Мені 57 і я знову – на старті. ВПО і вік: подвійні складнощі

У Бердянську жінка організовувала свята, концерти, творчі вечори. Тепер – вчиться правильно зав’язувати стрічки на букетах. Жінка ніколи не хотіла змінити роботу, але після втечі з окупації – не мала іншого вибору.

Своїм шляхом та роздумами пані Світлана поділилась з нашою редакцією, орфографія, пунктуація оригіналу збережені:

«Мені 57, я маю вищу освіту, стаж і досвід роботи. Все життя пропрацювала у сфері культури. Роботу свою любила страшенно і на іншому місці себе просто не уявляла.
Коли всі почали роз’їжджатись із Бердянська, я собі сказала:

«Ми дочекаємось тут. Скоро будемо організовувати концерт до звільнення міста, хлопців наших зустрічати».

І чекала. Чекала довго.
Доки просто не лишилось ні сил, ні нервів, ні засобів для існування.
Діти виїхали давно і просили, нарешті, теж наважитись.
Наважилась. І виїхала до дітей у маленьке містечко.

Перший час вони в усьому допомагали, але я так не звикла. Мені треба працювати. Тому почала активно шукати роботу.
От тільки – у моїй сфері тут не розгуляєшся. А мій досвід і знання виявились просто неактуальними. Чи простіше – непотрібними.
Тож я почала дзвонити за всіма вакансіями: вихователі, продавці, прибиральники. Я телефонувала, ввічливо питала, говорила про свій досвід.
Але найчастіше чула ніякове мовчання або: «Ми вам передзвонимо».

Аж раптом побачила, що в квітковий магазин на нашій вулиці потрібна помічниця. Схрестила пальці й пішла…
Вже кілька місяців я доглядаю за квітами, вчу їхні назви і найвдаліші поєднання, зав’язую стрічки, а ще – прибираю і мию підлогу.
Спершу було гірко і навіть трохи соромно. Але згодом почала звикати, навіть полюбила цю роботу. Приємно дивитись, як люди хочуть потішити своїх рідних, а я можу бути до цього трохи причетна.
Так, це не сцена. Але я при справі. І серед людей.
І зрозуміла, що нам, тим, хто так відчайдушно намагається вишкрябатись на новому місці, – точно не має бути за це соромно.

А там хто знає… Може, колись я знову вийду на сцену.
Але вже не з папкою зі сценаріями, а з квітами.
Квітами для тих, хто виборює наш Бердянськ».

P.S. Всі імена героїв наших публікацій змінено задля їхньої безпеки.