«Блукаю в пошуках себе». Історія бердянця Ігора Надієна, який повернувся з російського полону

У Львові розпочала роботу творча лабораторія зі створення аудіопрогулянки для адаптації ветеранів. Проєкт заснували активісти ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з «Львівське радіо” та за підтримки «Українського культурного фонду». В проєкті творчої реабілітації «Одіссей. Повернення» взяв участь і бердянський ветеран Ігор Надієн.

Бердянець 12 жовтня 2016 року підписав контракт і став морським піхотинцем. 23 лютого зустрів повномасштабну війну поблизу Маріуполя. Бригада, у якій служив Ігор, була змушена відступити до «Азовмашу». Четвертого квітня за наказом здався в полон, де був майже 3 роки (35 місяців і 1080 днів). Про історію земляка «Бердянськ 24» дізнався з матеріалу «Суспільного».

19 березня відбувся обмін. З того часу Ігор перебуває на реабілітації у лікарні Святого Пантелеймона у Львові. По поверненню Ігор розпочав писати у зошиті історію свого життя, від народження. Також детально описав усе, що трапилося з ним у полоні: про знущання, стосунки у камері, нестачу їжі.

«Ми більше як рік просто стояли по 16 годин (на добу — Ред.). Без дозволу не можна було вийти в туалет, води попити, двинутись вліво-вправо, вперед-назад. На тебе камера цілодобово дивиться, ти поворухнувся, і все, відкривається камера, і вони дубасять», — розповідає Ігор.

Пригадуючи своє повернення, Ігор ділиться, що відчув себе вдома, перетнувши білорусько-український кордон: почув українську мову від представника України та побачив українські прапори попереду. А з представницею Координаційного штабу, Юлією Павлюк, Ігор досі підтримує зв’язок. Вона ще на кордоні допомогла йому зв’язатися з дружиною Наталією, яка разом із донькою подружжя перебуває в окупованому Бердянську.

Ігор повернувся фізично, але на адаптацію йому потрібен час: «Приходять спогади з полону, з війни. Думаю, це нескоро закінчиться».

Найбільше допомагають люди: «Коли я у лікарні, спілкуюся з близькими, друзями, які теж звільнилися з полону, стає набагато легше. Тут дуже чуйні люди, відверті. Цього мені не вистачало, і до полону. Я дуже змінився, а тут мені гарно».

Ігор зазначає, що проєкт «Одіссей. Повернення» також вирізняється живим спілкуванням, «коли компанія, люди поруч, це набагато цікавіше». Учасниками видали навушники, тож сторонні звуки було майже не чути, уся увага на модератора зустрічі, Юрка Прохаська. Взяти участь в ініціативі «Одіссей. Повернення» бердянець погодився з бажання дізнатися «як в країні усе змінилося». Каже, що порівняння з міфологічним персонажем йому пасує – «зараз теж блукаю в пошуках себе».

Учасники проєкту «Одіссей. Повернення». (Фото: надано ЛКП «Львівське радіо”/Оксана Демич)

«Нам розказували про історію Львова, про кожний будинок, під’їзд, віконце», — говорить Ігор, який до того був у місті лише проїздом.

Він зазначає, що цей досвід допоміг і в реабілітації: пізнав місто і тепер хоче жити у Львові.

«Вже став у чергу на квартиру. Буду шукати тут житло. Хочу приватний будинок і щоб на подвір’ї було хоча б 5 вуликів. Як у батька матері, Луки», — розповідає Надієн.

Цивільним Ігор радить не відсторонюватися і знову нагадує про важливість спілкування, особливо для людей, які пережили полон.

«Наодинці я б це не пережив. Треба, щоб поруч були знайомі, добрі люди, які тебе розуміють, які можуть плече підставити, допомогти словами, ділом».