5 січня поточного року до чергової частини Бердянського міськвідділу ГУМВС України в Запорізькій області зателефонувала схвильована громадянка 1965 року народження і повідомила, що її 22-річну доньку викрали незнайомці та зникли у невідомому напрямку.
Відомості про подію одразу були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 146 Кримінального кодексу України (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини).
На місце події негайно виїхали керівництво міськвідділу і чергова слідчо-оперативна група у повному складі. У результаті спілкування з можливими свідками кримінального правопорушення міліціонерам вдалося встановити прикмети викрадачів, а також з’ясувати, на якому транспортному засобі останні пересувалися.
Завдяки отриманій у процесі ретельної та наполегливої роботи інформації оперативники відслідкували шлях викрадачів, який привів правоохоронців у Токмацький район. До справи підключилися і працівники Токмацького міськвідділу міліції.
Коли останні прибули до будинку «зловмисників» у місті Молочанську, то до них вийшла «полонянка», яка перебувала в доброму гуморі і пояснила, що зараз знаходиться у свого нареченого, який «викрав» її за давнім національним звичаєм. Після цього дівчину запросили до місцевого відділу міліції, де вона письмово підтвердила свої свідчення. Невдовзі відповідну відмову від заяви про викрадення дочки написала і мати нареченої.
Якщо ніхто ні до кого не має претензій, то і не в правилах співробітників міліції заважати чужому щастю. І справа, яка змусила всіх похвилюватися, а міліціонерам додала зайвого клопоту і відібрала час, який вони могли витратити на розкриття справжніх злочинів, була закрита.
Тому, парубки і дівчата, звичаї – звичаями, але, будь ласка, попереджайте своїх родичів та близьких про подібні наміри.
