Замовлено 1 114 тонн оливи для дизельних двигунів М-14В2 по 18 498 грн./т.
Єдиним конкурентом було ТОВ “Вог аеро джет” з товаром, дорожчим на 2%.
В ході аукціону учасники взагалі не торгувались, залишившись на стартових заявках, які були дешевшими від очікуваної ціни майже на чверть. Минулого року залізничники замовляли цю оливу “Вогу” по 25 189 грн./т. Це було дорожче від тодішніх ринкових цін.
Нагадаємо, переможець тендеру у подальшому за згодою залізниці може необмежену кількість разів підіймати ціну на 10% у зв’язку зі зміною ринкових цін.
“Міроіл” і “Вог” у конкурсній документації вказали, що вони є дилерами бердянського заводу “Агрінол” і пред’явили сертифікати саме на товари цього виробника.
Також “Міроіл” вказав в угоді, що постачатиме оливу, виготовлену по ГОСТ 12337–84 – саме так, як вказано у каталогу “Агрінолу” і саме так, як було вказано у вимогах “Укрзалізниці”.
Таким чином підряд залізниці розіграли компанії, які не є самі виробниками продукції, але пропонували товари одного виробника. При цьому ТОВ “Російсько-українське спільне науково-виробниче підприємство Агрінол” регулярно перемагає на торгах інших замовників (наприклад, у серпні виграло тендер “Харківтрансгазу” на поставку олив та мастил на 2,18 млн грн.). Однак завод не подавав заявку на участь у цих торгах залізниці, де суперничали лише посередники.
Разом з тим, три інші компанії скаржились на дискримінаційні вимоги, прописані залізницею у тендерній документації. ТОВ “КСМ протек”, ТОВ “Завод технічних масел “Аріан” та ТОВ “Трейд коммодіті” вказували, що до торгів допускались лише ті оливи, які попередньо погоджені Департаментом локомотивного господарства залізниці (див вище скріншот з тендерної документації).
Фірми жалілись, що вказане у вимогах рішення науково-технічної ради по локомотивному господарству від 18.04.2012 протокол № 3/6 було відсутнє у тендерній документації, а також відсутні дані про те як виробники можуть підтвердити, що їх оливи підходять залізничникам.
У відповідь на скарги тендерний комітет повідомив, що вніс відповідні зміни до конкурсної документації.
У “Прозорро” справді було опубліковано вказаний протокол НТР (protokol-3_6-ot-18_04_12). У ньому вказано, що попередні випробування на залізниці ще у 2012 році пройшли лише мастила “Агрінолу”. Відповідно лише вони і були внесені у Інструкцію з використання мастильних матеріалів на тяговому рухомому складі залізниць України, затверджену Міністерством інфраструктури.
У свою чергу в тендерних вимогах залишилась вищезгадана норма про те, що до тендеру допускаються лише попередньо погоджені оливи та мастила. Після цього жоден зі скаржників так і не подав заявку на участь у тендері.
ТОВ “Міроіл” зареєстровано у Києві на мешканку Бердянська Тетяну Мягченко, фірма вказує у тендерній документації свою електронну адресу. Раніше засновником був ще один мешканець Бердянська Семен Мірошниченко.
Завод “Агрінол” контролює народний депутат Олександр Пономарьов (“Воля народу”). Нещодавно фірма “Ультра-ойл”, чиїм директором є колишня помічниця нардепа Олександра Сірош-Кусумова за 101,5 млн грн. придбала майно найбільшого в Україні виробника моторних масел та мастил ПАТ “Азмол”. Цей державний бердянський завод коштував бізнесменам на третину менше від стартової ціни продажу.
Саме на піддомені за адресою зібрані інформаційні сторінки всіх підконтрольних Пономарьову підприємств.
З моменту заснування “Вісника держзакупівель” у 2008 році завод “Агрінол” та його торговий дім виграли тендери на 966,06 млн грн. Найбільше припало на роки правління Януковича – 536,33 млн грн. Після майдану – 389,42 млн грн.
