якого бюджету (за місцем здійснення торгівельної діяльності чи за місцем реєстрації суб’єкта господарювання) справляється плата за ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами?

Відповідно до частини першої ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів (частина восьма ст. 15 Закону № 481).

Згідно з частиною третьою ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Відповідно до ст. 5 Закону № 481 органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

При цьому Законом №481 та іншими нормативними актами не передбачено обмежень щодо кількості місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання та їх територіального розташування, інших місць здійснення торгівельної діяльності.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами і доповненнями державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця.

Таким чином плата за ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами справляється до місцевого бюджету за місцем реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Суб’єкт господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, планує призупинити господарську діяльність. Чи необхідно суб’єкту господарювання перераховувати кошти за ліцензії за цей період та чи можна тимчасово призупинити дію ліцензій?

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i торгівлі спиртом етиловим, коньячним i плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі ДФС, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.
     Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі заяви суб’єкта господарювання, несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Згідно із п. 34 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (який діє у частині, що не суперечить Закону № 481), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями (далі – Тимчасовий порядок) видача ліцензій здійснюється тільки за умови фактичного надходження 1/4 частини встановленої річної плати за ліцензію до відповідного бюджету, яке перевіряється уповноваженою на видачу ліцензій особою на підставі поданої заявником копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.

У разі якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність (не провадить роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами) і ліцензії на право роздрібної торгівлі не анульовані, то з наближенням терміну поточної щоквартальної плати за ліцензію такий суб’єкт господарювання згідно з п. 38 Тимчасового порядку зобов’язаний зробити наступний внесок до відповідного бюджету в розмірі 1/4 річної суми та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату для внесення чергової відмітки до ліцензії та журналу обліку видачі ліцензій про дату початку і закінчення наступного граничного терміну дії ліцензії.

При цьому Законом № 481 та Тимчасовим порядком не передбачено можливості призупинення дії ліцензії у випадку тимчасового припинення господарської діяльності.

Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами у період, коли ліцензія здана до органу, яким зареєстровано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної сплати?

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (який діє у частині, що не суперечить Закону № 481), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями (далі – Тимчасовий порядок) відмітка про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію проставляється на зворотному боці ліцензії.

Пунктом 38 Тимчасового порядку визначено, що з наближенням терміну поточної щоквартальної плати за ліцензію суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний зробити наступний внесок до відповідного бюджету в розмірі 1/4 річної суми та подати документи органу, яким зареєстровано ліцензію, для внесення чергової відмітки до ліцензії та журналу обліку видачі ліцензій про дату початку і закінчення наступного граничного терміну дії ліцензії.

Пунктом 35 Тимчасового порядку визначено, що плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевого бюджету за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності, а в сільській місцевості – 50 відсотків до районного бюджету за місцем реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності та 50 відсотків – до відповідного місцевого бюджету за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності.

Оскільки відповідно до п. 27 Тимчасового порядку одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду, то в період, коли ліцензія здана до органу, яким зареєстровано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної плати, суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за умови наявності копії ліцензії, яка розміщена на видному місці торгівлі і є доступною для огляду.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Запорізькі платники перерахували до бюджетів усіх рівнів майже 7 мільярдів гривень

За 2015 рік запорізькі платники податків (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі) поповнили держбюджет на 2 мільярди 949 мільйонів гривень. Це на 946 мільйонів гривень або на 47 відсотків більше, ніж за 2014 рік.

Як повідомив начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Олексій Кавилін, із загальної суми надходжень найбільше сплачено податку на додану вартість – 1 мільярд 113 мільйонів гривень. Рівень 2014 року перевищено на 316 мільйонів гривень або на 40 відсотків. Податку на прибуток підприємства сплатили 478 мільйонів гривень, що на 176 мільйонів гривень або на 58 відсотків більше, ніж за 2014 рік.

Керівник фіскальної служби області підкреслив, що сплата до місцевих бюджетів складає переважну більшість від загальних надходжень податків і зборів у регіоні.

– Запорізькі платники податків спрямували до місцевої казни 3 мільярди 852 мільйони гривень. Це на 1 мільярд 91 мільйон гривень або на 40 відсотків перевищує минулорічні надходження. Лідируючі позиції серед надходжень займає податок на доходи фізичних осіб. Його сплачено 2 мільярди 56 мільйонів гривень, що більше за показники 2014 року на 404 мільйони гривень або майже на чверть, – зазначив Олексій Кавилін.

Від плати за землю надійшло 611 мільйонів гривень. Це майже на 114 мільйонів гривень або на 23 відсотки більше, ніж за попередній рік.

Представники малого і середнього бізнесу сплатили 448 мільйонів гривень єдиного податку, що перевищує надходження 2014 року на 173 мільйони гривень або на 63 відсотки.

– Запорізькі платники продемонстрували неабияку сумлінність у сплаті податків, і ми дуже вдячні представникам бізнесу регіону за добросовісний підхід та наполегливу роботу. Тому у нашій подальшій роботі ми повинні стимулювати розвиток підприємництва. У свою чергу фіскальна служба області буде продовжувати роботу над підвищенням якості сервісного обслуговування та розширенням послуг, що надаються платникам, – наголосив Олексій Кавилін.

На Запоріжжі викрито "конвертаційний центр" із обігом у 100 мільйонів гривень

Днями у Запоріжжі співробітники оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області ліквідували діяльність "конвертаційного центру". Його учасники з метою прикриття своєї незаконної діяльності створили та зареєстрували ряд транзитно-конвертаційних суб’єктів господарювання, які використовувались для переведення безготівкових коштів у готівку для підприємств реального сектору економіки та вчинення фіктивних фінансово-господарських операцій.

Загальний обіг "проконвертованих" коштів протягом 2015 року становить понад 100 млн. гривень.

Як повідомив перший заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Дмитро Кучеров, схема злочинної діяльності "конвертаційного центру" полягала в тому, що безготівкові грошові кошти підприємств реального сектора економіки надходили на рахунки транзитно-конвертаційних підприємств у вигляді оплати за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), які відбувались лише на "папері", після чого дані кошти конвертувались за допомогою чекових книжок у готівку за грошову винагороду у розмірі близько 10-12%. Зняття грошових коштів здійснювалось в одному з банківських відділень обласного центру.

Також встановлено, що основним замовником послуг конвертаційного центру є компанія – розпорядник бюджетних коштів.

У результаті проведених обшуків було виявлено та вилучено майже 1 мільйон 100 тис. гривень, на банківських рахунках заарештовано майже 85 тисяч гривень. Окрім того, були виявлені первинні бухгалтерські та установчі документи підприємств, тіньова бухгалтерія, комп'ютерна техніка, а також печатки фіктивних фірм.

На даний час продовжується досудове розслідування та вживаються заходи щодо відшкодування завданих державі збитків.

Прес-служба ДФС повідомляє

ДФС контролює недопущення ввезення на митну територію України заборонених товарів з Російської Федерації

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1147 до 5 серпня 2016 року заборонено ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації (за переліком згідно з додатком до постанови).

Таким чином, товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законодавством, з 10 січня не пропускаються на митну територію України, у т. ч. у митному режимі транзиту.

Також ввезення таких товарів громадянами  у період з 10 січня 2016 року по 5 серпня 2016 року заборонено у відповідності до вимог чинного законодавства.

У разі переміщення товарів з порушеннями митних правил вживатимуться заходи щодо фіксації правопорушень та притягнення осіб до відповідальності.

Так, за провезення через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму, накладається  штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством,  – ці товари також конфіскуються.

Якщо переміщення відбувалось поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, то до порушників застосовується штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів та ці товари конфіскуються. Також конфіскуються й транспортні засоби, що переміщували товари поза митним контролем, або у яких були спеціально виготовлені сховища, тайники.

У разі виявлення факту зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, до правопорушників застосовується стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів або їх конфіскації.

У 2015 році до зведеного бюджету зібрано 587,1 млрд.

За оперативними даними у 2015 році до зведеного бюджету надійшло (збір) 587,1 млрд. грн., що на 162 млрд. грн., або на 38,1 відс., більше 2014 року. До державного бюджету забезпечено 487,7 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 99,4 млрд. гривень.

Надходження (збір) до загального фонду державного бюджету склали 486,9 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 101,3 відс., додатково забезпечено 6,3 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 101,3 відс. (+1,3 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 105,8 відс. (+2,5 млрд. грн.), ввізного мита – 106,6 відс. (+2,5 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 106,2 відс. (+2,3 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 103,5 відс. (+0,8 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 215,5 відс. (+2,2 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у 2015 році приріст до відповідного періоду 2014 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 29,3 відс. (+31,5 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених на території України товарів (робіт, послуг) – на 32,3 відс. (+26,1 млрд. грн.), ввізного мита – у 3,6 раза (+28,8 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 36,8 відс. (+10,4 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – у 2 рази (+18,8 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – у 8,6 раза (+21,5 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 2,2 раза (+2,3 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – на 48,5 відс. (+0,9 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 68,4 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 185,7 млрд. гривень.

У 2015 році Контакт – центром ДФС надано майже 1,3 млн. відповідей на запитання платників податків та громадян

Протягом 2015 року Контакт-центром Державної фіскальної служби надано 1286 тис. відповідей на запитання суб’єктів господарювання та громадян. Більшість з них, 1244,1 тис. – надано у телефонному режимі. Електронною поштою  та факсом надано 39,6 тис. З використанням автовідповідача платники податків отримали 2,3 тис. відповідей на запитання.

Найчастіше суб’єкти господарювання та громадяни зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства відповіді надаються з використанням Бази знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей на запитання платників податків та громадян, яка постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані.

За 2015 рік  з використанням Бази знань платникам податків надано 609 консультацій у письмовій формі. На сьогодні База знань налічує 14,1 тис. уніфікованих запитань-відповідей.

Для зручності суб`єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби у розділі «Запитання – відповіді» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Протягом 2015 року за допомогою ЗІР самостійно знайшли відповіді на свої запитання понад 2,7 млн. клієнтів офіційного веб-порталу ДФС.

Податкова міліція ліквідувала конвертаційний центр із обігом понад 4 млрд. грн.

Працівниками податкової міліції Центрального офісу в рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.205 та ч.3 ст.212 КК України припинено діяльність конвертаційного центру, що діяв на території Дніпропетровської, Донецької, Київської, Луганської, Одеської областей та у м. Києві.

Загальний обсяг незаконно проконвертованих коштів для підприємств реального сектору економіки протягом 2015 року склав понад 4 млрд. гривень.

На підставі ухвали суду проведено обшук у транспортному засобі „Mersedes – Benz S63 AMG Coupe”, яким користується організатор конвертаційного центру. Під час обшуку вилучено 315 тис. доларів США, 1 млн. 393 тис. грн.. готівкою, пістолет „Форт-12” та набої до нього.

Слідчі дії тривають.




Новости Бердянска
сегодня, 18 августа, воскресенье
вчера, 17 августа, суббота
16 августа, пятница

Все новости Бердянска

Ближайшие события
Серега ака Полиграф ШарикOFF
Серега ака Полиграф ШарикOFF

 20 Августа

 20:00

 ГДК (пл. 1-го Бердянського Совета, 3)

от 120 до 550 грн. UAH

Король лев
Король лев

 15 - 21 Августа

 12:00, 14:30

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

80 UAH

Однажды в Голливуде
Однажды в Голливуде

 15 - 21 Августа

 18:40, 21:40

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

100 UAH

Хорошие мальчики
Хорошие мальчики

 15 - 21 Августа

 16:05, 19:45

 Кинотеатр «Космос» (п-т Азовский, 35/2)

90 UAH

Подробная афиша