Витрати бізнесу, перш за все, платників податків другої і третьої груп єдиного податку, в разі прийняття законопроектів №1053-1 і №1073, складуть 22,35 млрд грн на адміністрування процесів застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Про це повідомляє Державна регуляторна служба (ДРС).
Сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов'язкове впровадження РРО для платників єдиного податку другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів складуть близько 11,128 млрд грн.
Крім того, в ДРС прогнозують, що в результаті збільшення перевірок та посилення штрафних санкцій за порушення при застосуванні РРО, орієнтовна сума таких штрафів для легального бізнесу в 2020 році складе 2,6 млрд грн.
На противагу цим цифрам ДРС наводить дані дослідження громадської організації "Інститут соціально-економічної трансформації", згідно з якими заниження оборотів ФОПів - це втрати бюджету в рік - 2-2,5 млрд грн.
- Чи є сенс в таких ініціативах? - запитують в ДРС.
У регуляторної службі вважають, що прийняття таких законопроектів має передувати широке громадське обговорення.
Серед ризиків називаються бізнес-еміграція, делегалізація підприємництва і зворотний ефект від заявлених депутатами цілей щодо детінізації економіки.
Детальний аналіз з розрахунками - на сайті ДРС.
Нагадаємо, що 10 вересня Верховна Рада прийняла законопроекти №1053-1 і №1073, запропоновані Слугою народу, в першому читанні і за основу. Представники бізнес-середовища неоднозначно відреагували на ці ініціативи. Зокрема, співзасновник «Нової Пошти» Володимир Поперешнюк назвав їх атакою на бізнес. За словами прем'єр-міністра Олексія Гончарука, мета податкової реформи - навести порядок з адмініструванням податків. Реформа згідно запропонованих законопроектів повинна вступити в силу через 6 місяців після оприлюднення закону, впроваджуватись поступово та остататочно вступити у дію з 1 січня 2021 року.
