Всі новації податкової системи 2017

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797 та Законом Україн “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році. від 20.12.2016 р. №1791 внесено зміни до Податковго кодексу України (далі  – ПКУ).

До Вашої уваги  – аналіз основих змін.

Фізичні особи-підприємці Нововведення для ФОПів-загальносистемників

1. вирішена проблема з включенням у дохід загальносистемників акцизного податку. Із 01.01.2017 р. у нормі пп. 177.3.1 ПКУ чітко прописано:не включаються в дохід фізичної особи підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
2. з нового року, окрім суми ЄСВ, до переліку витрат ФОПів-загальносистемників дозволено включати:

• суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності ФОПа (крім ПДВ для фізособи-підприємця, зареєстрованого як ПДВ, й акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб із доходу від господарської діяльності, податку на майно);
• платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОПа, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізособи-підприємця.

3. ФОПам-загальносистемникам дозволили включати до витрат амортизацію ОЗ (пп. 177.4.6ПКУ). Однак для цього потрібно буде окремо вести облік таких амортизаційних витрат.

Звітування у разі припинення підприємницької діяльності

Пункт 177.11 ПКУ доповнено двома новими абзацами, які визначають строки та обсяг звітування підприємця з ПДФО та ВЗ у разі припинення підприємницької діяльності за його бажанням. Детальніше про те, як пройти цю процедуру, ми писали тут. 

Такі ФОП подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 

При цьому останнім базовим податковим (звітним) періодом буде період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. 

Крім того, у разі припинення діяльності фізособи-підприємці й особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період із дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Строк сплати зобов’язань, визначених фізичною особою — підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно, ЄСВ необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

Єдний податок для ФОП

У яких розмірах із 2017 року сплачується єдиний податок для 1-ї та 2-ї груп

• для єдинників групи 1 — у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
• для єдинників групи 2 — у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Із 2017 року працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не враховуються при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником єдиного податку — фізичною особою.

Зміни до ПКУ в частині застосування РРО для суб’єктів господарювання, які реалізують технічно складні побутові товари, запрацюють не з 01 січня 2017 року, а лише після визначення переліку товарів.

Перелік товарів, які підлягатимуть застосуванню РРО, має встановити Кабінет Міністрів до 31.03.2017 р.

Протягом цього періоду штрафні санкції не застосовуватимуться.

Єдиний соціальний внесок для ФОП

Особливості сплати ЄСВ підприємцями у 2017 році

1. Із 01.01.2017 р. фізособи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до 1-ї групи платників єдиного податку, мають право сплачувати ЄСВ у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів провадження підприємницької діяльності до страхового стажу.

Для них мінімальна сума ЄСВ у 2017 році становитиме:

• із 01.01.2017 р. — 352 грн (3200 грн х 0,5 х 22%).

Водночас страховий стаж таким особам зараховуватиметься пропорційно сплаченому ЄСВ.

2. Максимальна величина бази нарахування ЄСВ для фізосіб-підприємців й осіб, які провадять незалежну професійну діяльність,на 2017 рік становитиме:

• із 01.01.2017 р. — 40000 грн (1600 грн х 25);
• із 01.05.2017 р. — 42100 грн (1684 грн х 25);
• із 01.12.2017 р. — 44050 грн (1762 грн х 25).

Максимальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити фізособі-підприємцю й особі, котра провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік сягатиме:

• із 01.01.2017 р. — 8800 грн (40000 грн х 22%);
• із 01.05.2017 р. — 9262грн (42100 грн х 22%);
• із 01.12.2017 р. — 9691 грн (44050 грн х 22%).

Сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), тому мінімальна сума ЄСВ на 2017 рік становитиме:

• із 0.01.2017 р. — 704 грн (3200 грн х 22%).

3. Із 01.01.2017 р. фізособи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи — підприємці, котрі перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують відповідно до закону пенсію чи соціальну допомогу. Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
4. Фізособи — підприємці на загальній системі оподаткування й особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначають суму ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць (із 01.01.2017 р. — 3200 грн х 22% = 704 грн). Тобто, незалежно від того, отримували вони цього місяця дохід чи ні. Це вже стає їх обов’язком сплачувати ЄСВ.

Загальні питання

Із 1 січня мінімальна зарплата — 3200 грн,

прожитковий мінімум — 1600 грн

1. Мінімальна зарплата:

• у місячному розмірі: із 1 січня — 3200 грн;
• у погодинному розмірі: із 1 січня — 19,34 грн.

2. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року — 1544 грн, із 1 травня — 1624 грн, із 1 грудня — 1700 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6-ти років: із 1 січня 2017 року — 1355 грн, із 1 травня — 1426 грн, із 1 грудня — 1492 грн;
• дітей віком від 6-ти до 18-ти років: із 1 січня 2017 року — 1689 грн, із 1 травня — 1777 грн, із 1 грудня — 1860 грн;
• працездатних осіб: із 1 січня 2017 року — 1600 грн, із 1 травня — 1684 грн, із 1 грудня — 1762 грн;
• осіб, які втратили працездатність: із 1 січня 2017 року — 1247 грн, із 1 травня — 1312 грн, із 1 грудня — 1373 грн.

Якими будуть податкова соціальна пільга та граничний дохід для неї в 2017 році

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП), що передбачено п. 169.1 ПКУ.

При цьому згідно з пп. 169.4.1 ПКУ до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як зарплата, ПСП застосовується, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн.

При розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2017 р. у сумі 1600 грн у 2017 році граничний дохід для застосування ПСП становитиме: 1600 грн х 1,4 = 2240 грн.

Водночас при розмірі мінімальної зарплати з 01.01.2017 р. у 3200 грн, виходить, ПСП не за стосуватиметься переважної більшості працівників, бо їх розмір зарплати буде вищим за граничний дохід для ПСП у сумі 2240 грн.

Винятком будуть лише ті категорії працівників, які описані в абз. 2 пп. 169.4.1  ПКУ, за яким граничний розмір доходу, котрий дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2  ПКУ та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 ПКУ, визначається як добуток граничного розміру доходу для застосування ПСП і відповідної кількості дітей (у 2017 році — 2240 грн х кількість дітей).

Тож за умови, якщо граничний розмір доходу для одного з батьків у сумі, що не перевищує 2240 грн, х кількість дітей віком до 18 років (двоє і більше дітей), розмір ПСП для таких категорій осіб у 2017 році становитиме:

1) для осіб, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, — 100% розміру ПСП (800 грн х кількість дітей віком до 18 років);

2) для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника, які мають дитину (дітей) до 18 років, – 150% розміру ПСП (1200 грн х кількість дітей віком до 18 років);

3) для осіб, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років, — 150% розміру ПСП (1200 грн х кількість дітей віком до 18 років).

Нові розміри добових у 2017 році

Із 01.0.2017 рдо оподатковуваного доходу не включаються добові витрати:

• для відрядження на території України не більш як 320 грн на день (0,1 розміру мінімальної зарплати);
• для відрядження за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

Акцизний податок із роздрібного продажу пального скасовано з 1 січня

Із 1 січня 2017 року під поняття «реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» підпадають лише операції з продажу пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Роздрібних торговців алкогольно-тютюновою продукцією, що не звітували про обсяги її обігу в 2016 році, не штрафуватимуть

Скасовано обов’язок власників ліцензій на роздрібну торгівлю подавати щомісячний звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів (відповідних уточнень зазнала ч. 3 ст. 16 Закону № 481).

Водночас передбачено: штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів не застосовуються до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту.

Із 2017 року підстави для проведення документальної позапланової перевірки збільшилися на одну

У разі якщо платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10-ти робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту, контролюючий орган має право здійснити документальну позапланову перевірку. Така перевірка проводиться винятково з питань, зазначених у запиті контролюючого органу (пп. 78.1.19. ПКУ).

Відповідною підставою поповнився перелік п. 78.1 ПКУ з 1 січня 2017 року, з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797.

Іншу підставу було викладено в новій редакції, а саме: отримання судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесеного ними відповідно до закону. Як бачимо, постанова органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого чи прокурора, уже не може слугувати підставою. Водночас питання, які було розглянуто під час перевірки за судовим рішенням, зможуть бути предметом розгляду під час подальших перевірок (абз. 2 п. 78.2. ПКУ).

Податок на додану вартість

Спецрежим ПДВ

Казначейством заблоковано електронні ПДВ-рахунки сільськогосподарським товаровиробникам

Казначейством заблоковано рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, які додатково відкриті відповідно до п. 200¹.2 ПКУ сільськогосподарським товаровиробникам.

У зв’язку з вищенаведеним, сільськогосподарським товаровиробникам сплату ПДВ та поповнення ел.рахунку для реєстрації податкових накладних необхідно здійснювати на електронні ПДВ-рахунки відкриті станом на кінець 2014 року (вперше відкриті для кожного сільськогосподарського товаровиробника в системі електронного адміністрування ПДВ).

Перехідні моменти скасування ПДВшного спецрежиму

ДФСУ в листі від 03.01.2017 р.  № 8/7/99-99-15-03-02-17надала роз’яснення щодо скасування спецрежиму обкладення ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Передбачається, зокрема:

• скасування реєстрації суб’єктів спецрежиму та переведення їх на загальну систему оподаткуванняздійснюватиметься на підставі рішення контролюючого органу без подання заяви про зняття з реєстрації як суб’єкта спецрежиму оподаткування або про його реєстрацію як платника ПДВ на загальних підставах;
• обмеження строку реєстрації податкових накладних, складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежимудо 15 січня 2017 року;
• перенесення від’ємного значеннярізниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, що сформувалася в результаті провадження сільськогосподарської діяльності, до податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110» (рядок 16.1) за перший звітний період 2017 року (січень 2017 року/І квартал 2017 року).

Зазначене стосується всіх сільгосппідприємств, що до 1 січня 2017 року застосовували спецрежим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ включаючи платників, які були зареєстровані як суб’єкти спецрежиму (подавали податкові декларації 0121–0123), так і тих, які згідно з п. 209.18 ПКУ відповідали критеріям, визначеним ст. 209 ПКУ, але не обрали спецрежиму, та залишали суми ПДВ від реалізації сільгосппродукції у власному розпорядженні (подавали податкові декларації 0130).

Мораторій на застосування штрафних санкцій

• Установлено мораторій на застосуванняштрафних санкцій та пені до сільгосппідприємств, що застосовували спецрежим обкладення ПДВ відповідно до ст. 209 ПКУ, за заниження такими платниками податкового зобов’язання з ПДВ або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного пп. 209.15.1 ПКУ, за звітні (податкові) періоди з 01.01.2016 р. по 01.01.2017 р. (уведено п. 54 р. ХХ ПКУ).

Інші ПДВ-новації

Як змінюються з 2017 року розміри штрафів за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування

Відповідно до змін, визначених п. 61 Закону № 1797, якщо платник ПДВ, на якого покладено відповідний обов’язок (ст.ст. 192 та 201 ПКУ), порушує граничний строк, передбачений ст. 201 ПКУ, для реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, то до нього застосовуються такі штрафні санкції:

• до 15календарних днів  – 10%;
• від 16 до 30календарних днів – 20%;
• від 31 до 60календарних днів – 30%;
• 61 до 365календарних днів – 40%.

Окрім того, оновлений п. 120¹.2  ПКУ передбачає нарахування 50-відсоткового штрафу за відсутності реєстрації в ЄРПН протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування, що зазначена в податковому повідомленні — рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу.

Такий 50-відсотковий штраф не застосовується в разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів у ЄРПН.

При цьому якщо після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення (виявлення під час податкової перевірки), так і не будуть зареєстровані на платника чекає накладення додаткового штрафу в розмірі 50%.

Зауважимо:

1) зазначені штрафи не поширюються на податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на операції звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою;

2) у разі призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з нововведеним п. 201.16  ПКУ такі штрафні санкції не застосовуються на період призупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пп. 201.16.4 ПКУ.

Змінено граничні строки для реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування

Із 1 січня 2017 року для реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування діятимуть такі граничні строки:

• для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних,складених із 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, у якому вони складені;
• для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних,складених із 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені.

Окрім того, з 1 січня 2017 року для реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування відведено 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних і розрахунках коригування.

Перебіг зазначеного (365-денного) реєстраційного строку перериватиметься на період зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних (розрахунків коригування), згідно з п. 201.16 ПКУ, і відновлюватиметься з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації (пп. 201.16.4 ПКУ).

ПДВ – пільги

Законом № 1797 внесено зміни до ст.ст. 195, 197 і р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які передбачають, зокрема,:

• подовжено до 01.01.2019 р. звільнення від обкладення ПДВоперацій із постачання, у т.ч. операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (зміни до п. 23 р. ХХ ПКУ);
• подовжено до 01.01.2019 р. касовий методвиникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту платниками податку, які здійснюють постачання (у т.ч. оптове), передання, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД (зміни до п. 44 р. ХХ ПКУ);
• подовжено до 01.01.2019 р. звільнення від обкладення ПДВоперації з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД й уточнено строк подання заяви щодо відмови від використання такої пільги, яка подаватиметься до настання звітного періоду, у якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги (зміни до п. 45 р. ХХ  ПКУ);

Із 1 квітня 2017 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування може зупинятися

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» від 21.12.2016 р. № 1797-VІІІ (далі — Закон № 1797) доповнено ст. 201 ПКУ новим пп. 201.16, який регулюватиме порядок зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування (пп. 4 ст. 94 Закону № 1797).

Так, із 1 квітня 2017 року (п. 1 р. ІІ Закону № 1797) реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування зупинятиметься, якщо така податкова накладна/розрахунок коригування відповідатиме сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення такої реєстрації, передбачених п. 74.2 ПКУ, — п. 201.16 ПКУ Така процедура має здійснюватися в порядку, визначеному КМУ.

Як визначає нововведений п. 74.2 ПКУ, у ЄРПН проводитиметься постійний автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних і розрахунків коригування відповідним критеріям. А зазначені критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, мають визначатися Мінфіном України.

Зауважимо: наразі ні порядку зупинення реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, затвердженого КМУ, ні переліку відповідних критеріїв, затвердженого Мінфіном, немає. Тож, поки що лишається тільки здогадуватися, які причини для відмови в реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування може вигадати законотворець…

Згідно з нововведеним пп. 201.16.1 ПКУ, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування платникам податку протягом 1-го операційного дня автоматично надсилатиметься квитанція про зупинення такої реєстрації (в електронному вигляді в текстовому форматі).

У такій квитанції зазначатимуться:

• порядковий номер і дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
• визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
• пропозиція щодо надання платником податкупояснень і/або копії документів (за виключним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Знову ж таки, виключний перелік зазначених документів у розрізі відповідних критеріїв має затверджуватися Мінфіном.

Зазначені письмові пояснення та/або копії документів платник ПДВ зможе подати до місцевого контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у відповідній податковій накладній/розрахунку коригування (п. 201.16.2  ПКУ).

Далі такі пояснення та/або документи передаватимуть відповідній комісії ДФС, яка прийматиме рішення про реєстрацію (відмову в реєстрації) податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Порядок роботи такої комісії визначатиметься Мінфіном.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийматиметься та надсилатиметься платнику податку протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання відповідних пояснень і документів.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку.

За помилки із зазначенням у податковій накладній коду товару УКТ ЗЕД або коду послуги за Держкласифікатором упродовж 2017 року не штрафуватимуть

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» від 21.12.2016 р.  № 1797 доповнено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної з п. 201.1 ПКУ.

Так, з 1 січня 2017 року платники ПДВ обов’язково зазначають у податковій накладній «код товару згідно з УКТЗЕД, для послуг — код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду».

Стосовно цього з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року вводиться перехідний період, у якому не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120¹.3  ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД і/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Податок на прибуток підприємств

«Прискорена» податкова амортизація для основних засобів 4 групи

Платники податку на прибуток матимуть можливість під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів 4 групи використовувати починаючи з 1 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01.01.2017 р. і в разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються такі вимоги:

• основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
• основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;
• основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Якщо ці вимоги не будуть дотримані до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації 2 роки, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку в податковому (звітному) періоді, у якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний буде:

• збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цієї норми протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цій нормі;
• зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів згідно з п. 138.3ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Під час застосування цієї пільгової норми п. 138.3 ПКУ не застосовується в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника (ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником (ами) згідно з розподільчим балансом або передавальним актом.

Закріплено порядок подання фінзвітності платниками податку на прибуток

Основна та найважливіша зміна — це те, що фінзвітність, яка складається та подається платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами й організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною. А це означає, що за відсутності фінансової звітності податкову декларацію може бути не прийнято.

А тому платник податку на прибуток зобов’язаний подавати разом із відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність.

Своєю чергою, платники податку на прибуток — виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до пп. 137.4. ПКУ, складають і подають із відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік і за перше півріччя поточного звітного року.

Неприбуткові підприємства, установи й організації, визначені п. 133.4  ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність.

Про зарахування дивідендного авансового внеску в рахунок сплати податку на прибуток

у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством — емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума цього перевищення переноситься в зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення. А під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду — на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Зміни для неприбуткових організацій: уточнено порядок звітування

По-перше, для неприбутківців  установлено річний звітний період для подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Водночас не забувайте, що разом із поданням звіту потрібно буде подати річну фінзвітність, як того вимагає оновлений п. 46.2 ПКУ. Адже така фінзвітність є невід’ємною частиною податкового звіту .

По-друге, уточнено порядок переходу на загальну систему оподаткування в разі втрати неприбуткового статусу.

Так, у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати в строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період із початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення, та зазначити й сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Податкове зобов’язання в такому разі розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів.

Водночас така неприбуткова організація виключається контролюючим органом із Реєстру неприбуткових установ й організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період із першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (із наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, установленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому р. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.