Для того, щоб підтримати макроекономічний рівень, сума кредитного фінансування з боку ЄС сягає 1,2 млрд євро. Ці кошти Україна зможе отримати після підписання меморандуму, в основі якого є низка реформ, здійснення яких вона повинна гарантувати. Серед вимог до реформування головними будуть: систематизація процесів управління державними підприємствами, зміцнення верховенства права та підтримка здорової конкуренції на газовому ринку. Додатково західні партнери вимагають змін для покращення бізнес клімату, що може позитивно відобразитися на макроекономічних показниках в майбутньому.
Наразі бюджет України демонструє дефіцит в розмірі 51 млрд грн, що дозволяє спрогнозувати 7,5% дефіциту ВВП за 2020 рік загалом. Прослідковується тенденція до зниження надходжень в бюджет, що істотно підриває економіку країни. Консультації по формуванню бюджету досі тривають. В цей час Міністерство фінансів передбачає падіння дефіциту за наступні три роки: в 2021 році – до 6%, в 2022 році – до 4,5% та в 2023 році – до 3% відповідно.
Логічним постає питання того, як уряд планує покривати діри в бюджеті, при цьому забезпечуючи стабільний баланс витрат та доходів. Відповіді можна отримувати з рішень, які приймаються урядом та президентом України.
Зараз Володимира Зеленського активно критикують за пропозиції дозволити приватизацію стратегічних держпідприємств, до списку яких входить і «Укрпошта». Приватизація одного з найбільших поштових операторів країни несе за собою монополізацію ринку, що негативно відобразиться на міжнародних відправленнях, які можна буде здійснювати лише за допомогою спеціальних пунктів міжнародного поштового обміну.
Така практика притаманна країнам колишнього СРСР, проте на сьогоднішній день в умовах ринкової економіки капіталістичні країни не підтримують такі неефективні рішення. Тому залишається спостерігати, який шлях обере діюча влада та наскільки вигідним він буде для стабілізації та розвитку економіки України.
