Художник Володимир Жарков любив подорожувати. Особливо, на ровері. Але жити десь поза рідним Бердянськом, де пройшло 50 років його життя – не планував.
Та сталося, на жаль, інакше. І ось він з дружиною та двома рюкзаками тікають з окупованого міста подалі від росіян. Шукають новор життя. Так стається, що оселяються в Ворохті, де поступово морські пейзажі на картинах пана Володимира змінюються на гірські.
Між морем та горами. Як художник з Бердянська Володимир Жарков будує нове життя в Ворохті
- 0:00 – інтервʼю
- 0:01 – про досвід війни
- 1:13 – життя в санаторії в Ворохті
- 2:08 – реорганізація санаторію
- 3:27 – про реставрацію памʼяток в санаторії та майстерню
- 4:30 – про художню діяльність
- 7:25 – виставки в музеях
- 7:47 – продаж картин на Андріївському узвозі
- 8:46 – про красу Ворохти та виставку
- 10:09 – про переживання за дітей
- 10:32 – чим займатися в Ворохті?
- 10:48 – про менталітет меншканів Ворохти
- 11:30 – про веломандри
- 13:22 – про екологічну катастрофу Азовського моря та сум за містом